Справа № 953/1628/24
н/п 2/953/1828/24
(заочне)
06 червня 2024 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Зуб Г.А.
за участю секретаря - Черниш О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
01.03.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просить розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою, зареєстрований 24.07.2010 у Фрунзенському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 207.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що родина їх розпалась у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, та різними поглядами на шлюб та сім'ю. Вважає, що збереження шлюбу з відповідачкою є неможливим.
01.03.2024 вказана справа надійшла до суду, та розподілена судді Зуб Г.А.
04.03.2024 судом здійснено електронний запит з Реєстру територіальної громади м. Харкова для встановлення місцеперебування відповідача, відповідь на який надано до суду 04.03.2024.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 06.03.2024 було прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачка своїм правом на подання відзиву не скористалась.
Позивач надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час і місце судових засідань повідомлялась у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у їхї відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідачка обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надала, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідачки.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлені про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідачки та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Сторони вступили у шлюб 24.07.2010, який був зареєстрований у Фрунзенському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 207.(свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 від 24.07.2010).
Від шлюбу у подружжя є малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 24.11.2010).
Позивач на примирення не згоден. Причиною розпаду сім'ї стало фактичне припинення шлюбних відносин.
Згідно з ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
В силу ч. 1ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (ст. 55 СК).
Частинами 3 та 4статті 56 СК України встановлено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.111, ч. 1 ст.112 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, а значить збереження сім'ї на підставі наведених вище норм права є неможливим.
З урахуванням особливого характеру сімейних відносин, встановлених фактичних взаємин подружжя, категоричного заперечення позивача проти збереження шлюбу, суд приходить до висновку, що збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, а тому шлюб між сторонами доцільно розірвати, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачки на користь позивача витрати по оплаті судового збору в розмірі 1211, 20 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 206,263-265 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 24.07.2010 у Фрунзенському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 207.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 06.06.2024.
СУДДЯ Г.А. ЗУБ