Провадження № 22-ц/803/4256/24 Справа № 206/1730/23 Суддя у 1-й інстанції - Сухоруков А.О Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
10 червня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді - доповідача Халаджи О. В.
суддів: Космачевської Т.В., Никифоряка Л.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні у м. Дніпро апеляційні скарги Акціонерного товариства «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2024 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення безпідставно списаних відсотків (суддя першої інстанції Сухоруков А.О., повний текст рішення складено 13 лютого 2024 року),
У квітні 2023 року позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулось до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідачки на користь Банку заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monоbank» від 27.07.2018 року у розмірі 95376,44 грн., станом на 15.02.2023 року та судовий збір у сумі 2684 грн.
29 серпня 2023 року ОСОБА_3 звернулась зі зустрічною позовною заявою до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення безпідставно списаних відсотків, в якій просила стягнути з Банку на свою користь безпідставно списані відсотки в розмірі 72 024,90 грн., за період з 01 серпня 2018 року по 15 лютого 2023 року та судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2024 року у задоволенні первісного позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та зустрічного позову заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення безпідставно списаних відсотків відмовлено повністю.
Із вказаним рішенням суду не погодився представник АТ «УніверсалБанк» Задорожний А.Г., представник ОСОБА_4 ОСОБА_2 , та подали апеляційні скарги, вважають, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та без належного з'ясування обставин справи, які мають значення для справи.
Представник АТ «Універсал Банк» Задорожний А.Г., мотивує скаргу тим, що підписанням анкети-заяви відповідач підтвердила, що вона ознайомилась з Умовами і Правилами надання Банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірник в мобільному додатку.
Також вказує, що в Анкеті-заяві відповідачкою зазначено мобільний номер, що є фінансовим номером та засобом ідентифікації для доступу до мобільного додатку, відповідач має змогу ознайомлюватись з тарифами Банку та іншими процесами, що відбуваються під час користування нею платіжною карткою і додатком.
Наголошує на тому, що звернувшись до Банку з метою отримання банківських послух, відповідачка підписала Анкет-заяву до Договору про надання банківських посулг та встановивши мобільний додаток monobank отримала розрахункову НОМЕР_1 .
Вказує,що суд першої інстанції вирішуючи спір не звернув уваги на наведені у позові обґрунтування позивача про те, що особливістю проекту monobank є укладання договорів в електронній формі та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень. Лише шляхом попереднього погодження з Умовами і правилами надання банківських послуг можливий вхід у головне меню застосунку Monobank та подальше проведення банківських операцій, у тому числі отримання кредиту.
Представник АТ «Універсал Банк» Задорожний А.Г. просив рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги Банку задовольнити у повному обсязі.
Представник ОСОБА_4 ОСОБА_2 , свою скаргу мотивує тим, що Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг від 27 липня 2018 року містить лише анкетні дані ОСОБА_4 на не містить істотних умов кредитного договору відповідно до вимог статті 1054 ЦК України..
Вказує, що між Банком та ОСОБА_4 відсутні будь-якф договорні зобов'язання. Банком безпідставно списано відсотки за використання кредитного ліміту з картки відповідачки за період з 01 серпня 2018 року по 15 лютого 2023 року у розмірі 72094,90 грн.
ОСОБА_2 просила рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2024 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасувати та ухвалти нове, яким її позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з Банку безпідставно списані відсотки у розмірі 72024,90 грн.
Від представника АТ «Універсал Банк» ЗадорожногоА.Г., надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_4 , в якому він зазначив, що рішення в оскаржувані частині за зустрічним позовом ухвалено з дотриманням норм права та скасуванню не підлягає, просив в цій частині залишити його без змін.
Від ОСОБА_4 відзив на апеляційну скаргу АТ «Універсал Банк» не надходив.
Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою «Апеляційне провадження».
Згідно частини 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено,що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами,якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
В даній справі ціна позову становить, 167401,34 гривень, тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму, (3028 х 100 = 302800).а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга АТ «Універсал Банк» підлягає задоволенню, а скарга ОСОБА_4 залишенню без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 27.07.2018 року між Акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_5 було підписано анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, згідно з умовами якого останній відкрито поточний рахунок у гривні та встановлено кредитний ліміт (а.с. 12).
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що він ознайомився та отримав її примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови (п. 2, 3 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг).
Згідно довідки про розмір встановленого кредитного ліміту клієнта ОСОБА_5 через мобільний застосунок за Договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 27.07.2018 року за карткою № НОМЕР_2 , кредитний ліміт змінювався та станом на 05 вересня 2023 року становив 84679,56 грн. (а.с. 99).
Акціонерне товариство «Універсал Банк» виконало свої зобов'язання за договором та надав ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, відповідач користувалась кредитним коштами, що підтверджується рухом коштів по картці від 04.09.2023 року за період 27.07.2018-15.02.2023 (а.с. 87-97).
На підтвердження наявності у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем АТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 27.07.2018 року у розмірі 95376,44 грн., з яких: 95376,44 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) позивачем надано розрахунок заборгованості станом на 15.02.2023 (а.с. 9-11).
До кредитного договору банком долучено витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Мonobank), паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с. 15-35).
10 липня 2020 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 уклали шлюб, який був зареєстрований Соборним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 279, про що 10 липня 2020 року видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 . Прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка - ОСОБА_7 , дружини - ОСОБА_7 (а.с. 62).
Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд вказав на те, що відсутність обґрунтованого розрахунку, свідчить про недоведення позивачем розміру грошових вимог пред'явлених до відповідача та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову дійшов висновку, що кошти у розмірі 72024,90 грн. банк отримав від ОСОБА_8 на підставі договірних зобов'язань, наявні підстави для висновку про необґрунтованість посилань позивача за зустрічним позовом на те, що оспорювана сума вважається отриманою відповідачем за зустрічним позовом безпідставно в розумінні статті 1212 ЦК України.
Апеляційний суд частково погоджується з даним висновком суду першої інстанції.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України “Про електронну комерцію” № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Встановлено, що у жовтні 2017 року АТ “Універсал Банк” запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту “Monobank” є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
27 липня 2018 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ “Універсал Банк”, та отримав кредитну картку «Чорну картку», що підтверджується відповідною довідкою.
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язався виконувати його умови (п. 2).
Згідно з п. 3 анкети-заяви, відповідачка беззастережно погодилась з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердила, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6).
Згідно з п. 11 заяви усе листування щодо цього договору відповідачка просила здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
До анкети-заяви банком було долучено витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ “Універсал Банк” при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів.
З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_4 має заборгованість за Договором про надання банківських послуг “Monobank” 27.07.2018 року станом на 15.02.2023 року у сумі 95376,44 грн.
Встановлено, кредитний договір між АТ “Універсал Банк” та ОСОБА_1 у тому числі анкету-заяву разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані Банком позичальниці ОСОБА_1 , через мобільний додаток, було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису ОСОБА_1 .
У підписаній анкеті-заяві відповідачка визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачці, а у відповідачки виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно Тарифів та повернути кредит.
На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Банк надав банківську виписку про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 за договором.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ “Універсал Банк” виконали своєчасно і повністю, надавши кредиті ресурси в повному обсязі.
Відповідачкою у судовому порядку кредитний договір не визнавався, а тому тим самим визнала його таким, що відповідає її волевиявленню під час його підписання.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами та частково сплачувала заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору.
Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги АТ “Універсал Банк” про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг “Monobank” від 27 липня 2018 року, що утворилася станом на 15 лютого 2023 року, у розмірі 95376,44 грн. є обґрунтованими та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Що стосується зустрічного позову ОСОБА_1 , то слід зазначити наступне.
Як вбачається з наданих первісним позивачем доказів ОСОБА_8 активно користувалась кредитними коштами, наданими Акціонерним товариством «Універсал Банк», що підтверджується рухом коштів по картці, а саме: сплачувала за комунальні послуги, мобільний зв'язок, розраховувалась за покупки в супермаркетах, аптеках.
Постановою НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 29.03.2004 року передбачено, що договірне списання банком з розрахунку клієнта коштів без надання клієнтом платіжного доручення, може здійснюватися банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом.
Пунктом 6.1. вищевказаної Постанови встановлено, що банк обумовлює право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію необхідну банку для списання ним коштів з рахунків платника.
Згідно з умовами договору п. 4.28. клієнт уповноважує банк списувати кошти з будь-яких рахунків клієнта.
Позивач за зустрічним позовом, звертаючись з позовом до суду просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 72024,90 грн., як безпідставно списані відсотки, посилаючись на положення ст. 1212 ЦК України.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).
Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Схожий по суті висновок зроблений в пункті 8.26. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), в якій вказано, що «водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах».
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зазначено, що: «добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК України).
Передбачений статтею 1212 ЦК України вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав. Отже, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов'язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі, та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом (стаття 1215 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що при визначенні того чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов'язання (відсутній обов'язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.
Такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 11 січня 2023 року в справі № 548/741/21 (провадження № 61-1022св22), від 04 серпня 2021 року в справі № 185/446/18 (провадження № 61-434св20) та обґрунтовано враховані судом першої інстанції.
Аналогічні правові висновки підтримувалися Верховним Судом і в подальшому, зокрема, в постанові від 17 квітня 2024 року в справі № 127/12240/22 (провадження № 61-18405 св 23), що свідчить про сталість такої правової позиції.
Враховуючи наведене, апеляційний суд відхиляє необґрунтовані доводи апеляційної скарги, що позивачка за зустрічним позовом, що у неї з Банком відсутні будь-які договорні зобов'язання, оскільки апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_4 з власної ініціативи уклала з Банком кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви та погодилась зі всіма істотними умовами цього договору, тобто в даному випадку норма статті 1212 ЦК України не може бути застосована з огляду на те, що даною постановою встановлено, що між учасниками справи було укладено кредитний договір, який відповідачка частково виконувала, а тому висновок ОСОБА_4 про безпідставно отриманні банком відсотки у розмірі 72 024,90 грн є безпідставний.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого зустрічного позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу АТ «Універсал Банк» слід задовольнити, рішення Самарськго районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2024 року в частині відмови у задоволенні позову Банку скасувати та ухвалити нове, у відповідній частині про задоволення вимоги АТ «Універсал Банк», а в іншій частині рішення слід залишити без змін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подання позовної заяви банк сплатив судовий збір у розмірі 2684 грн., за подання апеляційної скарги було сплачено судовий збір у розмірі 4026 грн.
Оскільки, позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь Банку слід стягнути судовий збір у розмірі 6710 грн.
Керуючись ст. 141, 374- 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2024 року в частині відмови у задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасувати та ухвалити у відповідній частині нове.
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» ЄДРПОУ 21133352 заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 27 липня 2018 року у розмірі 95376 грн. 44 коп.
Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» ЄДРПОУ 21133352 судовий збір у розмірі 6710 гривень.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: О.В. Халаджи
Т.В. Космачевська
Л.П. Никифоряк