Справа № 727/4738/24
Провадження № 3/727/1676/24
06 червня 2024 року м.Чернівці
Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Слободян Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернівці справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 130 КпАП України,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №631373 від 05.05.2024 року, ОСОБА_1 , 05.05.2024 року о 14 год. 14 хв. у м. Чернівці по вул. Вижницька, 96, керуючи транспортним засобом «Renault Kangoo» д.н.з. НОМЕР_1 , після дорожньо-транспортної пригоди за його участі вживав алкогольні напої. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом евакуації т/з.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10Е Правил дорожнього руху України.
У судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день, час і місце судового розгляду справи, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення з відміткою про отримання судової повістки 22.05.2024 р., не з'явився. Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, присутність особи згідно статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є обов'язковою, а тому її неявка не може бути перешкодою для розгляду судом справи.
Стаття 7 КУпАП вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Вивчивши матеріали справи, суд, вважає що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП зважаючи на наступне.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.247, 280 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку порушення ч.4 ст. 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частина 4 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність водіїв за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Згідно з п. 2.10є Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №631373 від 05.05.2024 року (а.с.1), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та актом огляду (а.с.3-4), актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 05.05.2024 року (а.с.5), письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.6-8), схемою місця ДТП (а.с.9), протоколом про адміністративне правопорушення Серї ААД №631372 від 05.05.2024 року за ст.124 КУпАП (а.с.10), протоколом про адміністративне правопорушення Серї ААД №387940 від 05.05.2024 року за ст.122-4 КУпАП (а.с.11)
Окрім цього, винуватість ОСОБА_1 підтверджується дослідженими у ході вирішення справи про адміністративне правопорушення відеоматеріалами з нагрудного реєстратора (а.с.14).
Таким чином, проаналізувавши долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст. 130 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно положень ст. 23 КУПАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до п. 28 ч. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, згідно до якого позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП.
При визначені виду стягнення за адміністративне правопорушення, суддя керується правилами ст.33-35, 36 КпАП України і враховуючи дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та обставинами скоєння правопорушення, суд накладає на нього адміністративне стягнення передбачене санкцією ч.4 ст. 130 КпАП України.
Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, ч.4 ст. 130, 268, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.4 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Стягнути в дохід держави з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її оголошення.
Суддя Слободян Г.М.