465/4466/23
2/465/733/24
Іменем України
(заочне)
03.06.2024 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Мартинишин М.О.
з участю секретаря Кондрашин В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
Представник АТ «Креді Агріколь Банк»звернувся в суд з позовом про стягнення із відповідача загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1/4237384 від 30.11.2021 року в розмірі 312 898,79 гривень, з яких: 196 111,41 гривень - сума заборгованості по тілу кредиту; 31 787,38 гривень сума заборгованості по відсотками; 85 000 гривень - сума заборгованості по комісії та стягнути понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 30.11.2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 1/4237384. Відповідно до кредитного договору, кредитор надав позичальнику кредиту у сумі 200 000,00 грн. строком на 72 місяців - з 30.11.2021 року до 29.11.2027 року(включно). Позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за Договором щомісячно в число місяця, визначене графіком платежів по кредиту, як день повернення кредиту. Позичальник зобов'язався сплатити банку процентну винагороду щомісячно у розмірі 12,00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за договором; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно у розмірі 2,5 % від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 договору. АТ «Креді Агріколь Банк» всі зобов'язання, які були покладені на нього згідно істотних умов договору виконав в повному обсязі, а саме видав кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого станом на 05.06.2023 року утворилась заборгованість за кредитом у загальному розмірі 312 898,79 гривень, з яких: 196 111,41 гривень - сума заборгованості по тілу кредиту; 31 787,38 гривень сума заборгованості по відсотками; 85 000 гривень - сума заборгованості по комісії. Зазначає, що відповідач не вживає жодних заходів, які свідчать про наміри виконувати зобов'язання передбачені Договором, ухилитися від виконання зобов'язань перед АТ «Креді Агріколь Банк». У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором АТ «Креді Агріколь Банк» вимушений звернутись до суду із даним позовом. Просить позов задоволити
Ухвалою судді від 18.07.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати за участю учасників справи.
11.04.2024 року ухвалою замінено у цивільній справі №465/4466/23 за позовом АТ «Креді Агріколь Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, сторону позивача з АТ «Креді Агріколь Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (01033, м. Київ вул. Жилянська, 5-Б, оф.5, код ЄДРПОУ 41904846).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач повторно у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце слухання справи та не подав відзиву, тому на підставі ст.ст.223, 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів(постановляє заочне рішення), проти чого не заперечив представник позивача у заяві.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом установлено, що 30.11.2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № № 1/4237384відповідно до якого банк надав позичальнику кредиту у сумі 200 000,00 грн. строком на 72 місяців - з 30.11.2021 року до 29.11.2027 року(включно). Позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за Договором щомісячно в число місяця, визначене графіком платежів по кредиту(Додаток №1 до Договору, що є його невід'ємною частиною), як день повернення кредиту.
Відповідно до п.п. 1.4; 1.4.1 Договору позичальник зобов'язаний сплачувати Банку: процентну винагороду(надалі- проценти) щомісячно у розмірі 12.00 % (фіксована процентна ставка), паочинаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за Договором.
Відповідно до п.п. 1.4.2 Договору за користування кредитом позичальник сплачує: комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості(надалі-комісія) щомісячно, в розмірі 2.5 % від суми кредиту, зазначеної в п.1.1. договору.
Згідно з п. 2.6 Договору банк має право у будь-який час відступити всі або частину своїх прав за Договором, а також за договорами про забезпечення, будь-якій третій особі і повідомити такому реальному або потенційному цесіонарію або іншій особі будь-яку інформацію про позичальника та третіх осіб, з якими укладено договори про забезпечення, яка необхідна або яку Банк вважатиме доцільною.
Відповідно до пам'ятки клієнту, підписаної сторонами кредитного договору, за кредитним договором №7/1051654 від 10.06.2021, відповідач проінформована про умови кредитування та щодо дострокового погашення кредиту.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як визначено у ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини п'ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.21 Закону України «Про споживче кредитування» права споживача вважаються порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасниками якого є споживач.
У Постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 211/1031/19 Верховний Суд прописав, що умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у розумінні цього Закону, є нікчемною. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України надання грошових коштів за укладеним кредитним договором є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту-це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як обслуговування заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Така операція відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов'язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, не відповідають змісту кредитних відносин.
Такий висновок узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 369/9293/15-ц, від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15ц, в Ухвалі від 12.09.2023 року у справі № 204/224/21.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлювлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У статті 204 ЦПК України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже, зі змісту Кредитного договору № 1/4237384 від 30.11.2021 року вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів та комісії, умови кредитування, а відтак є належною підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов'язків сторін.
Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань.
З метою досудового врегулювання спору, АТ «Креді Агріколь Банк» направив відповідачу вимогу щодо дострокового виконання боргових зобов'язань за Кредитним договором № 1/4237384 від 30.11.2021 року, однак дана вимога залишилась не виконаною.
Так, відповідач має непогашену заборгованість за Кредитним договором № 1/4237384 від 30.11.2021 року, яка станом на 05.06.2023 року становить у загальному розмірі 312 898,79 гривень, з яких: 196 111,41 гривень - сума заборгованості по тілу кредиту; 31 787,38 гривень сума заборгованості по відсотками; 85 000 гривень - сума заборгованості по комісії.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 статті 599 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення, невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання»(статті 530, 631 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частиною першою статті 530 ЦК України).
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором установлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.
У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України кредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами за статтею 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.
Відповідно до договору про відступлення права вимоги №2-2024 від 18.01.2024 року АТ «Креді Агріколь банк» (первісний кредитор) відступило ТОВ «Глобал Спліт» (новий кредитор) права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором
Як вбачається з Додатку №1 до договору про відступлення права вимоги №2-2024 від 18.01.2024 (Реєстр прав вимоги №1) від 19.01.2024 року АТ «Креді Агріколь банк» відступило ТОВ «Глобал Спліт» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №7/1051654 від 10.06.2021 у сумі 102 212,96 грн. /п. 303 реєстру/.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги до ТОВ «Глобал Спліт» перейшли всі права первісного кредитора у зобов'язаннях за вищезазначеним договором.
01.02.2024 року ТОВ «Глобал Спліт» на адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено повідомлення від 19.01.2024 року, яким поінформував відповідача про відступлення права вимоги ТОВ «Глобал Спліт», та необхідність погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 312 898,79 гривень позивачу ТОВ «Глобал Спліт».
Загальна сума заборгованості відповідача на момент подання позовної заяви за Кредитним договором № 1/4237384 від 30.11.2021 року становить ТОВ «Глобал Спліт» 312 898,79 гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, заперечень проти позову відповідач не надав, наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором, відповідачем жодним чином спростовано не було.
Станом на 03.06.2024 року відповідач не вніс кошти на погашення заборгованості перед позивачем.
Згідно з ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
На підставі вищенаведеного, оскільки відповідач за вищевказаним Договором не сплатив у встановлені строки заборгованість, суд вважає, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача ТОВ відповідальністю «Глобал Спліт»загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1/4237384 від 30.11.2021 року в розмірі 312 898,79 гривень, з яких: 196 111,41 гривень - сума заборгованості по тілу кредиту; 31 787,38 гривень сума заборгованості по відсотками; 85 000 гривень - сума заборгованості по комісії
Згідно з ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати в розмірі 4 693,48 гривень судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 19, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 282, 353 ЦПК України -
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт»загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1/4237384 від 30.11.2021 року в розмірі 312 898,79 гривень, з яких: 196 111,41 гривень - сума заборгованості по тілу кредиту; 31 787,38 гривень сума заборгованості по відсотками; 85 000 гривень - сума заборгованості по комісії та судові витрати у розмірі 4 693,48 гривень судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви, а всього разом 317 592,27 гривень(триста сімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дві гривні, двадцять сім копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також встановлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони у справі -
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», код ЄДРПОУ 41904846, місцезнаходження: м. Київ вул. Жилянська, буд. 5-Б, оф.5.
відповідач - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Дата складення повного судового рішення - 10.06.2024 року.
Суддя Мартинишин М.О.