Справа № 523/9274/24
Провадження №2/523/4334/24
"05" червня 2024 р. суддя Суворовського районного суду міста Одеси Сувертак І. В., розглянув позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення боргу за договором займу,
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення боргу за договором займу.
У відповідності до ч.6 ст.187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Відповідь на запит про місце реєстрації відповідачів по справі на адресу суду надійшла 05 червня 2024 року.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
В порушення норм ч.4 ст. 177 ЦПК України, позивачем не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що направляються до судової інстанції.
Згідно Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI, що набрав законної чинності з 01.11.2011 р. судовий збір сплачується за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розмір ставки судового збору за подання заяви не майнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру - для фізичних осіб 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачами пред'явлено вимоги майнового характеру та визначено ціну позову у розмірі 122360 гривень.
Згідно визначеної ціни позову до сплати підлягає судовий збір у розмірі 1223 гривень 60 копійок.
Позивач також просив відстрочити сплату судового збору оскільки він не має грошових коштів на його сплату, отримує тільки пенсію, не має свого житла та судовий збір у розмірі 1223 гривень 60 перевищує 5% його річного доходу.
У відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND) (Заява N 28249/95) від 19.06.2001 року, суд констатував, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Проте у цьому ж рішенні суд також наголошує, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 60).
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.
Частиною 1 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно долученої до матеріалів справи довідки про доходи від №3438 4346 1131 1467 ОСОБА_1 за період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. рік включно фактично отримав дохід у розмірі 44100 грн. 68 коп.
Однак з тексту позовної заяви вбачається, що позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що він 30 серпня 2023 року уклав з ОСОБА_2 договір займу та передав останньому 26600 гривень строком на 36 місяців.
Таким чином судом не приймається довідка про отримані доходи №3438 4346 1131 1467, як доказ поганого фінансового стану позивача, оскільки зазначене спростоване самим позивачем пред'явленням зазначеного позову.
Окрім того, враховуючи, що відстрочка або звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, клопотання про відстрочення від сплати суми судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючий зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, у зв'язку з чим заявнику слід усунути недоліки заяви, які зазначені в ухвалі, а саме сплатити судовий збір у розмірі 1223 гривень 60 копійок.
Керуючись ст. 175, 176, 185 ЦПК України, суд,-
Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення боргу за договором займу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя