Провадження № 22-ц/803/4597/24 Справа № 205/11577/23 Суддя у 1-й інстанції - Курбанова Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
10 червня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2024 року у справі за позовом Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, -
У жовтні 2023 року Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.
В обґрунтування позовних вимог Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради посилалися на те, що ОСОБА_1 з 2017 року перебуває на обліку в органах соціального захисту населення, як отримувач щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та догляд за нею. 25 листопада 2019 року відповідач в черговий раз звернулася до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради із заявою про призначення допомоги на догляд за ОСОБА_2 . На підставі поданих відповідачем заяви та доданих до неї документів, їй була призначена допомога на догляд з 01 листопада 2019 року по 30 квітня 2020 року у розмірі 2027 грн. щомісячно. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року, яка набрала чинності 12 березня 2020 року, встановлено карантин на усій території України. На період карантину строк виплати допомоги на догляд продовжується на період карантину та на один місяць після дати його скасування і державна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до органів соціального захисту населення. Враховуючи викладене, призначення допомоги на догляд відповідачу після закінчення шестимісячного строку її виплати було здійснено у розмірі 2027 грн. щомісячно з 01 травня 2020 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла. 02 квітня 2021 року відповідач надала до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради заяву про припинення виплати допомоги на догляд в зв'язку зі смертю особи з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу. Правобережним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради було визначено обсяг надмірно виплачених коштів за період з 01 квітня 2021 року по 31 травня 2021 року в розмірі 4054 грн. Відповідачу було надіслано повідомлення від 23 листопада 2022 року № 558 про припинення надання та повернення надміру виплачених коштів допомоги на догляд в розмірі 4054 грн. З метою реалізації права відповідача щодо повернення бюджетних коштів у добровільному та досудовому порядку, на її адресу 13 квітня 2023 року повторно було надіслано Повідомлення про припинення надання та повернення надміру перерахованої допомоги на догляд №240 з визначенням порядку їх сплати та банківських реквізитів Управління для самостійного їх повернення. Станом на момент подання позовної заяви до суду загальна сума заборгованості до повернення відповідачем становить 4054 грн. На підставі викладеного Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради надміру виплачені кошти щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею в розмірі 4054 грн. та судовий збір у сумі 2684 грн.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.
В апеляційній скарзі Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради просить заочне рішення суду від 31 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, ОСОБА_3 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Умови, порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги, отримуваної відповідачем визначено Законом України “Про психіатричну допомогу”. На підставі вказаного Закону України Урядом затверджено Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1192 від 02 серпня 2000 року.
Порядок призначення визначає перелік документів, які повинні бути надані для призначення державної допомоги, підстави для призначення виплати та її припинення та перелік дій особи-отримувача у разі виникнення обставин, внаслідок яких припиняється виплата допомоги, тощо.
Відповідно до абз.4 ч.1 ст.5 Закону України “Про психіатричну допомогу” держава гарантує грошову допомогу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - на догляд за нею. Розмір зазначеної допомоги розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім'ї та середньомісячним сукупним доходом сім'ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць.
Відповідно до п.4 Порядку призначення №1192, допомога на догляд надається дієздатній особі, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за нею.
Згідно з п.7 Порядку для призначення грошової допомоги на догляд особою, яка звертається за її призначенням, подаються такі документи відповідним органам соціального захисту населення: заява; документ, що посвідчує особу; декларація про доходи та майновий стан; висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу; довідки про наявність і розміри земельних ділянок, виділених для ведення особистого підсобного господарства, городництва, сінокосіння, випасання худоби, та земельної частки, виділеної унаслідок розпаювання землі; копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, яка видана особі з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, за якою здійснюється догляд. Інформація про склад сім'ї заявника зазначається в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.
Відповідно до п.8 Порядку, допомога на догляд призначається на шість місяців і виплачується щомісяця. У разі коли особа, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, є непрацюючим пенсіонером (особою з інвалідністю), їй призначається допомога на догляд на 12 місяців на підставі заяви та копії трудової книжки. У разі виникнення обставин, які можуть вплинути на право особи на допомогу, ця особа повинна в десятиденний строк повідомити про такі обставини орган, що проводить виплату допомоги.
Виплата допомоги на догляд припиняється у разі, коли: сталися зміни у складі сім'ї у зв'язку із смертю або зміною місця проживання особи з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу чи особи, якій надається допомога на догляд; закінчився строк установлення інвалідності I чи II групи і протягом місяця не підтверджено встановлення групи інвалідності, яка дає право на призначення допомоги на догляд; особа з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу перебуває на повному державному утриманні або стаціонарному лікуванні впродовж повного календарного місяця.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких припиняється виплата допомоги на догляд, особи, яким надається допомога, зобов'язані в десятиденний строк повідомити органи, що провадять її виплату. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.
Пунктом 8 Порядку передбачено, що допомога на догляд призначається з місяця звернення за допомогою, якщо протягом місяця подані всі необхідні документи. Рішення про призначення допомоги на догляд або про відмову в її наданні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 днів з дня подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку.
Згідно з п.13-1 Порядку, якщо внаслідок зловживань з боку громадян (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на призначення і виплату допомоги на догляд тощо) були надміру виплачені суми допомоги, органи соціального захисту населення здійснюють такі заходи: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану особи; повідомляють одержувача допомоги про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі прийняття рішення про врахування надміру виплачених коштів при виплаті допомоги на догляд у наступні періоди провадять щомісячні відрахування у розмірі не більш як 20 відсотків призначеної допомоги; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
При цьому особа, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (частина перша статті 1213 ЦК України).
Пунктом 1 частини першої статті 1215 ЦК України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
У якості критеріїв для того, аби вважати суму щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, виплаченою безпідставно і надмірно, в конструкції норм Порядку №1192, передбачено лише зловживання громадян у формі: 1) подання документів із свідомо неправдивими відомостями, 2) неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, 3) приховування обставин, що впливають на призначення і виплату допомоги на догляд тощо.
У справі встановлено, з 2017 року відповідач ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах соціального захисту населення як отримувач щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею.
Відповідно до висновку лікарської медичного заходу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І-ІІ групи внаслідок психічного розладу №1281 від 29 жовтня 2019 року, ОСОБА_2 , 1958 року народження, особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу встановленого 05 грудня 1990 року безтерміново, потребує постійного догляду, догляд за нею постійно здійснює ОСОБА_1 . Висновок дійсний до 29 квітня 2020 року (а.с.15)
Державна допомога відповідачу ОСОБА_1 призначалася та виплачувалася на ОСОБА_2 , 1958 року народження, яка перебувала під доглядом відповідача, відповідно до Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1192 від 02 серпня 2000 року.
25 листопада 2019 року ОСОБА_1 в черговий раз звернулася із відповідною заявою до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про призначення допомоги, на наступний шестимісячний строк (а.с.10-12).
На підставі наданих відповідачем документів, передбачених п.7 Порядку призначення, Управлінням було призначено відповідачу допомогу на період з 01 листопада 2019 року по 30 квітня 2020 року в розмірі 2027 грн. щомісячно.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року, яка набрала чинності 12 березня 2020 року, встановлено карантин на усій території України.
З метою посилення соціального захисту населення на період вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання надання державної соціальної допомоги” від 08 квітня 2020 року №264 визначено, що на період карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211, строк виплати допомоги на догляд продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до органів соціального захисту населення.
Враховуючи викладене, призначення допомоги на догляд відповідачу після закінчення шестимісячного строку її виплати було здійснено у розмірі 2027 грн. щомісячно з 01 травня 2020 року по 31 травня 2021 року.
Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01 квітня 2021 року вбачається, ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 62 років померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.17).
02 квітня 2021 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради із заявою, в якій просили зупинити виплату допомоги на особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічого розладу у зв'язку із смертю підопічної. Вказана заява була отримана відповідачем 02 квітня 2021 року №492 (а.с.16).
Правобережним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради було визначено обсяг надміру виплачених коштів за період з 01 квітня 2021 року по 31 травня 2021 року в розмірі 4054 грн. (а.с.19).
Позивачем на адресу відповідача ОСОБА_1 було надіслано повідомлення від №558 від 23 листопада 2022 року про припинення надання та повернення надміру виплачених коштів допомоги на догляд в розмірі 4054 грн. (а.с.20).
З метою реалізації права відповідача щодо повернення бюджетних коштів у добровільному та досудовому порядку, на її адресу 13 квітня 2023 року повторно було надіслано Повідомлення про припинення надання та повернення надміру перерахованої допомоги на догляд №240 з визначенням порядку їх сплати та банківських реквізитів Управління для самостійного їх повернення (а.с.21).
Звернувшись до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 , Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради посилалися на те, що особа з інвалідністю ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак про даний факт, що впливав на призначення державної соціальної допомоги, відповідач Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради вчасно не повідомила.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Слід зазначити, позивач вирішуючи питання про доцільність/необхідність стягнення з відповідача виплаченої впродовж квітня та травня 2021 року допомоги, мав довести суду, що відповідач допустив зловживання.
Судом встановлено, зміни у складі сім'ї відповідача, а саме смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційний документ (свідоцтво про смерть), щодо вказаного факту було отримано відповідачем 01 квітня 2021 року, в свою чергу Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради відповідача повідомила 02 квітня 2021 року вх.492, тобто в строки, встановлені п.8 Порядку.
З урахуванням положень п.8 Порядку №1192, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів свідомих та умисних дій відповідачки, що дали б підстави для висновку про приховування відповідачем вказаних обставин, з метою отримання допомоги також за квітень та травень 2021 року, оскільки вказану інформацію отримано позивачем не з власних джерел, а саме внаслідок ініціативного звернення відповідача ще 02 квітня 2021 року вх.492, в свою чергу, зволікання з винесенням рішення про припинення виплати допомоги позивачем, не може бути підставою для покладення відповідальності з повернення коштів за квітень та травень 2021 року на відповідача.
Таким чином, відповідних обставин, зокрема небросовісності відповідачки, в ході розгляду справи, щодо необхідності повернення відповідачкою сплачених коштів за квітень та травень 2021 року, суду позивачем належних та допустимих доказів щодо цього надано не було.
Отже, позивачем не доведено, що переплата державної допомоги відповідачу за квітень та травень 2021 року пов'язана саме із недобросовісними діями та зловживаннями з боку відповідача.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.
Доводи апеляційної скарги про обґрунтованість позовних вимог є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Посилання в апеляційній скарзі на неповне з'ясування судом обставин у справі, порушення судом норм матеріального права є необґрунтованими.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради - залишити без задоволення.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 10 червня 2024 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді Т.П.Красвітна
О.В.Свистунова