Справа № 953/2605/24
н/п 1-кс/953/4129/24
"10" червня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 05.06.2024 у кримінальному провадженні № 42024222750000124 від 01.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 332 КК України, -
06.06.2024 о 16 год. 49 хв. до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 про скасування арешту з майна, у якому представник заявника просить скасувати арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05.06.2024 у справі № 953/2605/24, а саме з: наказу № 19ДСК від 15.12.2017 з відміткою «вх. 142 дск» на 50 арк.; листа Харківського обласного військового комісаріату від 20.05.2020 № 326/ДСК з додатками на 12 арк.; листа Харківського обласного військового комісаріату від 23.12.2019 № 8 03/ДСК на 1 арк.; витягу з наказу № 3т/4т від 11.10.2019 МОУ на 23 арк.; листа Харківського обласного військового комісаріату від 23.12.2019 № М-109/ДСК 04.03.2019 на 1 арк.; мобілізаційної директиви від 20.02.2019 № Д-321/239/ ДСК разом з додатками на 23 арк.; листа Харківського обласного військового комісаріату від 09.08.2018 № М-523/ДСК на 1 арк.; мобілізаційної директиви №-321/1260 ДСК від 03.07.2018 разом з додатками на 55 арк.; роздруківки «Звіт облікових карток» від 30.05.2023 на 3 арк.
В обґрунтування клопотання представник заявника зазначив, що 29.05.2024 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова був проведений обшук за місцем фактичного мешкання гр. ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено майно, яке знаходиться в оперативному управлінні ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: наказ № 19ДСК від 15.12.2017 з відміткою «вх. 142 дск» на 50 арк.; лист Харківського обласного військового комісаріату від 20.05.2020 № 326/ДСК з додатками на 12 арк.; лист Харківського обласного військового комісаріату від 23.12.2019 №8 03/ДСК на 1 арк.; витяг з наказу № 3т/4т від 11.10.2019 МОУ на 23 арк.; лист Харківського обласного військового комісаріату від 23.12.2019 № М-109/ДСК 04.03.2019 на 1 арк.; мобілізаційну директиву від 20.02.2019 № Д-321/239/ ДСК разом з додатками на 23 арк.; лист Харківського обласного військового комісаріату від 09.08.2018 № М-523/ДСК на 1 арк.; мобілізаційну директиву №-321/1260 ДСК від 03.07.2018 разом з додатками на 55 арк.; роздруківку «Звіт облікових карток» від 30.05.2023 на 3 арк.
В подальшому, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 05.06.2024 на вищевказане майно був накладений арешт.
Представник заявника зазначає, що на теперішній час потреба у застосуванні такого заходу відпала у зв'язку з тим, що: вказані документи мають відповідні обмеження доступу, потребують відповідного обліку та зберігання; носять інформаційний характер та містять адміністративно-розпорядчі вказівки щодо організації та виконання заходів, покладених на РТЦК та СП; зазначені документи не можуть вважатись як такими що мають сліди злочину; вказані документи не можуть бути конфіскованими, у зв'язку з чим він звернувся до слідчого судді з цим клопотанням.
Про дату, час та місце проведення судового засідання представник ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_3 повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте в судове засідання не з'явився. У прохальній частині клопотання про скасування арешту з майна просив проводити розгляд клопотання без його участі (а.с. 2).
Прокурор Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, викликалася належним чином. Однак, 10.06.2024 через систему «Електронний суд» надіслала заяву, в якій просить проводити розгляд клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню без її участі, проти задоволення клопотання не заперечує. До заяви додано витяг з ЄРДР (а.с. 6-8).
Неявка учасників процесу, відповідно до ст. 174 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими представник заявника обґрунтовує доводи клопотання та які надані до суду, матеріали справи № 953/2605/24 н/п. 1-кс/953/4025/24, приходить до наступного.
Як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження (ч. 1 ст. 7 КПК України).
Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В ході розгляду клопотання встановлено, що СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024222750000124 від 01.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 332 КК України (а.с. 7-8).
29.05.2024 з 07 год. 09 хв. до 11 год. 57 хв. в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено майно, перелік якого зазначено в протоколі обшуку (а.с. 27-35 справа № 953/2605/24 н/п. 1-кс/953/4025/24).
Постановою старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 від 29.05.2024, майно, вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження № 42024222750000124 від 01.03.2024 (а.с. 37-40 справа № 953/2605/24 н/п. 1-кс/953/4025/24).
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 05.06.2024 задоволено клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 , про арешт майна (а.с. 60-61 справа № 953/2605/24 н/п. 1-кс/953/4025/24).
В ухвалі слідчого судді від 05.06.2024 зазначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та слідчим доведені обставини, передбачені ст. 173 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
На даний час орган досудового розслідування не заперечує проти задоволення даного клопотання.
Отже, надані до суду матеріали клопотання свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак такий строк має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини продовження заходів забезпечення кримінального провадження як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. Відтак зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі і щодо позбавлення або обмеження права власності.
Зважаючи на те, що на цей час кінцеве рішення у справі не прийняте, досудове розслідування триває, документи, на які накладено арешт відповідають критеріям речових доказів, визначеним статтею 98 КПК України, слідчий суддя вважає, що на момент розгляду клопотання відсутні правові підстави для скасування застосованого щодо цьому майна арешту в повному обсязі, водночас, зважаючи на принципи розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає за можливе передати: наказ № 19ДСК від 15.12.2017 з відміткою «вх. 142 дск» на 50 арк.; лист Харківського обласного військового комісаріату від 20.05.2020 № 326/ДСК з додатками на 12 арк.; лист Харківського обласного військового комісаріату від 23.12.2019 №8 03/ДСК на 1 арк.; витяг з наказу № 3т/4т від 11.10.2019 МОУ на 23 арк.; лист Харківського обласного військового комісаріату від 23.12.2019 № М-109/ДСК 04.03.2019 на 1 арк.; мобілізаційну директиву від 20.02.2019 № Д-321/239/ ДСК разом з додатками на 23 арк.; лист Харківського обласного військового комісаріату від 09.08.2018 № М-523/ДСК на 1 арк.; мобілізаційну директиву №-321/1260 ДСК від 03.07.2018 разом з додатками на 55 арк.; роздруківку «Звіт облікових карток» від 30.05.2023 на 3 арк. на відповідальне зберігання з правом користування власнику майна ІНФОРМАЦІЯ_3 , зобов'язавши його за першою вимогою надавати речовий доказ слідчому, прокурору в разі виникнення необхідності в цьому, одночасно дозволивши слідчому та/або прокурору виготовити їх копії для залучення до матеріалів кримінального провадження.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
Керуючись ст.ст. 107, 174, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 05.06.2024 у кримінальному провадженні № 42024222750000124 від 01.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 332 КК України, - задовольнити частково.
Передати речові докази у кримінальному провадженні № 42024222750000124 від 01.03.2024, а саме: наказ № 19ДСК від 15.12.2017 з відміткою «вх. 142 дск» на 50 арк.; лист Харківського обласного військового комісаріату від 20.05.2020 № 326/ДСК з додатками на 12 арк.; лист Харківського обласного військового комісаріату від 23.12.2019 №8 03/ДСК на 1 арк.; витяг з наказу № 3т/4т від 11.10.2019 МОУ на 23 арк.; лист Харківського обласного військового комісаріату від 23.12.2019 № М-109/ДСК 04.03.2019 на 1 арк.; мобілізаційну директиву від 20.02.2019 № Д-321/239/ ДСК разом з додатками на 23 арк.; лист Харківського обласного військового комісаріату від 09.08.2018 № М-523/ДСК на 1 арк.; мобілізаційну директиву №-321/1260 ДСК від 03.07.2018 разом з додатками на 55 арк.; роздруківку «Звіт облікових карток» від 30.05.2023 на 3 арк., на відповідальне зберігання представнику ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , дозволивши слідчому та/або прокурору виготовити їх копії для залучення до матеріалів кримінального провадження.
Попередити представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
У задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1