Справа № 603/203/24
Провадження № 3/603/189/2024
07 червня 2024 року м. Монастириська
Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Галіян І. М., розглянувши матеріали, які надійшли з сектору поліцейської діяльності № 1 (м. Монастириська) відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , яка працює соціальним працівником Коропецької селищної ради Чортківського району Тернопільської області,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Сектором поліцейської діяльності № 1 (м. Монастириська) відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області направлено матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 540094 від 05.04.2024 року, ОСОБА_1 02.04.2024 року приблизно о 18 год 00 хв за місцем спільного проживання, а саме в будинку, розташованому по АДРЕСА_1 , ухилилася від передбачених законом обов'язків щодо належного виховання та утримання свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнала, пояснила суду, що належним чином виховує сина та забезпечує його усім необхідним. ОСОБА_1 зазначила, що вона неодноразово зверталася до адміністрації Коропецького обласного ліцею-інтернату із заявами про необхідність вжиття відповідних заходів щодо конфліктів, які виникають між її сином та його однокласниками. Окрім того, ОСОБА_1 звернула увагу на те, що до випадку втечі сина з навчального закладу, останній перебував під постійним наглядом адміністрації цього закладу. З огляду на наведені обставини просить провадження в справі закрити.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП слід закрити, виходячи з таких міркувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, включає: об'єкт, яким є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які регламентуються законодавством; суб'єкт, яким є батьки, або особи, що їх замінюють; об'єктивну сторону, що виражається в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (формальний склад); суб'єктивну сторону, що виражається у ставленні до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Диспозиція, сформульована в ч. 1 ст. 184 КУпАП, є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Тобто під ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а невиконання чітко передбачених законодавством обов'язків і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Отже, при прийнятті рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, серед іншого, необхідно з'ясовувати, чи порушила особа відповідну норму спеціального закону, якщо так, то яку саме і в чому полягає суть такого порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначенні, зокрема, ст. 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України), якою передбачено, що батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ч. ч. 1-3 ст. 150 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Суд звертає увагу на те, що формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини. При цьому суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який згідно ст. 251 КУпАП є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 540094 від 05.04.2024 року, ОСОБА_1 ставиться в провину ухилення від передбачених законом обов'язків щодо належного виховання та утримання свого сина.
Тобто в порушення вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 540094 від 05.04.2024 року не розкрито об'єктивну сторону правопорушення, не конкретизовано, від виконання яких саме передбачених законодавством обов'язків ухилилася ОСОБА_1 , в чому полягало таке ухилення, а сама фабула, викладена в протоколі, не в повній мірі відповідає диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП.
З огляду на вказані недоліки постановою Монастириського районного суду Тернопільської області від 24.04.2024 року матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП були повернуті для належного оформлення.
На виконання постанови суду до матеріалів справи долучено рапорт поліцейського Мельника Р. від 03.05.2024 року, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 05.04.2024 року ухилилася від забезпечення необхідних умов навчання та виховання свого сина ОСОБА_2 , який через низку несприятливих для нього обставин відмовився навчатись в Коропецькому обласному ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою. Про такі обставини ОСОБА_2 повідомляв матір, проте остання на прохання сина не вчиняла будь-яких активних дій для забезпечення належних умов його навчання. Внаслідок цього ОСОБА_2 , з метою достукатись до матері, втік з місця навчання та місця проживання, через що його тривалий час розшукували поліцейські та працівники ДСНС м. Монастириська.
На підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення також долучено письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 05.04.2024 року.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 02.04.2024 року приблизно о 18:00 год він втік з місця свого навчання - Коропецького обласного ліцею-інтернату, оскільки учні його класу часто принижували та цькували його. Про вказані обставини він повідомляв свою матір ОСОБА_1 , проте вона казала йому вчитись в зазначеному навчальному закладі.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 зранку 03.04.2024 року вона дізналася про те, що її син покинув навчальний заклад - Коропецький обласний ліцей-інтернат, у зв'язку з чим до 16:15 год 03.04.2024 року вона разом з поліцією здійснювала його пошук. Як їй відомо, син покинув навчальний заклад 02.04.2023 року о 17:30 год та повернувся додому 03.04.2024 року о 16:15 год. Причиною таких дій сина слугував попередній конфлікт з однокласниками, а також те, що син не бажав навчатися у цьому закладі.
Інших доказів вини ОСОБА_1 суду не надано.
Проаналізувавши вищевикладене, суд констатує, що матеріали справи не містять належних доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 02.05.2024 року ухилилася від забезпечення належних умов навчання сина, як і те, що які-небудь дії (бездіяльність) ОСОБА_1 слугували причиною залишення ОСОБА_2 місця навчання.
З матеріалів справи, окрім того, не вбачається, які саме умови виховання не були забезпечені ОСОБА_1 її сину, яким чином це могло бути пов'язано з тим, що ОСОБА_2 02.05.2024 року покинув навчальний заклад, та яким чином ОСОБА_1 могла запобігти залишенню її сином навчального закладу, в якому він повинен був знаходитись під цілодобовим наглядом адміністрації цього закладу.
У силу ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими документами тощо.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, із урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення (постанова Верховного Суду у справі № 338/1/17 від 26.04.2018 року). Також не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення рапорт працівника поліції (постанова Верховного Суду у справі № 524/5741/16-а від 20.05.2020 року).
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП слід закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 247, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області.
Суддя І. М. Галіян