Провадження № 2/641/542/2024 Справа № 641/5715/23
10 червня 2024 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Онупко М.Ю.,
за участю секретаря Полякової М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельник Роман Іванович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (далі - ТОВ «Українські фінансові операції»), треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельник Р.І., в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., за № 117061 від 30.12.2020, а також стягнути понесені судові витрати.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОП Кредит» було укладено кредитний договір № 254036 від 27.12.2018 року, право вимоги за яким перейшло на підставі договору відступлення права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джобер», право вимоги за яким перейшло на підставі договору відступлення права вимоги до ТОВ «Українські фінансові операції». 30.12.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було вчинено виконавчий напис № 117061, у зв'язку із боргом за кредитним договором № 254036 від 27.12.2018 року укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ТОП Кредит», право вимоги за яким перейшло на підставі договору відступлення права вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Джобер», право вимоги за яким перейшло на підставі договору відступлення права вимоги ТОВ «Українські фінансові операції». Запропоновано задовольнити вимоги кредитора у розмірі 18 866,48 грн., з урахуванням витрат пов'язаних із вчиненням виконавчого напису.
Також, зазначив, що 26.01.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В., на підставі виконавчого напису № 117061 від 30.12.2020 року було відкрито виконавче провадження № 64246114, та 16.05.2023 року ОСОБА_2 було винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження.
Враховуючи вищевикладене, позивач ОСОБА_1 бува вимушений звернутися з даним позовом до суду для захисту своїх прав та інтересів.
Ухвалою Комінтернівського районного суд м. Харкова від 15.09.2023 року вищевказану справу було прийнято до провадження та призначено за правилами спрощеного позовного провадження до судового розгляду.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечувала.
Представник відповідача ТОВ «Українські фінансові операції» до судового засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов не надав.
До судового засідання треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельник Р.І. не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що згідно до виконавчого напису № 117061 виданого 30.12.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження Харківська обл., м. Харків, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання (відповідно до наданої стягувачем заяви): АДРЕСА_2 , місце роботи: невідомо, який є боржником за кредитним договором № 254036 від 27.12.2018 року, укладеним з ТОВ «ТОП КРЕДИТ». Право вимоги за кредитним договором № 254036 від 27.12.2018 року перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДЖОБЕР» на підставі укладеного з ТОВ "ТОП КРЕДИТ" Договору відступлення права вимоги № 11-28 від 27.02.2019 року. В свою чергу ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДЖОБЕР» уклала договір факторингу № 2-31/08-Д від 31.08.2020 року відступило право вимоги за кредитним договором № 254036 від 27.12.2018 року на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ідентифікаційний код юридичної особи 40966896, місцезнаходження: 03150, Україна, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 313. Рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк", м. Київ, МФО: 320649. Строк платежу за Кредитним договором № 254036 від 27.12.2018 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 01.09.2020 року по 19.12.2020 року. Сума заборгованості становить 18 366,48 грн., що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 2 000,00 грн.;пПрострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 16 366,48 грн. За вчинення цього виконавчого напесу на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат», стягнуто із стягувача, в розмірі 500 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. від 13.01.2021 року було відкрито виконавче провадження ВП № 64246114 на підставі виконавчого напису № 117061 виданого 30.12.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованість в розмірі 18 866,48 грн.
Окрім того, постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельником Р.І. від 16.05.2023 року було прийнято виконавче провадження № 64246114 з примусового виконання виконавчого напису № 117061 від 30.12.2020 року, яким було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованість в розмірі 18 866,48 грн.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.
Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до п.п. 1.1, 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора -заставодержателя вважається безспірною.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Відповідно до п. 3.1, 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 міститься правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).
Окрім того, згідно до правового висновку, викладеному в Постанові Велика Палата Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, провадження № 12-5гс21, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.
Також, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017р. у справі №6-887цс17 і підтриманої Верховним Судом у постанові від 26.11.2018р. у справі №207/3365/16, захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки виконавчий напис № 117061 виданий 30.12.2020 року був вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., на підставі кредитного договору № 254036 від 27.12.2018 року, який не посвідчений нотаріально, а також матеріали справи не містять доказів направлення боржнику вимоги про погашення заборгованості із відміткою поштового відділення про вручення чи неможливість вручення боржнику такої вимоги, тому суд приходить до висновку, що виконавчий напис № 117061 від 30.12.2020 року є таким, що не підлягає виконанню.
Окрім того суд зазначає, що з наданих Житомирським обласним державним нотаріальним архівом до суду документів на підставі яких було вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. виконавчий напис № 117061 від 30.12.2020 року вбачається, що стягувачем ТОВ «Українські фінансові операції» не було надано нотаріусу документів на підтвердження переходу права вимоги від ТОВ «ТОП Кредит» до ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» на підставі договору відступлення права вимоги, та в подальшому до ТОВ «Українські фінансові операції».
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що матеріали справи не містять доказів безспірності заборгованості боржника при вчиненні виконавчого напису № 117061 від 30.12.2020 року, та вказаний виконавчий напис вчинений на підставі договору, який не посвідчений нотаріально, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 117061 від 30.12.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості за договором № 254036 від 27.12.2018 року в загальному розмірі 18 366,48 грн., обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, з відповідача ТОВ «Українські фінансові операції» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельник Роман Іванович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Виконавчий напис № 117061 від 30.12.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості за договором № 254036 від 27.12.2018 року в загальному розмірі 18 366,48 грн., визнати таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони по справі :
Позивач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, 15, оф. 313, ЄДРПОУ 40966896.
Третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, адреса місцезнаходження: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35, РНОКПП невідомий.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельник Роман Іванович, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Старосільська, 1, оф. 10, РНОКПП невідомий.
Суддя: М. Ю. Онупко