Справа № 953/13988/20
н/п 1-кп/953/178/24
"04" червня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.01.2018 року за № 12018220490000111
відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
з кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.5 ст. 186 КК України,
В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальна справа за кримінальним провадженням, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.01.2018 року за № 12018220490000111 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.5 ст. 186 КК України,
17.05.2024 року та 21.05.2024 року до суду надійшли клопотання ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про повернення частини застави, сплаченої за ОСОБА_4 у розмірі 33600 грн. та 298500 грн., та за ОСОБА_12 у розмірі 168160 грн. В обґрунтування даного клопотання посилаються на вимоги ст.ст. 177, 182,195,197,203 КПК України, просили розглядати дане питання у їх відсутність.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти повернення застави, вказуючи, що ризики не зникли, і підстав для повернення застави немає.
Обвинувачені та їх захисник не заперечували проти повернення застави, однак вказували, що грошових коштів для застави і внесення їх замість заставодавця немає.
Захисник в судовому засіданні усно заявив клопотання про зміну запобіжного заходу відносно обвинувачених на особисте зобов*язання.
Прокурор з приводу клопотання захисту заперечував, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, станом на теперішній час здійснюється судове слідство - допитуються потерпілі із числа 150 осіб, досліджуються письмові докази, а тому підстав для повернення застави заставодавцю на відповідній стадії, за відсутністю даних про зміну запобіжного заходу або його скасуванню, та відсутністю даних про внесення застави іншими особами, суд не вбачає.
Враховуючи вищезазначене, клопотання заставодавця ОСОБА_10 , ОСОБА_11 задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризиків, визначених в ст. 177 КПК України.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Вислухавши захисника в обґрунтування клопотання, суд приходить до висновку про безпідставність його доводів, оскільки у клопотанні будь-яких обґрунтованих підстав на скасування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, що були визначені під час обрання запобіжного заходу не надано, і будь-яких обставин для зміни запобіжного заходу відносно всіх обвинувачених не наведено.
Таким чином, всі ці обставини, досліджені під час розгляду клопотання свідчать про те, що підстав для зміни запобіжного заходу відносно обвинувачених у суду немає, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити, як подане безпідставно та необґрунтовано.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 284, 331, 369-372, 376, 359 КПК України, суд
В задоволенні клопотання ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про повернення частини застави - відмовити.
В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1