Провадження №1-кп/303/277/24
Справа №303/3393/24
вирок
Іменем України
10 червня 2024 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючої ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачеві кримінальне провадження №12024071040000326 стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_2 ), середньо-спеціальною освітою, не одруженого, раніше судимого:
- 27 травня 2022 року Мукачівським міськрайонним судом за частиною 2 статті 263 КК України до 140 годин громадських робіт,
- 29 березня 2023 року Мукачівським міськрайонним судом за частиною 4 статті 185 КК України, із застосуванням статей 75,76 КК України,
- 08 червня 2023 року Мукачівським міськрайонним судом за частиною 4 статті 185 КК України, із застосуванням статей 75,76 КК України,
- 12 вересня 2023 року ухвалою Мукачівського міськрайонного суду, з урахуванням вимог частини 4 статті 70 КК України, остаточно визначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі із застосуванням статей 75,76 КК України, громадянина України,
- обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення за частиною 4 статті 185 КК України,-
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
16 квітня 2024 року до суду звернувся прокурор з обвинувальним актом, затвердженим в порядку статті 291 КПК України, щодо якого ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185 КК України
10 червня 2024 року між стороною обвинувачення та стороною захисту укладено угоду про визнання винуватості.
Із матеріалів кримінального провадження, судом встановлено що ОСОБА_3 02 лютого 2024 року о 20 годині 48 хвилини, перебуваючи у приміщені ТзОВ «АТБ-маркет» по вулиці Миру,151 у місті Мукачеві діючи умисно в умовах воєнного стану, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи повторно, скориставшись тим, що його дії є непоміченими, шляхом вільного доступу, перебуваючи у відділі алкогольних напоїв таємно викрав дві пляшки горілки 0,5 літрів «Finlandia Cranberry 37,5%», вартість однієї плашки 263 гривні 00 копійок.
У результаті своїх злочинних дій, ОСОБА_3 завдав ТзОВ «АТБ-Маркет» матеріальну шкоду на загальну суму 526 гривень 00 копійок в умовах воєнного стану, оскільки Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, дію якого наразі продовжено.
Крім того, ОСОБА_3 25 лютого 2024 року о 21 годині 12 хвилини, перебуваючи у приміщені ТзОВ «АТБ-маркет» по вулиці Купальній,14 у місті Мукачеві діючи умисно в умовах воєнного стану, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи повторно, скориставшись тим, що його дії є непоміченими, шляхом вільного доступу, перебуваючи у відділі алкогольних напоїв таємно викрав дві пляшки горілки 0,5 літрів «Finlandia Cranberry 40%», вартість однієї плашки 300 гривні 00 копійок.
У результаті своїх злочинних дій, ОСОБА_3 завдав ТзОВ «АТБ-Маркет» матеріальну шкоду на загальну суму 600 гривень 00 копійок в умовах воєнного стану, оскільки Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, дію якого наразі продовжено.
Такі дії, ОСОБА_3 суд кваліфікує за частиною 4 статті 185 КК України, як крадіжка - тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно в умовах воєнного стану.
При цьому, обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненому.
10 червня 2024 року сторонами була укладена угода про визнання винуватості відповідно до якої обвинувачений повністю визнав себе винним і сторони дійшли згоди щодо призначення йому покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням статті 71 КК України.
Прокурор в судовому засіданні не заперечив проти затвердження угоди про визнання винуватості, зазначивши що такі угоди відповідають положенням статей 468-471 КПК України
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що права, надані йому законом у зв'язку з укладенням угоди про визнання винуватості розуміє, з наслідками укладення та затвердження угоди обізнаний, характер обвинувачення та його суть йому зрозумілі, обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, з нею узгоджено та є цілком зрозумілим, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між стороною обвинувачення та обвинуваченим.
Представник потерпілого звернувся з відповідною заявою в порядку частини 4 статті 469 КПК України, підтвердив, що надав згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості.
Суд вважає необхідним затвердити умови угоди і ухвалити вирок на підставі такої угоди відповідно до положення статті 475 КПК України з наступних мотивів.
Матеріали кримінального провадження, надані стороною обвинувачення, свідчать про наявність події кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , в його діях, є склад кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185 КК України.
Кваліфікація дій обвинуваченого стороною обвинувачення, визначена правильно.
Згідно положень статті 12 КК України, кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим, відноситься до категорії тяжких злочинів. Угода, сторонами укладена до початку судового розгляду.
Статтею 474 КПК України визначено, що в разі досягнення угоди під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду. Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
За частиною 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Умови угоди щодо міри кримінального покарання відповідають положенням санкцій передбачених частиною 4 статті 185 КК України, а застосування до обвинуваченого покарання у виді позбавленні волі зі застосуванням статті 71 КК України допускається, і таке покарання, відповідає обставинам справи і даним про особу обвинуваченого.
Крім того, угода про визнання винуватості укладена добровільно і відсутні підстави, передбачені частиною 7 статті 474 КПК України, які б суд міг використати для відмови в затвердженні такої угоди.
Встановлено, що укладання угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, умови угоди не суперечать вимогам КПК України, інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Також судом встановлено, що обвинувачений розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені статтею 473 КПК України.
Зазначене узгоджується із положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог частини 1 статті 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
При цьому суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27 лютого 1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов'язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.
Виходячи з обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, з урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 . конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне ухвалити в даному провадженні вирок згідно положень угоди про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди, міру покарання у виді позбавлення волі.
Крім того, наданими суду доказами, що характеризують особу обвинуваченого підтверджується, що останній на обліку у лікаря психіатра, фтизіатра та в центрі зайнятості не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, раніше неодноразово судимий.
Вироком Мукачівського міськрайонного суду від 29 березня 2023 року ОСОБА_3 засуджено за частиною 4 статті 185 КК України до позбавлення волі, із застосуванням статей 75,76 КК України.
08 червня 2023 року Мукачівським міськрайонним судом обвинуваченого визнано винним та призначено покарання у виді позбавлення волі за частиною 4 статті 185 КК України, із застосуванням статей 75,76 КК України.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 12 вересня 2023 року, з урахуванням вимог частини 4 статті 70 КК України, ОСОБА_3 остаточно визначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі із застосуванням статей 75,76 КК України.
Частиною 4 статті 75 КК України визначено, що суд ухвалює звільнення засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до вимог частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 КК України
Виходячи зі змісту статті 71 КК України, правила призначення покарання за сукупністю вироків застосовуються у разі, якщо засуджений вчинив новий злочин у період після постановлення вироку в першій справі і до повного відбуття ним призначеного судом покарання.
Таким чином, вказані вище кримінальні правопорушення обвинуваченим вчинені в період іспитового строку, тому до призначеного цим вироком покарання, відповідно до статті 71 КК України, слід частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Застосований стосовно обвинуваченого запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Таким чином, запобіжний захід, стосовно обвинуваченого у виді домашнього арешту, застосованого на підставі ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду слід залишити без змін.
Процесуальні витрати стягнути з обвинуваченого.
Арешт на майно не накладався.
Цивільний позов, який 22 травня 2024 року подано представником потерпілого ОСОБА_6 слід повернути.
Долю речових доказів вирішити в порядку статті 100 КПК України.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 373-376 та ст.ст.468,471,473474 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 10 червня 2024 року між прокурором Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника, у кримінальному провадженні №12023071120000230.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України.
ОСОБА_3 призначити покарання за частиною 4 статті 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до статті 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попередніми вироками Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 березня 2023 року та 08 червня 2023 року (з урахуванням ухвали Мукачівського міськрайонного суду від 12 вересня 2023 року), остаточне покарання за сукупністю вироків призначити ОСОБА_3 - 05(п'ять) років 01(один) місяць позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 відчислювати з моменту звернення вироку до виконання.
Речовий доказ: DVD-диск зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ) на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз (на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , Код ЄДРПОУ 37975895, одержувач: ГУК у Закарпатській області/Ужгородська ТГ/24060300, призначення платежу «за товарознавчу експертизу») в розмірі 1514 (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять) гривень 24 копійки.
Запобіжний захід, застосований на підставі ухвали Мукачівського міськрайонного суду від 13 травня 2024 року у виді домашнього арешту - залишити без змін до набуття вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтями 394,473 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженим та прокурору.
Головуюча ОСОБА_7