10.06.2024
Справа №644/ 4213 /24
н/п 1-кп/644/ 656 /24
10 червня 2024 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного судового провадження в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12024226100000207 від 27.04.2024 року у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Петрівка Шевченківського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше судимого 26.02.2024 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 125 КК України до 200 годин громадських робіт, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,
03.06.2024 року до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024226100000207 від 27.04.2024 року у відношенні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, який затверджений прокурором групи прокурорів Куп'янської окружної прокуратури Харківської області - ОСОБА_4 .
В обвинувальному акті прокурором заявлено клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні. До обвинувального акта також додано заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про визнання винуватості та згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 04.06.2024 року призначено проводити розгляд обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Судом встановлено, що згідно обвинувального акту вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26.02.2024 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України та призначено покарання у виді 200 годин громадських робіт. Вирок суду набрав законної сили 28.03.2024 року.
15.04.2024 року засудженого ОСОБА_3 поставлено на облік Куп'янського районного сектору №3 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області. Засуджений належним чином ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у вигляді громадських робіт, в якій зобов'язався виконувати встановлені законодавством порядок та умови відбування покарання, сумлінно ставитись до праці та відпрацювати встановлений судом строк громадських робіт, з'являтися за викликами до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, без дозволу уповноваженого органу з питань пробації не виїжджати за межі України. Крім цього, того ж дня засудженого ОСОБА_3 попереджено про кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 389 КК України, тобто за ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт, про що у ОСОБА_3 відібрано підписку.
15.04.2024 ОСОБА_3 видано направлення для відбування громадських робіт до КП «Шевченківський Промінь-05».
Згідно з наказом від 18.04.2024 №7-К КП «Шевченківський Промінь-05», засуджений ОСОБА_3 був прийнятий на безоплатні громадські роботи для відбування призначеного вироком суду покарання у вигляді 200 (двісті) годин громадських робіт з 18.04.2024 року та було складено графік роботи.
18.04.2024 року ОСОБА_3 з'явився до КП «Шевченківський Промінь- 05», де був ознайомлений під підпис з наказом від 18.04.2024 року №5-К КП «Шевченківський Промінь-05», а також з графіком виходу на роботу засудженого до громадських робіт, згідно якого ОСОБА_3 повинен відбувати покарання у виді громадських робіт з 18.04.2024 року по 30.04.2024 року по 4 години на день, крім вихідних та святкових днів, після чого приступив до відпрацювання громадських робіт відповідно до графіку.
Однак, ОСОБА_3 розуміючи про необхідність виконання вищевказаного покарання, достовірно знаючи про кримінальну відповідальність, передбачену ч. 2 ст.389 КК України, яка може настати в разі ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, діючи умисно, без поважних причин, при цьому маючи реальну можливість для відбування покарання у виді громадських робіт не з'явився до КП «Шевченківський Промінь-05» для відбування громадських робіт 18.04.2024 року, 19.04.2024 року, 22.04.2024 року, 23.04.2024 року та 24.04.2024 року.
Після цього, 24.04.2024 року ОСОБА_3 був письмово попереджений працівником Куп'янського районного сектору №3 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України, в разі ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, оскільки допустив порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт, а саме 18.04.2024 року, 19.04.2024 року, 22.04.2024 року, 23.04.2024 року та 24.04.2024 року не приступив до відбування покарання без поважних причин.
Однак, ОСОБА_3 продовжуючи свій протиправний умисел спрямований на ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, розуміючи про необхідність виконання вищевказаного покарання, достовірно знаючи про кримінальну відповідальність, передбачену ч. 2 ст.389 КК України, яка може настати в разі ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, діючи умисно, без поважних причин, при цьому маючи реальну можливість для відбування покарання у виді громадських робіт не з'явився до КП «Шевченківський промінь-05» для відбування громадських робіт 25.04.2024 року, 26.04.2024 року, 29.04.2024 року та 30.04.2024 року чим порушив вимоги ст. 40 КВК України, а від так ухилився від відбування покарання призначеного вироком суду.
Такі дії, ОСОБА_3 набували тривалого системного характеру і полягають у невиконанні обов'язку (бездіяльність) щодо відбування покарання у виді 200 годин громадських робіт та відповідно до ст.40 КВК України є ухиленням від виконання покарання, оскільки більше двох прогулів без поважних причин протягом місяця є ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт.
Отже, з 18.04.2024 року по 30.04.2024 року під час перебування на обліку у Куп'янському районному сектору № З філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, ОСОБА_3 без поважних причин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою ухилення, будучи попередженим про наслідки не відбування призначеного судом покарання у виді громадських робіт, систематично не виходив на відпрацювання громадських робіт, чим допустив прогули та фактично не відпрацював 200 годин громадських робіт.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 389 КК України, тобто ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_3 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була підписана в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, тобто ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
ОСОБА_3 надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, та погодився з обставинами викладеними в обвинувальному акті.
Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Таким чином, дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення доведена повністю і суд кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 389 КК України, тобто ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_6 , суд згідно ст. 66 КК України визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він раніше судимий 26.02.2024 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 125 КК України до 200 годин громадських робіт, офіційно не працевлаштований, не одружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Призначаючи покарання за скоєне, суд керується нормами ч. 2 ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, суд враховуючи, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом'якшують його покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, вважає, що виправлення обвинуваченого можливо при призначенні йому покарання за скоєння кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України у виді обмеження волі.
З урахуванням вказаних обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства, а тому підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.
Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає, що призначення ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, справедливим і співмірним вчиненому кримінальному правопорушенню.
Керуючись ст. ст. 302, 373, 374, 381-382 КПК України, суд,
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 71 КК України, до призначеного ОСОБА_3 за цим вироком покарання частково приєднати із урахуванням положень п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України невідбуту частину покарання, призначеного йому вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26.02.2024 року і остаточно призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків у виді 1 (одного) року 10 (десяти) днів обмеження волі.
Строк відбування призначеного ОСОБА_3 покарання рахувати з часу прибуття і постановки на облік до установи відбування покарання.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1