Справа № 643/9074/23
Провадження № 2/643/437/24
03.06.2024 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - Поліщук Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Костенюк А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Харківської міської ради в якій просить визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на три місяці.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в Федеративній Республіці Німеччина померла його мати ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . Вказана квартира належить померлій ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 11.08.2004, зареєстрованого в реєстрі за № 1923. ОСОБА_3 постійно проживала на території Салтівського району м. Харкова. З першого дня початку збройної агресії Салтівський район м. Харкова щоденно перебував під обстрілами країни-агресора, у зв'язку з чим на початку березня 2020 року мати виїхала в Німеччину. Позивач є спадкоємцем першої черги. З 20.04.2022 позивач працював на посаді фельдшера з медицини невідкладних станів (фельдшерської бригади) підстанції м. Костянтинівки СШМД м. Костянтинівка - ВСП КНЛ «ОЦЕМД та МК» (Донецька область).З часу введення на території України воєнного стану і в теперішній час, Костянтинівська міська територіальна громада входить до території на яких ведуться бойові дії. У зв'язку з великою завантаженістю на роботі він не зміг отримати відпустки та займатися оформленням спадкових прав. Крім того, зважаючи на те, що його мати померла за кордоном він не мав можливості отримати свідоцтво про її смерть.13.07.2023 позивач звільнився і на той час йому передали свідоцтво про смерть матері ОСОБА_3 , після чого він звернувся до перекладача щодо перекладу свідоцтва про смерть на українську мову. Вказані обставини унеможливили прийняття ним спадщини у встановлений законом строк. 02.08.2023 позивач, як спадкоємець за законом, звернувся до шостої Харківської міської державної нотаріальної контори, проте нотаріус02.08.2023 відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини.
Ухвалою суду від 11.09.2023 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 05.02.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2
03.04.2024 ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано у Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи № 465/2023 (номер у спадковому реєстрі 41030065), після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 01.05.2024 підготовче провадження у справі закрито, та справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача ОСОБА_4 подала до суду клопотання в якому прохала позовні вимоги задовольнити, розглядати справу без участі позивача та його представника.
Представник відповідача Харківської міської ради Громов О.В. в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. У поданому до суду 30.01.2024 відзиві на позовну заяву прохав розглядати справу за відсутності представника Харківської міської ради, у задоволені позовних вимог відмовити. У відзиві зазначено, що позивачем не надано доказів неможливості направлення письмової заяви про прийняття спадщини за допомогою засобів поштового зв'язку, а також доказів звернення із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса за місцем перебування позивача. Як поважність пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач зазначає неможливість отримати відпустку через військову агресію російської федерації проти України посаді фельдшера з медицини невідкладних станів (фельдшерської бригади) підстанції м. Костянтинівки СШМД м. Костянтинівки - ВСП КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Наказом Комунального некомерційного підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Департаменту охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації від 11.07.2023 № 254-к, ОСОБА_1 13.07.2023 звільнено за власним бажанням з виплатою компенсації за 14 календарних днів невикористаної щорічної відпустки. ОСОБА_1 на час смерті матері ОСОБА_3 працював на посаді фельдшера з медицини невідкладних станів (фельдшерської бригади) підстанції м. Костянтинівки СШМД м. Костянтинівки - ВСП КНП 4 місяці і 7 днів, право на щорічну оплачувану відпустку повної тривалості виникло у позивача після смерті матері. Ураховуючи, що компенсація позивачу здійснювалася за невикористану щорічну відпустку лише за 14 календарних днів, із наявних матеріалів справи вбачається, що позивач перебував у відпустці. Вважають, що у матеріалах справи відсутні докази, що позивач намагався скористатися наданим йому правом звернутися у шестимісячний строк до нотаріуса з метою вчинення відповідної нотаріальної дії, позивач не зазначає, які у нього були перешкоди у поданні такої заяви, вищенаведене свідчить про недоведеність поважності причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено судом, та підтверджується письмовими доказами, ОСОБА_3 є матір'ю позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.07).
Відповідно до свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в Федеративній Республіці Німеччина (а.с.10).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 , яка належить померлій на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 11.08.2004, зареєстрованого в реєстрі за № 1923 (а.с.12-15).
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.08.2023 державним нотаріусом Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, а саме, у відкритті спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна померлої ОСОБА_3 , яка на момент смерті була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки пропущений строк для прийняття спадщини (а.с.16).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
В силу ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право».
Згідно із ст. ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 (провадження № 61-41480св18).
Оцінка причин пропуску строку на предмет поважності лежить в площині дискреційних повноважень суду, оскільки базується безпосередньо на наданих сторонами та наявних в матеріалах справи доказах та встановлених в ході судового розгляду обставинах.
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.
Так, загальновідомим є факт того, що 24 лютого 2022 розпочалася військова агресія російської федерації проти України, у зв'язку з чим Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який був продовжений наступними Указами Президента України і триває до цього часу.
Позивачем на підтвердження поважності пропущення ним строку звернення із заявою про прийняття спадщини надані: копія трудової книжки серії НОМЕР_2 з якої вбачається, що позивач 20.04.2022 прийнятий на посаду фельдшера з медицини невідкладних станів (фельдшерської бригади) підстанції м. Костянтинівки СШМД м. Костянтинівки - ВСП КНП та копія наказу від 11.07.2023 відповідно до якого 13.07.2023 ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням ст. 38 КЗпП України.
На переконання суду, введення воєнного стану на території України, що є загальновідомою обставиною, місце роботи позивача, а також дату апостилізації свідоцтва про смерть матері, слід розцінювати як об'єктивну перешкоду, яка істотно перешкоджала позивачу здійснити передбачені законом дії щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд встановив, що причини пропущення позивачем строку подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини є поважними, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.76 ЦПК України докази в їх сукупності, судом встановлено, що оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, та позов задовольнити і визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.
Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (п.24 рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справі Ейрі»; п.32 рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (п.32 рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства»). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя наприклад, коли усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).
Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований у практиці Європейського суду з прав людини, отримане, хоча і не оформлене належним чином спадкове майно охоплюється поняттям «майно» у розумінні ст.1 Першого протоколу.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 90, 92, 95, 141, 206, 223, 229, 247, 259, 263-265, 268, 315 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 10.06.2024.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3
Відповідач: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, місцезнаходження: м. Харків, м-н Конституції, буд. 7.
Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Суддя Т.В.Поліщук