"10" червня 2024 р. Справа № 608/2052/23
Провадження № 1-кп/596/59/2024
Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин в залі судових засідань Гусятинського районного суду Тернопільської області в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та під час трансляції з приміщень Тернопільського апеляційного суду, Чортківського районного суду Тернопільської області, Тальнінського районного суду Черкаської області, Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)», клопотання прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу,
у кримінальному провадженні № 12022211110000351, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 26 жовтня 2022 року відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України,
20.11.2023 року до провадження Гусятинського районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022211110000351, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 26 жовтня 2022 року відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України.
Ухвалою суду від 04.04.2024 у вказаному кримінальному провадженні призначено судовий розгляд.
30.05.2024 через канцелярію суду прокурором Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_5 подано клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
В обгрунтування клопотань посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , відбуваючи покарання за вчинення умисних злочинів належних висновків не зробив та свідомо вирішив вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані із незаконним заволодінням чужим майном, шляхом обману (шахрайство).
Усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел він не взмозі та маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого періоду часу, спланував досягнути поставленої мети за рахунок створення і керування стійким злочинним угрупованням, до складу якого в травні 2022 року, ОСОБА_6 залучив ОСОБА_7 який разом з ним відбував покарання в одній камері Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)» та знайому ОСОБА_8 , яким повідомив про свої злочинні наміри, довівши до їх відома деталі злочинного плану. Останні, бажаючи незаконно отримувати власну матеріальну вигоду, керуючись корисливим мотивом, прийняли пропозицію ОСОБА_6 та надали свою добровільну згоду на участь у організованій злочинній групі, діяльність якої спрямовувалася на заволодінням чужим майном, шляхом обману (шахрайство).
Всі зазначені особи, з метою досягнення єдиної мети - незаконного отримання прибутку, об'єднаних єдиним планом із розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи добровільно та свідомо увійшли до складу організованої групи, усвідомлюючи наслідки своїх протиправних дій, зорганізувавшись у стійке об'єднання для вчинення особливо тяжких корисливих злочинів, пов'язаних із заволодінням чужим майном, шляхом обману (шахрайство).
Так, ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_6 , перебуваючи з останнім в одній камері Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)», за допомогою заздалегідь придбаних мобільних телефонів здійснював дзвінки до потерпілих та проводив з ними телефонні розмови, під час яких запевняв останніх в правдивості своїх намірів з надання послуг з перевезень та продажу товарів, вводячи їх в оману. В ході чого ОСОБА_7 переконував замовника перерахувати певну суму грошових коштів на вказану ним банківську платіжну карту, яку забезпечувала ОСОБА_8 , аргументуючи це тим, що необхідно оплатити завдаток або заплатити за паливо. При цьому, створюючи видимість виконання своїх зобов'язань перед замовниками, вів з ними спілкування від імені водія чи керівника фірми. Впевнившись, що грошові кошти потерпілими перераховані на вказану ним банківську платіжну карту, переривав розмови та на зв'язок із потерпілими більше не виходив, а грошові кошти, отримані злочинним шляхом учасники організованої групи використовували на власні потреби.
Підставами продовження застосованого щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є те, що вони обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні в складі організованої групи злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України (Стаття 190 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 2617-VIII від 22.11.2018), а також встановлені обставини, які виправдовують даний запобіжний захід і підтверджують наявність ризиків.
Звертаючись до суду із клопотаннями про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 під вартою, а саме: 1) переховуватися від суду; 2) незаконно впливати на свідків, потерпілих, обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, 3)вчинити інше кримінальне правопорушення.
В обґрунтування вказаних ризиків прокурор зазначив, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі, на строк до 12 років, з конфіскацією майна. Тому, усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та розмір покарання, яке їм загрожує, вони можуть умисно переховуватись від суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності, а також продовжуватимуть вчиняти кримінальні правопорушення.
Також, на думку прокурора, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 особисто або через третіх осіб може незаконно впливати на свідків, потерпілих та обвинувачену у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь.
При вирішенні питання про продовження строку тримання ОСОБА_12 під вартою, прокурор просив врахувати тяжкість правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_6 , їх кількість, наявність воєнного стану в країні, негативні обставини, які характеризують обвинуваченого (відбування покарання за умисні корисливі злочини та продовження злочинної діяльності з місць позбавлення волі), роль ОСОБА_6 як організатора у вчиненні інкримінованих йому злочинів, відсутність міцних соціальних зв'язків в місці його постійного проживання.
При вирішенні питання про продовження строку тримання ОСОБА_7 під вартою, прокурор просив врахувати вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення; тяжкість правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_7 , їх кількість, наявність воєнного стану в країні, негативні обставини, які характеризують обвинуваченого (відбування покарання за умисні корисливі злочини та продовження злочинної діяльності з місць позбавлення волі), роль ОСОБА_7 як виконавця у вчиненні інкримінованих йому злочинів, відсутність міцних соціальних зв'язків в місці його постійного проживання.
На переконання прокурора, викладене дає беззаперечні підстави вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, а саме: забезпечення належної поведінки обвинуваченого, та виконання ним процесуальних обов'язків, запобігання можливому переховуванню від суду, незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, вчинення інших злочинів, оскільки вказаній злочинній діяльності притаманний надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки.
07.06.2024 захисником обвинуваченого ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_9 подано заперечення на клопотання прокурора, в обґрунтування яких сторона захисту посилалась на обов'язок прокурора щодо доведення перед судом наявності обґрунтованої підозри та ризиків.
Однак, на думку сторони захисту, у випадку обвинуваченого ОСОБА_6 конкретних фактів та доказів для того, щоб не тільки продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а й взагалі його застосовувати, надано не було, що являється порушенням не тільки національних норм права, а й міжнародних.
Разом з тим, стороною обвинувачення в даному кримінальному провадженні щоразу вказується на існування одних і тих же ризиків, які не підтверджуються належними та допустимими доказами.
Захист звертає увагу на те, що у обвинуваченого ОСОБА_6 наявні стійкі соціальні зв'язки. ОСОБА_6 підтримує зв'язок зі своїми рідними, зокрема з матір'ю ОСОБА_13 , бабусею ОСОБА_14 та сином ОСОБА_15 . ОСОБА_6 прагне виховувати свого сина та віддавати йому свою батьківську любов.
У випадку зміни обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід не пов'язаний з обмеженням волі, у перший період матір останнього зможе матеріально забезпечувати ОСОБА_6 допоки останній не працевлаштується.
Просить відмовити у задоволенні клопотання про продовження строків запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 у зв'язку із відсутністю ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Застосувати до ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання або запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з електронним заходом контролю: АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подані клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_7 , захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_11 не заперечували щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотань обвинувачений ОСОБА_6 , захисник адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні вважали клопотання прокурора необґрунтованим, з підстав, викладених в запереченні. Просили застосувати до ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання або запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з електронним заходом контролю: АДРЕСА_1 .
Колегія суддів, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши доводи клопотань прокурора та заперечення захисника, дійшла до наступних висновків.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.07.2023 (Справа №607/12384/23), до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23 год. 59 хв. 08.09.2023. Взято підозрюваного під варту в залі суду негайно. Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_6 обов'язків, визначених КПК України, визначено заставу 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536800 (п'ятсот тридцять шість тисяч вісімсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава у справі №607/12384/23, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.07.2023. У разі внесення застави покладено на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 10.04.2023 (справа №608/2015/22) до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначеннями застави. В розмірі 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 161040 (сто шістдесят одна тисяча триста сорок). У разі внесення застави покладено на підозрюваного обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених неодноразово продовжувався.
Так, ухвалою колегії суддів Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17.04.2024, продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 , ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 16 червня 2024 року, з можливістю внесення застави, визначеної відповідно до ухвал слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 10 квітня 2023 року (№608/2015/22), слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 липня 2023 року (№607/12384/23), відповідно. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту - відмовлено.
Відповідно до приписів ч.1,2,3 ст.331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Враховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов'язаний розглянути клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, та обставини, які перешкоджають завершенню судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
На переконання колегії суддів, ризик переховування від суду продовжує існувати, є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим негативними для особи наслідками і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, а також іншими обставинами.
Як вже встановлювалось під час судового провадження, обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, при цьому, вказаний злочин відповідно до ст.12 КК України, класифікується як особливо тяжкий.
Обвинувачений ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, зокрема, 15.04.2020 вироком Тернопільського міськрайонного суду за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на даний час відбуває покарання в ДУ «Чортківська установа виконання покарань №26» за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.04.2021, яким засуджений за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до чотирьох років позбавлення волі. Строк відбування покарання закінчується 23.07.2023. Обґрунтовано обвинувачується у вчиненні під час відбування покарання за попередній злочин багатоепізодного особливо тяжкого корисливого злочину як організатора, що є підставами вважати, що він може продовжувати вчиняти нові злочини. Крім цього, ОСОБА_6 не працює, немає постійного законного заробітку, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків та стримуючих факторів від продовження злочинної діяльності.
Обвинувачений ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, має непогашені судимості, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні багатоепізодного особливо тяжкого корисливого злочину, що є підставами вважати, що він може продовжувати нові злочини. Крім цього, ОСОБА_7 не працює, немає постійного законного заробітку, в нього на утриманні неповнолітні особи чи особи похилого віку не перебувають, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків та стримуючих факторів від продовження злочинної діяльності.
Також встановлено, що 03.06.2024 до провадження колегії суддів надійшов обвинувальний акт № 12023210000000550, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 08 серпня 2023 року відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що висновок суду про продовження існування ризику переховування від суду базується не лише на основі суворості можливого вироку, а з врахуванням інших факторів, пов'язаних із характером осіб, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. (справа «Becciev v.Moldova» від 04.10.2005). Ці обставини судом детально проаналізовано.
Враховуючи наведене, суд обґрунтовано приходить до висновку, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 можуть переховуватись від суду. Крім того, доведеним є те, що на теперішній час, ризик переховування обвинувачених від суду не зменшився, не втратив свою актуальність та продовжує існувати.
Встановлені судом та наведені вище обставини доводять також ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, зважаючи на те, що обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не працевлаштовані, тобто не мають стабільного джерела прибутку, при цьому обвинувачуються у скоєнні саме корисливого багатоепізодного злочину (10 епізодів), вчиненого під час відбування покарання та погашення судимостей за попередні умисні корисливі злочини, на переконання суду, обвинувачені можуть вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема, аналогічне.
Стороною захисту не наведено таких вагомих доводів, які б спростовували відповідний висновок.
Також, на переконання колегії суддів ризик впливу на свідків, потерпілих та інших учасників судового провадження теж продовжує існувати. Так, враховуючи передбачену КПК України процедуру отримання свідчень від осіб, які є свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, те, що судовий розгляд кримінального провадження триває, а свідки, потерпілі ще не допитані, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від надання показань у суді.
До обставин (ризиків), які враховуються при вирішенні питання про запобіжний захід, також безумовно належить військова агресія проти України, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Під час вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим, крім встановлених ризиків, судом враховано обставини, визначені ст.178 КПК України та які детально наведені судом вище, зокрема, вік обвинувачених, міцність їх соціальних зв'язків, у тому числі наявність родини, утриманців; наявність постійного місця проживання; наявність судимостей; їх репутацію.
Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про те, що на даному етапі судового провадження лише винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде співрозмірним тяжкості і характеру діяння, яке інкримінується обвинуваченим, є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , дозволить під час судового розгляду контролювати їх місце перебування та запобігти ризикам, на які посилався прокурор і які на теперішній час продовжують існувати.
Вирішуючи питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу колегія суддів також враховує, що відповідно до рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року по справі «Харченко проти України» (Заява N 40107/02) питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (рішення у справі "Лабіта проти Італії" (980_009 ) (Labita v. Italy), [GC], N 26772/95, п. 153, ECHR 2000-IV). Особлива тяжкість деяких злочинів, яка викликає негативну реакцію суспільства і соціальні наслідки, виправдовує попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу (рішення у справі "Летельє проти Франції" від 26 06.1991).
Тому, колегія суддів приходить до висновку, що продовження строку дії застосованого відносно обвинувачених запобіжного заходу, з урахуванням його тривалості, у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення, даних про особу обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та неможливістю із об'єктивних причин на даний час завершити розгляд кримінального провадження судом, не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу та визначеними КПК України підставами і метою запобіжного заходу.
На переконання колегії суддів, застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу вигляді домашнього арешту не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків, оскільки не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою та потенційними спробами впливати на свідків, потерпілих чи уникати правосуддя, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Разом з тим, суд приймає до уваги те, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання та неповнолітнього сина, з яким має бажання спілкуватись та брати участь в його вихованні.
В свою чергу колегія суддів зауважує на тому, що ці обставини, на які посилається захист, не слугували стримуючим фактором для останнього, а також не свідчать про відсутність встановлених вище судом ризиків з огляду на конкретні обставини кримінальних правопорушень та дані про особу обвинуваченого.
З врахуванням наведеного в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, слід відмовити.
Європейський суд з прав людини в справі “Боротюк проти України” (Borotyuk v. Ukraine) (заява № 33579/04, рішення від 16.03.2011 року) звернув увагу на те, що: 62. Доводи “за” і “проти” звільнення з під варти не повинні бути “загальними й абстрактними”. У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.
Як встановлено, ухвалами слідчих суддів обвинуваченим визначено заставу як альтернативний запобіжний захід.
Проте сума застави в розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536800 грн., визначена ОСОБА_6 внесена не була, що свідчить про її непомірність по відношенню до доходів обвинуваченого та членів його сімї, які не можуть її сплатити, на що звертає увагу захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_9 в запереченні, стверджуючи про порушення у звязку з цим п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини та її основоположних свобод.
Аналіз встановлених судом обставин (майновий стан обвинуваченого, відсутність відомостей про інших близьких родичів обвинуваченого, які б могли внести за нього заставу, та про їх майновий стан) дає підстави стверджувати, що застава у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить на даний час 605 600 грн є непомірною для обвинуваченого та його родичів та позбавляє можливість сторони захисту її внести, чим нівелюється можливість застосування зазначеного альтернативного запобіжного заходу.
Сторона обвинувачення не надала суду актуальних відомостей, які б спростовували такий висновок суду.
Разом з тим розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ст.182 КПК України).
За таких обставин колегія суддів вважає, що раніше визначений розмір застави підлягає зменшенню до 120 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 363 360 (триста шістдесят три тисячі триста шістдесят). Розмір застави розрахований із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2024, що становить 3028,00 грн (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»). Такий розмір застави на переконання суду повинен в достатній мірі забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 7, 177-178, 182, 193-197, 199, 331, 372, 376, 392 КПК України, колегія суддів,
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 , відмовити.
Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів із дня постановлення цієї ухвали до 09 серпня 2024 року, з можливістю внесення застави.
Зменшити розмір застави, визначеної ОСОБА_6 як альтернативний запобіжний захід ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 липня 2023 року (№607/12384/23) до 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 363 360 (триста шістдесят три тисячі триста шістдесят) гривень для внесення на депозитний рахунок отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838 ТУ ДСА України у Тернопільській області, Банк Отримувача ДКСУ м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_6 у справі (№607/12384/23) згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 липня 2023 року.
У разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 з-під варти у зв'язку з внесенням застави, покласти на нього, передбачені п.п.1,2,3,4,8,9 ч.5 ст.194 КПК України обов'язки:
1) прибувати до суду за кожним викликом;
2) не відлучатися за межі міста Вінниця без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
5)утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими в кримінальному провадженні № 12022211110000351;
6) носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 у разі його звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, визначити до 09 серпня 2024 року.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів із дня постановлення цієї ухвали до 09 серпня 2024 року, з можливістю внесення застави, визначеної ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 10 квітня 2023 року (№608/2015/22), для внесення на депозитний рахунок отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838 ТУ ДСА України у Тернопільській області, Банк Отримувача ДКСУ м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_7 у справі (№608/2015/22) згідно ухвали слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 10 квітня 2023 року.
У разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 з-під варти у зв'язку з внесенням застави, покласти на нього, передбачені п.п.1,2,3,4,8,9 ч.5 ст.194 КПК обов'язки:
1) прибувати до суду за кожним викликом;
2) не відлучатися за межі міста Тернопіль без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
5)утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими в даному кримінальному провадженні;
6) носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 у разі його звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, визначити до 09 серпня 2024 року.
Копію ухвали направити обвинуваченим, захисникам, прокурору негайно після її оголошення, а також в ДУ «Чортківська установа виконання покарань(№26)», для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3