Провадження №1-кп/447/149/24
Справа №447/687/24
10.06.2024 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Миколаєві Львівської області матеріали кримінального провадження № 12024141250000023 від 14.01.2024 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Розвадів, Миколаївського р-ну Львівської обл., українця, громадянина України, не одруженого, із професійно-технічною освітою, офіційно не працевлаштованого, не судимого, який зареєстрований та проживаю за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
прокурор ОСОБА_4
захисниця ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_3
встановив:
ОСОБА_3 постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 23.01.2023 у справі №447/2869/22 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. 03.02.2024 вказана постанова набрала законної сили.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суду ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили та будучи ознайомлений з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, всупереч рішення суду, 14.01.2024, близько 13:47 год., рухаючись по АДРЕСА_2 керував транспортним засобом марки «Део Ланос» із д.н.з. НОМЕР_1 та після чого був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції ТУ НП у Львівській області у зв'язку з порушенням правил дорожнього руху.
Таким чином, ОСОБА_3 умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили та будучи ознайомлений з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, всупереч рішення суду, повторно, 22.01.2024, близько 15:30 год., рухаючись по АДРЕСА_2 , керував транспортним засобом марки «8ЕАТ ІВ12А» з д.н.з. НОМЕР_2 та після чого був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області у зв'язку з порушенням правил дорожнього руху.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.
Під час досудового розслідування між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 було укладено угоду про визнання винуватості від 12.03.2024, відповідно до якої сторони домовилися про таке. ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнає, що вказані обставини вчиненого ним повністю підтверджуються доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024141250000023 від 14.01.2024. Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_3 покарання з врахуванням особи обвинуваченого, який раніше не судимий, тяжкості кримінального правопорушення, наявності обставини, що пом'якшує покарання - активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, відсутність обставин які обтяжують покарання, а саме у виді штрафу розміром 1000 (одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
В судовому засіданні учасники судового провадження підтримали угоду про визнання винуватості.
Заслухавши думку учасників судового провадження, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Дії обвинуваченого обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України. Обвинувачений беззастережно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Сторони угоди про визнання винуватості розуміють наслідки укладення та затвердження угоди. Обвинувачений розуміє, що він має право на судовий розгляд, а прокурор зобов'язаний довести кожну обставину кримінального правопорушення, також він розуміє, характер обвинувачення та вид покарання, яке буде йому призначене у разі затвердження угоди і наслідки укладення угоди. Обвинувачений зможе виконати покладені на нього обов'язки, зазначені в угоді про визнання винуватості.
Укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Угода про визнання винуватості відповідає вимогам, встановленим КПК України, та не порушує права, свободи чи інтереси сторін кримінального провадження або інших осіб.
Покарання визначене в угоді про визнання винуватості відповідає вимогам КК України.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Долю речових доказів визначити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 374, 475 КПК України, суд,
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 12.03.2024, укладену між прокурором у кримінальному провадженні № 12024141250000023 від 14.01.2024 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , який є обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, за участі адвокатеси ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Речовий доказ DVD-R диск зберігати при матеріалах кримінального провадженя.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку передбаченому ст. 394 КПК України до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1