Єдиний унікальний номер 448/514/22
Провадження № 2/448/47/24
судового засідання
04.06.2024 м.Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді: Гіряк С.І.,
за участі секретаря судового засідання: Семен І.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська заяву представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про зменшення розміру позовних вимог, представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 про збільшення розміру позовних вимог та витребування доказів, в цивільній справі за первісним позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення грошових коштів,
учасники справи:
представник позивача АТ КБ «Приватбанк» - Жарський І.Р. (в режимі відеоконцеренцзв'язку),
представник відповідача - Коблик М.В. (в режимі відеоконцеренцзв'язку),
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, постановив ухвалу про наступне:
І. Суть заяв, що вирішуються
1. 30.05.2022 АТ КБ "Приватбанк" звернулося з позовною заявою до ОСОБА_3 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою від 24.04.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено судове засідання; встановлено строки для подання заяв по суті справи. А ухвалою від 06.06.2023 суд постановив прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до АТ КБ «Приватбанк» про стягнення грошових коштів та об'єднати в одне провадження з первісною позовною заявою; перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження у даній цивільній справі; встановити відповідачу за зустрічним позовом строк для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали; зобов'язати відповідача за зустрічним позовом одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу за первісним позовом.
2. 01.12.2024 представник ОСОБА_3 - адвокат Коблик М.В. подала заяву про витребування доказів у АТ КБ «Приватбанк», зокрема:
- Детальну інформацію про призначення платежів про списання коштів з рахунку ОСОБА_3 впродовж 2022 року (на які цілі, згідно чого, які суми і якими документами підтверджується);
- Конкретний розмір неіснуючої (невизнаної) ОСОБА_3 заборгованості станом на 30.11.2023.
- Чи існує станом на 30.11.2023 будь-яка заборгованість ОСОБА_3 перед АТ КБ "Приватбанк".
- Підстави виникнення «BAD CARD» де АТ КБ "Приватбанк" послався на неіснуючу угоду за 2014 із заборгованістю 730 грн., на підставі яких документів виникла і чим підтверджується.
В обгрунтування заяви посилається на те, що згідно поданого запиту до АТ КБ "Приватбанк" від 24.09.2023, в якому просила про надання інформації: зокрема, що таке «BAD CARD», оскільки ні фізично, ні юридично ОСОБА_3 даної картки не отримував та жодних документів по її створенню не підписував; підстави виникнення «BAD CARD» із заборгованістю 730 грн., на підставі яких документів виникла і чим підтверджується; детальну інформацію про призначення платежів про списання коштів з рахунку ОСОБА_3 впродовж 2022 (на які цілі, згідно чого, які суми і якими документами підтверджується). А згідно запиту від 24.09.2023 просила про надання інформації, зокрема: інформацію про призначення платежів про списання коштів з рахунку ОСОБА_3 впродовж 2022 (на які цілі, згідно чого, які суми і якими документами підтверджується); конкретний розмір неіснуючої (невизнаної) заборгованості станом на 25.09.2023; чи існує станом на зараз, 25.09.2023 будь-яка заборгованість.
Листом АТ КБ "Приватбанк" №20.1.0.0.0/7-230925/31773 від 04.10.2023 повідомлено про те, що АТ КБ "Приватбанк" відмовився надавати будь-яку інформацію клієнту банку і споживачу банківських послуг ОСОБА_3 в зв'язку з тим, що він може використати отриману інформацію у суді як доказ. Вищевказана інформація є важливим доказом в даній справі, оскільки АТ КБ "Приватбанк" вводить суд в оману щодо наявності заборгованості, і позов має очевидно штучних характер, поданий представником банку зловживаючи правом на звернення до суду. Кошти АТ КБ "Приватбанк" незаконно і протиправно, без будь- якого судового рішення, без будь-якої правової підстави, без будь-якого кредитного договору списував (викрадав) з рахунку клієнта банку ОСОБА_3 . Згідно банківської виписки за 2022, доданої попередньо, позивач незаконно списав з рахунків ОСОБА_3 кошти на власну користь, посилаючись на неіснуючий договір за 2014 і жодним чином не повідомив суд про це, і не зменшив розмір позовних вимог. Тому неприпустимим зловживанням є зі сторони позивача вводити суд в оману і просити стягнути кошти, які вже близько року як стягнуті банком самостійно, незаконно і протиправною. АТ КБ "Приватбанк" відмовив у наданні інформації, умисно і незаконно приховуючи, що кошти які він просить стягнути, незаконно і протиправно стягнуті.
3. 12.04.2024 представник ОСОБА_3 - адвокат Коблик М.В. подала заяву про уточнення збільшення зустрічних позовних вимог. В якій просить стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_3 грошові кошти в уточненому розмірі 61 555,10 грн. В обгрунтування заяви посилається на те, що 05.07.2022 поданий до Мостиського районного суду Львівської області зустрічний позов до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача та стягнення коштів. Ухвалою по справі №448/514/22 від 06.06.2023 вирішено прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до АТ КБ «Приватбанк» про стягнення грошових коштів та об?єднати в одне провадження з первісною позовною. В прийнятому до розгляду судом зустрічному позові, зустрічний позивач ОСОБА_3 просив стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на свою користь грошові кошти у розмірі 52 124,07 грн. та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн. Вказує, що на третій сторінці зустрічної позовної заяви наведено розрахунок суми зустрічного позову, здійснений на підставі банківської виписки АТ КБ «Приватбанк» та повідомлень про списання коштів з рахунку впродовж 2022 року до подання зустрічної позовної заяви. Однак, після підрахунку всіх сум, які зазначені в банківських виписках, наданих АТ КБ «Приватбанк» разом з позовною заявою, сума є більшою і становить 61555,10 грн. В зустрічній позовній заяві допущено технічну помилку в розрахунку. З урахуванням списаних АТ КБ «Приватбанк» грошових коштів з рахунків клієнта споживача фінансових послуг ОСОБА_3 , суму зустрічного позову слід збільшити. Як доказ надає детальний розрахунок суми зустрічного позову та банківські виписки на підтвердження заявлених зустрічних позовних вимог.
4. 08.05.2024 представник позивача за первісним позовом подала заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить: зменшити розмір позовних вимог та стягнути з ОСОБА_3 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за Договором №Б/Н від 09.04.2014, в розмірі 4972,16 грн. (4972,16 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 4972,16 грн, - заборгованість за простроченим тілом кредиту), а також понесені позивачем судові витрати. Правовою підставою заяви про зміну позовних вимог зазначає ст. 49 ЦПК України, крім того представник позивача долучила докази на підтвердження скерування такої заяви іншим учасникам справи.
ІІ. Позиція осіб, які беруть участь у справі
5. В підготовчому судовому засіданні представник позивача за первісним позовом АТ КБ «Приватбанк» - адвокат Жарський І.Р. зазначив, що долучив до справи всі необхідні докази на підтвердження первісних позовних вимог. Клопотання про витребування додаткових доказів у позивача є безпідставним, просив відмовити в його задоволенні.
Щодо збільшення зустрічних позовних вимог зазначив, що заява первісного відповідач про збільшення зустрічних позовних вимог, яка подана його представником, є повторною. Ухвалою суду від 15.11.2023 суд постановив відмовити в прийнятті уточненої заяви ОСОБА_3 про збільшення зустрічних позовних вимог у вказаній цивільній справі, Постановою Львівського апеляційного суду за скаргою ОСОБА_3 дана ухвала залишена без змін. Незважаючи на вказану обставину, ОСОБА_3 повторно звернувся до суду із аналогічною заявою про збільшення зустрічних позовних вимог, що свідчить про зловживання процесуальними правами.
Підтримав подану заяву про зменшення розміру первісних позовних вимог, просив її задовольнити.
6. В підготовчому судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом - адвокат Коблик М.В. підтримала свою заяву про витребування доказів, пояснила, що вказані нею докази стосуються обставин первісного позову.
Також підтримала свою заяву про збільшення зустрічних позовних вимог, просила її задовольнити. На запитання суду, вказала, що вже зверталася до суду із заявою про збільшення зустрічного позову, ухвалою суду відмовлено у задоволенні такої заяви, зазначила, що ЦКП України надає їй право повторно звернутися до суду із заявою про збільшення розміру зустрічного позову.
Вказала, що не заперечує проти задоволення заяви позивача про зменшення розміру первісних позовних вимог.
Вивчивши подані заяви, дослідивши зміст матеріалів справи, заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
ІІІ. Встановлені обставини справи
7. 30.05.2022 АТ КБ "Приватбанк" звернулося з позовною заявою до ОСОБА_3 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 09.04.2014 в розмірі 11 162,73 грн. станом на 07.02.2022. Ухвалою суду від 24.04.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено судове засідання; встановлено строки для подання заяв по суті справи.
8. 02.06.2022 відповідач подав заяву, в якій він просить повернути позовну заяву без розгляду. Крім того, відповідач 05.07.2022 через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, в якому також вказує про відсутність правових підстав для задоволення клопотання представника позивача про огляд веб-сайту та, посилаючись на недоліки поданої позовної заяви, просить залишити її без руху; зустрічну позовну заяву; заяву про забезпечення позову.
9. Ухвалою суду від 11.07.2022 заяву відповідача про забезпечення позову задоволено, з метою забезпечення позову суд ухвалив заборонити позивачу вчиняти дії щодо списання (стягнення) коштів на свою користь з усіх рахунків, в тому числі зарплатних ОСОБА_3 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
10. Згідно ухвали суду від 01.08.2022 суд постановив у задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позову відмовити. Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості залишити без руху.
11. Ухвалою від 02.09.2022 суд постановив позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду. Згідно постанови Львівського апеляційного суду колегія суддів постановила ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 02 вересня 2022 скасувати, справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.
04.04.2023 справа надійшла до Мостиського районного суду Львівської області та згідно ухвали від 04.04.2023 прийнята до розгляду.
12. 06.07.2022 до Мостиського районного суду Львівської області від ОСОБА_3 надійшов зустрічний позов до АТ КБ «Приватбанк», в якому відповідач просить стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на свою користь грошові кошти у розмірі 52 124,07 грн., зазначаючи період з 09.04.2014 до 09.02.2022 (а.с. 77 Т.1) та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн. В обґрунтування зустрічного позову відповідач зазначив, що протягом тривалого часу банк безпідставно стягує кошти, які належать йому та є його особистою власністю.
13. Ухвалою від 06.06.2023 суд постановив прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення грошових коштів та об'єднати в одне провадження з первісною позовною заявою; перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження у даній цивільній справі.
14. Ухвалою від 17.07.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження у цивільній справі.
15. Ухвалою від 15.11.2023 суд постановив відмовити в прийнятті уточненої заяви ОСОБА_3 про збільшення позовних вимог у цивільній справі.Згідно Постанови Львівського апеляційного суду від 05.02.2024 колегія суддів постановила апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 15.11. 2023року залишити без змін.
Щодо зменшення первісних позовних вимог
16. За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
17. Відповідно до п.2 ч.2, ч.3 ст.49 ЦПК, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
18. Ознайомившись із поданою представником позивача за первісним позовом заявою про зменшення розміру позовних вимог суд прийшов до висновку, що представник позивача правомірно подав заяву, із змісту якої встановлено зменшення розміру позовних вимог, яка відповідає вимогам ч.5 ст.49 ЦПК України, представник позивача долучила докази про скерування такої заяви іншим учасникам справи, крім того, представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 підтвердила про ознайомлення із змістом вказаної заяви та не заперечила проти її задоволення.
19. Оскільки, представник позивача за первісним позовом подала заяву про зменшення розміру позовних вимог згідно вимог ЦПК України, представник первісного відповідача не заперечила проти її задоволення, суд вважає за необхідне заяву про зменшення розміру позовних вимог прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи.
Щодо витребування доказів
20. Вказане клопотання надійшло до суду від представника первісного відповідача у систему «Електронний суд»12.12.2023. При вирішення даного клопотання, суд звертає увагу, що ухвалою суду від 15.11.2023 суд постановив відмовити в прийнятті уточненої заяви первісного відповідача ОСОБА_3 про збільшення зустрічних позовних вимог у цивільній справі. 27.11.2023, ОСОБА_3 звернувся до Львівського апеляційного суду із апеляційною скаргою на вказану ухвалу. 01.12.2023 Львівський апеляційний суд ухвалою відкрив провадження за поданою скаргою, витребував із Мостиського районного суду Львівської області матеріали цивільної справи, ухвала апеляційного суду була доведена до відома ОСОБА_3 . Водночас, 12.12.2023 представник ОСОБА_3 звернулася до Мостиського районного суду із клопотанням про витребування доказів.
21. Відповідно до ч.1,2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
22. Статтею 81 ЦПК України визначений обов'язок доказування і подання доказів, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
23. У відповідності до ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
24. Відповідно до ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання.
25. Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
26. Відповідно до ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
27. Згідно п.4 ч.2 ст.84 ЦПК України, у клопотанні повинно бути зазначено, зокрема, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Згідно ч. 1 ст. 213 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі. Дослідження доказів відбувається на стадії судового розгляду спору по суті під час з'ясування обставин справи та дослідження доказів, зокрема: під час дослідження письмових доказів.
28. Представник відповідача за первісним позовом звернулася до суду із клопотанням про витребування доказів: детальну інформацію про призначення платежів про списання коштів з рахунку ОСОБА_3 впродовж 2022 року (на які цілі, згідно чого, які суми і якими документами підтверджується); конкретний розмір неіснуючої (невизнаної) ОСОБА_3 заборгованості станом на 30.11.2023; чи існує станом на 30.11.2023 будь-яка заборгованість ОСОБА_3 перед АТ КБ "Приватбанк"; підстави виникнення «BAD CARD», де АТ КБ "Приватбанк" послався на неіснуючу угоду за 2014 із заборгованістю 730 грн., на підставі яких документів виникла і чим підтверджується. В судовому засіданні заяву мотивує тим, щовказані докази стосуються обставин первісного позову, який вона заперечує.
Представник АТ КБ «Приватбанк» в судовому засіданні зазначив, що долучив до справи всі необхідні докази на підтвердження первісних позовних вимог, а заява про витребування додаткових доказів у позивача є безпідставною.
29. Суд звертає увагу, що 30.05.2022 первісний позивач АТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором від 09.04.2014 в розмірі 11 162,73 грн, яка виникла станом на 07.02.2022 у справі відкрите провадження. А ухвалою від 06.06.2023 суд постановив прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.
Первісний та зустрічний позивач подали позовні заяви та долучили докази та підтвердження своїх вимог та заперечень згідно вимог ст. 81 ЦПК України, яка визначає обов'язок доказування та згідно принципу змагальності сторін.
Також, 08.05.2024 представник первісного позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка підлягає задоволенню.
30. Крім того, суд звертає увагу, що представник первісного відповідача просить витребувати у первісного позивача докази: інформацію станом на 30.11.2023 та інформацію про списання коштів впродовж 2022 року, при цьому, на розгляді суду перебуває справа про стягнення заборгованості за кредитним договором, грошових коштів станом на 07.02.2022, а тому інформація, яку просить витребувати первісний відповідач не стосується періоду, який підлягає дослідженню, не є предметом доказування в даній справі.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
31. Враховуючи наведені норми та встановлені обставини, приходжу до переконання, що представник первісного відповідача не обґрунтувала необхідності витребування зазначених доказів, які не стосуються досліджуваного періоду, заява про витребування доказів задоволенню не підлягає.
Щодо збільшення зустрічних позовних вимог
32. При вирішення даної заяви від 12.04.2024, доцільно зазначити, що 06.10.2023 представник відповідача - адвокат Коблик М.В. в інтересах ОСОБА_3 подавала заяву, в якій просила про збільшення розміру зустрічних позовних вимог. Просила стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 65 155,10 грн. та стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди завданої порушенням прав споживача суму 10 000 грн.
Згідно ухвали суду від 15.11.2023, суд постановив відмовити в прийнятті уточненої заяви ОСОБА_3 про збільшення зустрічних позовних вимог, 27.11.2023 ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу. Згідно Постанови Львівського апеляційного суду від 05.02.2024 колегія суддів постановила апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, Ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 15.11.2023 залишити без змін. Справа надійшла до суду 29.02.2024, підготовче судове засідання було призначене на 11.00 год 13 березня 2024. А 13.03.2024 відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 подав заяву до суду, в якій просив зупинити провадження у справі, посилаючись на те, що оскаржив постанову апеляційного суду до Верховного Суду в порядку касаційного оскарження. Проте, доказів на підтвердження вказаного не долучив, підготовче судове засідання було відкладене на 14.15 год 12 квітня 2024.
12.04.2024 безпосередньо перед початком судового засідання представник ОСОБА_3 подала через систему Електронний суд» заяву про уточнення зустрічних позовних вимог. В якій просить приєднати дану заяву про збільшення (уточнення) розміру зустрічних позовних вимог.
Крім того, 26.04.2024 представник первісного відповідача ОСОБА_3 повторно подала заяву про уточнення збільшення зустрічного позову.
33. При вирішенні даної заяви також був досліджений зміст попередньої заяви первісного відповідача про збільшення зустрічного позову. Зокрема, 06.10.2023 представник відповідача - адвокат Коблик М.В. у заяві про збільшення зустрічного позову просить стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 65 155,10 грн. та стягнути відшкодування моральної шкоди завданої порушенням прав споживача суму 10 000 грн. У даній заяві вказала, що з часу подання зустрічного позову 06.07.2022 року, сума протиправно стягнутих коштів з рахунків ОСОБА_3 збільшилась. Крім того, вказує, що розрахунок суми зустрічних позовних вимог здійснено на підставі наданої АТ КБ «Приватбанк» до позовної заяви виписки по рахунку з 2014 по 2022 рік, та згідно виписки за 2022 рік, що додається.
34. Згідно ухвали суду від 15.11.2023, яка набрала законної сили вказано п. 31 «Встановлено, що в даній виписці зазначений період до 25.07.2022. Тобто, за період, що не стосується заборгованості, яку зазначив у позові позивач станом на 07.02.2022, що перебуває на вирішенні суду.»
35. 12.04.2024 безпосередньо перед початком судового засідання представник ОСОБА_3 подала через систему Електронний суд» заяву про уточнення зустрічних позовних вимог. В якій просить приєднати дану заяву про збільшення (уточнення) розміру зустрічних позовних вимог. Крім того, 26.04.2024 представник первісного відповідача ОСОБА_3 повторно подала заяву про уточнення збільшення зустрічного позову. В якій просить тягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_3 грошові кошти в уточненому розмірі 61 555,10 грн., до якої долучила розрахунок за період з 31.07.2014 до 29.06.2022 року. Тобто, за період, що не стосується заборгованості, яку зазначив у позові позивач станом на 07.02.2022, що перебуває на вирішенні суду.
В судовому засіданні представник первісного відповідача підтвердила повторність звернення, на запитання суду, вказала, що вже зверталася до суду із заявою про збільшення зустрічного позову, ухвалою суду відмовлено у задоволенні такої заяви, ЦКП України надає їй право повторно звернутися до суду із заявою про збільшення розміру зустрічного позову.
36. Із заяви первісного відповідача про збільшення зустрічного позову встановлено, що вона є повторною та стосується процесуальних питань, які вже вирішувалися судом згідно ухвали від 15.11.2023, яка набрала законної сили, що свідчить про зловживання процесуальними правами, які спрямовані стороною первісного відповідача на затягування розгляду справи, що суперечить завданню цивільного судочинства.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.44ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав. Суб'єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб'єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб'єктивного процесуального права.
Відповідно до п.11 ч.3 ст.2 ЦПК України неприпустимість зловживання процесуальними правами визнана однією із засад (принципів) цивільного судочинства. Роль суду у реалізації принципу змагальності сторін полягає, зокрема, у запобіганні зловживанню учасниками судового процесу їх правами. Добросовісне здійснення цивільних процесуальних прав потребує від осіб, котрі беруть участь у справі, такої реалізації прав, яка відповідала б їхньому призначенню та здійснювалась у спосіб, визначений цивільним процесуальним законом, не завдавала б шкоди правам інших учасників цивільного процесу. Критеріями добросовісної поведінки учасників процесуальних правовідносин є здійснення прав і обов'язків у відповідності до норм процесуального законодавства; усвідомлення сутності процесуальних правовідносин як відносин, що виникли з метою здійснення правосуддя у цивільній справі; в) відмова від реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків з метою зловживання ними.
37. Відповідно до § 23 Рішення Європейського суду з прав людини від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов?язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив про обов?язок заявника демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов?язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
38. Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Крім того, відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справи є однією з основних засад судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового розгляду.
39. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд із урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч.3 ст.44 ЦПК). При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу.
Європейський суд з прав людини застосовує положення, передбачене ч.3 ст.35 Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.
Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (рішення від 15.09.2009 ), про зловживання правом у розумінні п.3 ст.35 Конвенції, мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому, суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).
Частиною 4 статті 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
40. Оскільки встановлено, що заява первісного відповідача від 12.04.2024 про збільшення зустрічного позову є повторною та стосується процесуальних питань вже вирішувалися судом згідно ухвали від 15.11.2023, яка набрала законної сили, у справі, провадження в якій відкрите 24.04.2022, що свідчить про зловживання процесуальними правами, тому приходжу до переконання, що така заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 2,3, 43, 44, 49, 77, 81, 84, 189, 260, 261 ЦПК України, Суд,
постановив:
1.Заяву представника позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 про зменшення розміру позовних вимог - задовольнити.
Прийняти до спільного розгляду заяву представника позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 про зменшення розміру позовних вимог від 08.05.2024.
В подальшому розглядати справу з урахуванням заяви представника первісного позивача про зменшення первісних позовних вимог.
2.Запропонувати первісному відповідачу справи у зв'язку із зменшенням первісних позовних вимог по даній справі, подати до суду заяви (заперечення) або відзив, в якому викласти заперечення відповідно до умов ст.ст.174,178,180 ЦПК України.
3. Заяву представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 про збільшення розміру зустрічних позовних вимог - залишити без розгляду.
4. В задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 про витребування доказів від 01.12.2023 - відмовити.
5. Відкласти підготовче судове засідання на 08 липня 2024 о 15:00 год., яке провести в приміщенні Мостиського районного суду Львівської області за адресою: 81300, Львівська область, м.Мостиська, вул. Грушевського, 1/9.
6. В судове засідання викликати сторони по справі.
7. Роз'яснити учасникам справи положення ст. 223 ЦПК України, якою визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
8. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://ms.lv.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 07.06.2024
Суддя Світлана ГІРЯК