Провадження №1-кп/303/376/24
Справа 303/4461/24
Іменем України
10 червня 2024 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Мукачево клопотання потерпілої у кримінальному провадженні №12024071120000202 стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ділок Мукачівського району, мешканця АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, працюючого складальником ТзОВ «Фішер Україна», раніше не судимого, громадянина України,
- обвинуваченого за статтею 128 КК України;
з участю сторін та учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
Згідно матеріалів кримінального провадження під час досудового розслідування встановлено що 29 березня 2024 року, близько 20 години знаходячись в будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вчинив з ОСОБА_5 сварку, в ході якої, перебуваючи в коридорі будинку, не маючи прямого умислу на нанесення тілесних ушкоджень та не бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, ненавмисно, під час сварки, прищемив кімнатними дверима, п'ятий палець лівої кисті потерпілої ОСОБА_5 яка в той час тримала дані двері, в результаті чого, згідно висновку судово - медичного експерта спричинив потерпілій перелом проксимальної фаланги 5-го пальця правої кисті, зі зміщенням, який підтверджений даними цифрової рентгенографії.
Вказане тілесне ушкодження виникло від дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення, з послідуючим здавленням, чим могли бути двері, синець по механізму стиснення. Дані тілесні ушкодження відносяться групи тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, згідно п.2.2.2 Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень,як такі, що потягли за собою розлад здоров'я на строк понад 21 день.
Такі дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за статтею 128 КК України - необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У судовому засіданні потерпіла звернулася з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності відповідно до статті 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Ствердила, що з обвинуваченим примирилися. Клопотання, подане в порядку статті 46 КК України, просила задоволити.
Обвинувачений просив закрити кримінальне провадження щодо нього, звільнивши його від кримінальної відповідальності.
ОСОБА_3 вперше вчинив нетяжкий злочин з необережності, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на даний час щиро розкаявся, сприяв розкриттю кримінального правопорушення. При цьому обвинувачений ствердив, що права, надані йому законом розуміє, з наслідками звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження обізнаний, суть пред'явленого йому обвинувачення зрозумів, свою вину у вчиненні кримінального проступку визнав у повному обсязі.
Прокурор в судовому засіданні просив задоволити клопотання, подане в порядку статті 46 КК України - звільнити ОСОБА_3 , від кримінальної відповідальності за статтею 128 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, відповідно до вимог статті 46 КК України, кримінальне провадження закрити.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши подане клопотання, суд приходить до наступного.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого статтею 128 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Статтею 46 КК України визначено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний злочин невеликої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року, визначено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Кримінальним кодексом України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному кримінально-процесуальним кодексом порядку відповідне судове рішення.
Згідно пункту 4 вказаної вище постанови Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких
мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та
закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
Примирення винного з потерпілим означає досягнення між ними угоди, в якій зафіксовано, що потерпілий примирився з винним, задоволений вжитими останнім заходами з відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди і внаслідок цього не заперечує проти звільнення винного від кримінальної відповідальності, чи просить про таке звільнення (Постанова ККС ВС у справі № 537/1772/17 (провадження № 51-1493км19)
Судом встановлено, що ОСОБА_3 кримінальне правопорушення вчинив вперше, вчинене ним кримінальне правопорушення відноситься до категорії злочинів, вчинених з необережності, з потерпілою примирився, відшкодувавши їй заподіяну шкоду, в даний час об'єктивно сприймає вчинене ним діяння та його наслідки, розкаявся у вчиненому.
Частиною 3 статті 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, вчинене кримінальне правопорушення поставлене в провину ОСОБА_3 дійсно мало місце, в його діях наявний склад кримінального правопорушення. Також, наявні умови та підстави його звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України з урахування роз'яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року. Зокрема, ОСОБА_3 повністю усвідомив протиправність свого вчинку, відшкодував шкоду, тому суд вважає, можливим звільнити його від кримінальної відповідальності статтею 128 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим відповідно до вимог статті 46 КК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати, речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44,46 КК України статтями 284,286,314-315, 369-372КПК України, суд,-
Клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 в порядку статті 46 КК України - задоволити.
Звільнити відповідальності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за статтею 128 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, відповідно до вимог статті 46 КК України.
Кримінальне провадження №12024071120000202 стосовно відповідальності ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за статтею 128 КК України - закрити.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуюча ОСОБА_6