Справа № 513/673/24
Провадження № 1-кп/513/126/24
Саратський районний суд Одеської області
10 червня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі головуючої ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Сарата Одеської області кримінальне провадження за № 12024162240000693 від 11.05.2024 року стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
постановою Саратського районного суду Одеської області від 22.02.2024 у справі № 515/1411/23, яка набрала законної сили 04.03.2024, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Однак, ОСОБА_5 достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили 04.03.2024, а також про те, що вищевказаним рішенням суду його позбавлено права керування транспортними засобами, будучи ознайомлений з її змістом, так як перебував у судовому засіданні та надав суду пояснення.
У подальшому, достовірно знаючи, що його позбавлено права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом при наступних обставинах.
Так, всупереч рішенню суду, ОСОБА_5 10.05.2024 приблизно о 18 год. 00 хв., керуючи транспортним засобом, а саме автобусом марки "БАЗ", моделі "А079.14", з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , рухаючись по АДРЕСА_1 , будучи позбавлений права керувати транспортними засобами, був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області за порушення правил Дорожнього руху, а саме п. 31.4.7, про що працівниками поліції складено відповідну постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії НОМЕР_2 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Вищевказані дії ОСОБА_5 свідчать про умисне ухилення останнього від виконання вказаного судового рішення.
Отже ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
28 травня 2024 року між прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 за участі захисника - адвоката ОСОБА_4 була укладена угода про визнання винуватості.
За змістом даної угоди підозрюваний ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сприяти розслідуванню кримінального провадження у з'ясуванні всіх обставин подій.
Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 382 КК України - у вигляді штрафу в розмірі 500 (п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
В угоді зазначені наслідки її укладення та затвердження, встановлені статтею 473 КПК України, положення абзацу 1 і 4 пункту 1 частини 4 ст.474 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановлені ст.476 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, щиро розкаявся, просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Суд роз'яснив обвинуваченому положення ч.2 ст.473 КПК України, відповідно до яких наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.
Суд також переконався у добровільності укладення угоди та в тому, що угода не є наслідком насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.
Обвинувачений ОСОБА_5 заявив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом; наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України; наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.
Захисник ОСОБА_4 просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами угоди покарання.
Вислухавши прокурора, захисника та обвинуваченого суд дійшов до наступних висновків.
Європейський суд з прав людини у пункті 90 рішення у справі "Нацвлішвілі і Тогонідзе проти Грузії" від 29.04.2014 (заява № 9043/05) зазначив, що не може бути нічого неналежного в самому процесі укладення угод щодо обвинувачень або міри покарання… У цьому зв'язку Суд дотримується думки про те, що угоди про визнання провини не лише надають такі вагомі переваги, як прискорений розгляд кримінальних справ і зменшення навантаження на суди, прокурорів і адвокатів, але можуть також за умови їх правильного застосування стати успішним інструментом у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю і сприяти скороченню кількості призначених покарань, а внаслідок цього і кількості ув'язнених.
Згідно з пунктом 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до частин 4,5 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості визначені статтею 472 КПК України.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду.
Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.
Перевіривши укладену між сторонами угоду на відповідність вимогам КПК України, суд установив, що її зміст відповідає положенням ст. 472 КПК України, угода про визнання винуватості укладена у провадженні щодо нетяжкого злочину, умови угоди не суперечать вимогам КПК України, відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; сторони уклали угоду добровільно; фактичні підстави для визнання винуватості наявні; обставин, які б свідчили про неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань, судом не встановлено; узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст.65 КК України. Суд не встановив передбачених ч. 7 ст. 474 КПК обставин, які могли би слугувати підставою для відмови в затвердженні угоди.
Частиною 5 ст.65 КК України встановлено, що у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
При вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості прокурором враховано ступінь та характер активного сприяння підозрюваного розкриттю злочину, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, яка полягає у можливості прискорити кримінальне провадження, скоротити витрати на використання робочого часу судових та правоохоронних органів.
З урахуванням ступеня тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, особи винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, характеризується посередньо, за місцем проживання поводиться добре, на обліку психіатра та нарколога не перебуває; обставин, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
У відповідності до ст.174 КПК України суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.05.2024 року на тимчасово вилучене майно.
Питання про долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 469, 472, 314, 373, 374, 394,474, 475 КПК України, суд
затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 травня 2024 року між прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 за участі захисника - адвоката ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.05.2024 року на тимчасово вилучене майно.
Речові докази: CD-R диск марки "PATRON" об'ємом 700 мв з трьома відео файлами відзнятими з портативного відео реєстратора співробітників СРПП відділення поліції №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області та відео реєстратора службового автомобіля марки "Рено Сандеро" державний реєстраційний номер НОМЕР_3 зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12024162240000693.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саратський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:
обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Інші учасники справи мають право отримати копію вироку в Саратському районному суді.
Суддя ОСОБА_1