Справа № 456/5546/23
Провадження № 2/456/266/2024
29 травня 2024 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Гули Л. В. ,
з участю секретаря Петренко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позицій сторін.
Позивач ТОВ «Укр кредит фінанс» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 1155-1897 від 13.02.2023 в розмірі 56160,00 грн та судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 13.02.2023 між сторонами за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів та які в процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1155-1897. Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А7204 для підписання кредитного договору № 1155-1897 від 13.02.2023, підтвердження ознайомлення з правилами та іншими супутніми документами. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 12000,00 грн; строк кредитування 300 днів; заявлений строк 14 днів; знижена % ставка 2,50 % в день; стандартна % ставка 3,00 % в день. Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором станом на 02.10.2023 утворилась заборгованість у розмірі 56160,00 грн, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 8000,00 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 48160,00 грн, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Волоховським О.І. подано відзив на позовну заяву, в якому останній, не заперечуючи наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за кредитним договором, не погоджується з розміром такої. Зокрема, серед іншого, зазначає про безпідставність здійснення нарахувань відповідно до ст. 625 ЦК України, що суперечить Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022. Крім цього, не враховано, що відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» розмір денної процентної ставки не повинен перевищувати 1%, а тому розмір прострочених відсотків складає 15120 грн.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Процесуальні рішення, постановлені по справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 жовтня 2023 року головуючим суддею у справі визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 31/
На запит суду щодо доступу до персональних даних відповідача 30 жовтня 2023 року з Єдиного державного демографічного реєстру отримано відповідь про зареєстроване місце проживання відповідача /а.с. 32/.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 31.10.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 16.11.2023. Роз'яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 33/.
Ухвалою суду від 16.11.2023 судове засідання відкладено на 01.12.2023 /а.с. 39/.
Ухвалою суду від 01.12.2023 судове засідання відкладено на 04.01.2024 /а.с. 43/.
Ухвалою суду від 04.01.2024 за клопотанням представника відповідача судове засідання відкладено на 26.01.2024 /а.с. 45/.
Ухвалою суду від 23.02.2024 за клопотанням представника відповідача судове засідання відкладено на 20.03.2024 /а.с. 51/.
11.04.2024 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Волоховським О.І. подано відзив на позовну заяву /а.с. 57-58/.
Розгляд справи по суті відбувся 29.05.2024 без участі сторін.
Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти проведення судом заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Волоховський О.І. в судове засідання не з'явилися, подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності При вирішенні позову та визначенні розміру заборгованості просили врахувати обставини, наведені у відзиві на позов.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши відсутність з боку сторін заяв про врегулювання спору, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача та його представника не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 13.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс», був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1155-1897, який разом із Правилами надання споживчих кредитів складає єдиний договір, в якому визначаються всі істотні умови та з якими позичальник був попередньо ознайомлений /а.с. 10-17/.
Відповідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А7204 для підписання кредитного договору № 1155-1897 від 13.02.2023, підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами.
Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачеві кредит для особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 12000,00 грн; строк кредитування 300 днів; заявлений строк 14 днів; знижена процентна ставка 2,50 % в день; стандартна процентна ставка 3,00% в день /а.с. 10-17/.
Відповідно до п. 2 кредитного договору кредитодавець (ТОВ «Укр кредит фінанс») відкриває позичальнику невідновлювану кредитну лінію на наступних умовах, визначених цим договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. Для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду строку кредитування відповідно до наступного розрахунку: дата видачі кредиту - 13.02.2023; останній календарний день першого базового періоду - 26.02.2023; сума кредиту 12000,00 грн; нараховані проценти за користування кредитом 4200,00 грн; разом до сплати 16200,00 грн /а.с. 10/.
Згідно з п.п. 4.8 п. 4 договору строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику, 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 09.12.2023. Строк договору є рівним строку кредитування.
Згідно з п.п. 8.5 п. 8 договору в разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати закінчення строку кредитування, визначеного п. 4.8 даного договору.
В паспорті споживчого кредиту міститься інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, а саме: встановлено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача (тип кредиту: кредитна лінія; сума/розмір кредитного ліміту: 12000,00 грн; строк кредитування: 300 календарних днів; базовий період сплати відсотків: 14 календарних днів), а також міститься інформація щодо порядку повернення кредиту та встановлені процентні ставки за користування кредитом /а.с. 16 на звороті-17/.
Сторонами погоджено орієнтовну вартість кредиту - 120000,00 грн, що включає відсотки за користування кредитом - 108000,00 грн. Визначено реальну процентну ставку на дату укладення договору, що підтверджує таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1155-1897 (графік платежів за договором) відповідно до методики Національного банку України /а.с. 17 на звороті/.
Паспорт споживчого кредиту, Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, і таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1155-1897 (графік платежів за договором) відповідно до методики Національного банку України підписані відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А7204 /а.с. 17 на звороті/.
Видача кредитних коштів у сумі 12000,00 грн ОСОБА_1 відповідно до кредитного договору № 1155-1897 від 13.02.2023 підтверджена витягом з реєстрів банків, листом АТ КБ «ПриватБанк» та довідкою ТОВ «Укр кредит фінанс»/а.с. 18-22/.
Відповідно до довідки про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме: надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 02.10.2023 становить 56160,00 грн та складається з наступного: основний борг 8000,00 грн; залишок нарахованих відсотків 48160,00 грн /а.с. 24-25/.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».
При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При вирішенні даного спору суд виходить з того, що між сторонами існували договірні правовідносини, що виникли на підставі договору про відкриття кредитної лінії на спеціальних умовах.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом частин 1, 2 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно зі ст. 64 ЦПК України.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Таким чином, у справах про невиконання умов будь-яких договорів позивач має довести, що у відповідача є зобов'язання, яке ним не виконано, а відповідач, відповідно, що зобов'язання ним виконано відповідно до умов договору або не виконано не з його вини.
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження позовних вимог подано розрахунок заборгованості, в якому відображено всі операції щодо отримання позичальником ОСОБА_1 кредиту, вичерпну інформацію про отримання ним коштів та наявність заборгованості.
Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.
Відповідачем не заперечувався та не спростовувався факт укладення згаданого договору та отримання коштів, які в ньому зазначені.
Враховуючи те, що за умовами зазначеного договору відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих у позику коштів у повному обсязі, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав, а тому суд вважає, що заборгованість за основним боргом на підставі зазначеного договору підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» в заявленому розмірі 8000,00 грн (12000,00 грн за договором - 4000,00 грн списані на часткове погашення боргу відповідно до наданого розрахунку), а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості за договором позики, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами. Разом з тим, подані сторонами розрахунки суд не бере до уваги, оскільки позивачем не враховано вимоги Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до ч. 5 ст. 8 якого максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, а поданий відповідачем розрахунок не включає періоду з 13.02.2023 до 27.03.2023.
У постанові об'єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 в справі № 911/19/19 Верховний Суд зазначив, що суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Встановлений сторонами договору розмір відсотків за несвоєчасно виконані зобов'язання за кожен день прострочки, що в результаті становить 48160,00 грн, є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить встановленим обмеженням ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» та порушує принцип розумності та добросовісності, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг фінансової установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми відсотків.
Разом з тим, суд бере до уваги строки кредитування, розміри відсотків, визначені в договорі, та провівши розрахунок розміру відсотків за користування кредитними коштами, дійшов висновку, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за відсотками за кредитним договором № 1155-1897 від 13.02.2023 в розмірі: за період з 13.02.2023 по 27.03.2023 - 10140,00 грн, з 28.03.2023 по 02.10.2023 - 15120,00 грн, що сукупно становить 25260,00 грн. Проте вказану суму необхідно зменшити на 7340,00 грн, що сплачені відповідачем на погашення відсотків відповідно до поданого позивачем розрахунку. Відтак з відповідача слід стягнути заборгованість за відсотками в розмірі 17920,00 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
А відтак інші доводи сторін не аналізуються судом та не спростовуються, оскільки на висновки суду про наявність підстав для часткового задоволення позову не впливають.
Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.
Враховуючи, що зазначена заборгованість на даний час залишається непогашеною, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними і такими, що підлягають до часткового задоволення з урахуванням встановлених судом обставин. А відтак з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1155-1897 від 13.02.2023 в розмірі 25920 грн.
Щодо судових витрат.
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 991,02 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог (25920,00х2147,20:56160,00=991,02).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11 висловив висновок про застосування норми права та вказав, що для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.
Згідно з частиною п'ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням розумності положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону та правові висновки, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 29.05.2024, є та дату, на яку було призначено розгляд справи, 29.05.2024, а датою складення повного тексту судового рішення 10.06.2024.
Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 02.09.2019; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407; ЄДРПОУ 38548598) 25920,00 грн (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот двадцять грн 00 коп.) заборгованості за кредитним договором № 1155-1897 від 13.02.2023 та 991,02 грн (дев'ятсот дев'яносто одну грн 02 коп.) судового збору.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 10 червня 2024 року.
Суддя Л.В. Гула