Справа № 953/5005/24
н/п 2-о/953/116/24
"10" червня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Юрлагіної Т.В., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, -
До Київського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 , про встановлення юридичного факту, в якій заявник просить встановити факт того, що він утримує повнолітню дитину - інваліда другої групи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування поданої заяви зазначає, що встановлення вказаного юридичного факту потрібно для уникнення правової невизначеності в правових відносинах з органами державної влади та захист права непрацездатної дитини-інваліда на утримання.
Наприклад, рішенням Миколаївського Окружного Адміністративного суду по справі 400/13689/23 було встановлено, що орган державної влади протиправно заперечував абсолютно очевидний факт перебування дітей на утриманні.
На його утриманні перебуває повнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є студентом денної форми навчання, який є інвалідом другої групи з дитинства, що підтверджується довідкою МСЕК.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 05.04.2023 по справі 953/1539/23 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина - інваліда у розмірі 20 000 гривень щомісячно, починаючи з 01.03.2023 та на весь період інвалідності. Інвалідність сина підтверджується посвідченням про призначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства, відповіддю Департаменту реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення Нацсоцслужби № 0000-03.3-ОС-2392укц/181 від 04.01.2024 про продовження терміну дії посвідчення - на підставі постанови КМУ 214, банківською випискою про отримання відповідної державної соціальної допомоги.
Відповідно до абзацу першого п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що заява не відповідає вимогам викладеним у ст.ст. 175, 177 і 294 ЦПК України.
Так, відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно зі статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Так, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 цього Кодексу. Важливе значення має вимога про обов'язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування. З урахуванням зазначеної в заяві мети визначити коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі. Якщо у заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує цей факт, якими доказами він підтверджується, або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів.
Як вбачається зі змісту заяви в ній міститься посилання на уникнення правової невизначеності в правових відносинах з органами державної влади та захист права непрацездатної дитини-інваліда на утримання, але не зазначено з якими саме органами державної влади виникла невизначеність в правових відносинах та захист права непрацездатної дитини-інваліда на утримання, не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не зазначено мети встановлення юридичного факту, не зазначено про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), не надано жодних документів на підтвердження обставин, зазначених в заяві, про правову невизначенність в правових відносинах з органами державної влади та захист права непрацездатної дитини-інваліда на утримання.
В порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заявником не зазначено заінтересованих осіб, на права та обов'язки яких може вплинути рішення суду.
Відповідно до ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
06.06.2023 року вказана заява надійшла до Київського районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд».
Вимогами п.2 ч.1 ст.177 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суд приходить до висновку, що заява має бути залишена без руху із наданням заявнику строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту - залишити без руху.
Надати заявнику 10-денний строк, з дня отримання цієї ухвали, для усунення недоліків заяви.
Роз'яснити заявнику, що в разі невиконання вимог ухвали, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Т.В. Юрлагіна