31.05.2024 Справа №607/10094/24 Провадження №3/607/4554/2024
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Багрій Т.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164-16, ч.4 ст.156 КУпАП постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 червня 2023 року
за ч.2 ст. 164-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №224580 від 27 квітня 2024 року зазначено, що: « ОСОБА_1 27 квітня 2024 року приблизно о 08:30 год., перебуваючи за адресою: вул.15 Квітня, м.Тернопіль, на території ринку з металевого кіоску здійснив факт забороненої господарської діяльності, а саме здійснив продаж розведеного спирту за ціною 70 грн. за 0,5 л, чим порушив ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.164-16 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що відомості зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164-16 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, проаналізувавши зібрані по справі докази та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 252 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи.
За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст.164-16 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, якщо вони були пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах або вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-16 КУпАП, до матеріалів справи долучено: протокол про адміністративне правопорушення ВАД №224580 від 27 квітня 2024 року; відеозапис, що міститься на оптичному носію інформації - диску DVD-R; рапорт ст..ДОП Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області капітана поліції Токар О. від 27 квітня 2024 року, письмове пояснення ОСОБА_2 від 27 квітня 2024 року; письмове пояснення ОСОБА_3 від 27 квітня 2024 року; квитанцію №143 від 29 квітня 2024 року про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Так, на долученому до матеріалів справи відеозаписі зафіксовано спілкування працівника поліції з ОСОБА_2 , під час якого працівники поліції запитують у останнього, що знаходиться в пляшці, на що ОСОБА_2 відповідає, що вода. Після цього працівники поліції запитують у нього де він придбав рідину, яка знаходиться у пляшці та має запах спирту, на що ОСОБА_2 вказав на металевий кіоск. Зайшовши в металевий кіоск працівники поліції виявили там чоловіка, після чого відеозапис закінчується. На вказаному відеозаписі не зафіксовано факту зайняття ОСОБА_1 видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом. Також, із вказаного відеозапису не зрозуміло, яким чином працівник поліції прийшов до переконання про те, що саме ОСОБА_1 здійснив продаж розведеного спирту. У зв'язку з наведеним, вказаний відеозапис не може бути покладений в основу судового рішення, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164-16 КУпАП.
Долучене до матеріалів справи письмове пояснення ОСОБА_2 від 27 квітня 2024 року, за відсутності інших належних доказів, не може слугувати однозначним та достатнім доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164-16КУпАП, оскільки у вказаному поясненні ОСОБА_2 констатує лише сам факт придбання ним алкогольного напою на розлив. При цьому, у вказаному поясненні останній зазначає, що зайшовши в кіоск, він побачив невідомого чоловіка, який згодом продав йому алкогольний напій. У вказаному поясненні відсутні відомості про те, що алкогольний напій ОСОБА_2 придбав саме у ОСОБА_1 . У протоколі про адміністративне правопорушення також не зазначено, кому саме ОСОБА_1 здійснив продаж розведеного спирту.
Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 здійснював продаж розведеного спирту за ціною 70 грн. за 0,5 л. При цьому, з відеозапису вбачається, що на запитання працівників поліції про те, що знаходиться у пляшці ОСОБА_2 відповів, що вода. У квитанції про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення зазначено, що вилучено 14 л прозорої речовини. Про те, що у ОСОБА_1 вилучено розведений спирт не зазначено. Таким чином, суду не надано належних доказів (висновку експертизи) на підтвердження вмісту речовини, щодо якої працівником поліції зроблено висновок про її належність до категорії алкогольних напоїв.
Також суд критично оцінює наявні в матеріалах справи письмові пояснення ОСОБА_3 від 27 квітня 2024 року, який був запрошений працівниками поліції в якості понятого під час вилучення пластикових пляшок з розведеним спиртом, оскільки вказаний понятий не був безпосередніми свідком зазначеного у протоколі адміністративного правопорушення та був залучений лише під час оформлення адміністративних матеріалів.
При цьому слід зазначити, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164-16 КУпАП, є не тільки факт надання послуг, а систематичний характер таких дій, що і становить суть господарської діяльності.
Згідно з ст. 3 ГК України господарською діяльністю є діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Однією з ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а й систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
При цьому, судом встановлено, що протокол було складено за відсутності будь-яких фактичних даних, що підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164-16 КУпАП. Зокрема, в матеріалах справи, відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 систематично здійснює господарську діяльність, що є однією з основних ознак господарської діяльності, та яка потребує одержання ліцензії на провадження даного виду діяльності, а також пояснення осіб, які користувались послугами, за які ОСОБА_1 отримував кошти, як і будь-яких інших доказів на підтвердження вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164-16 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.
Так, спираючись на положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
В даному випадку, сам лише протокол про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 є недостатнім для доведеності поза розумним сумнівом його вини у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи зазначене та аналізуючи докази в їх сукупності, вважаю, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164-16 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі слід закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 164, 247, 268, 277, 287 КУпАП, суд -
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 164-16 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Речові докази: 14 (чотирнадцять) літрів прозорої речовини (7 пляшок ємкістю по 2 л), вилучені згідно квитанції №143 про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення від 29 квітня 2024 року, повернути ОСОБА_1 .
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня отримання постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяТ. Я. Багрій