621/2133/24
1-кс/621/353/24
іменем України
10 червня 2024 року м. Зміїв
Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання дізнавача СД відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна,
10.06.2024 дізнавач СД відділу поліції №2 Чугуївського РУП ОСОБА_3 під час досудового розслідування кримінального провадження № 12024226310000046 від 02.04.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України, звернулася до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно 07.06.2024 під час обшуку, а саме на належні ОСОБА_5 : банківську картку АТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_1 ; мобільний телефон "Redmi A2" з сім-картою (мобільний номер НОМЕР_2 ), IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 ; сім-картку біло-червоного кольору з написом НОМЕР_5 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 29.06.2023 близько 16:00 години у мессенджері "Телеграм" ОСОБА_6 знайшла групу з назвою "Продаж дитячого Бабурка", де остання спілкувалася з продавцем щодо замовлення дитячого візочку, і зі своєї банківської картки № НОМЕР_6 здійснила переказ грошових коштів на банківську картку АТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_1 на суму 950 грн 00 коп., чим їй було спричинено матеріальну шкоду.
02.04.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальний проступок, передбачений частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України.
07.06.2024 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 добровільно видала працівникам поліції банківську картку, мобільний телефон з сім-карткою, та одну сім-картку.
Дізнавач вважала, що тимчасово вилучене майно може бути використане як докази у кримінальному провадженні, тому необхідно вжити заходів до його збереження шляхом накладення на нього арешту.
Дізнавач ОСОБА_3 у клопотанні просила проводити судовий розгляд за її відсутності.
Прокурор ОСОБА_4 подала заяву, в якій просила проводити судовий розгляд за її відсутності, на задоволенні клопотання наполягала.
Особа, у якої було вилучене майно, ОСОБА_5 засобами телефонного зв'язку повідомила про неможливість прибуття до суду, просила проводити судовий розгляд за її відсутності, проти застосування арешту не заперечувала.
За таких обставин клопотання розглянуте за відсутності слідчого, прокурора, та особи, у якої було вилучене майно.
Дослідивши доводи клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного.
Відповідно до частини 1 статті 40-1 Кримінального процесуального кодексу України, дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.
Частиною першою, пунктом 7 частини 2 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є: 7) арешт майна.
Відповідно до положень статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до частини 7 статті 236 Кримінального процесуального кодексу України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до частини 1 статті 98 Кримінального процесуального кодексу України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024226310000046 відомості про зазначений кримінальний проступок внесено до реєстру 02.04.2024, з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення - частина 1 статті 190 Кримінального кодексу України.
Ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 04.06.2024 надано дозвіл на проведення обшуку, із застосуванням відеозапису, житлового будинку, надвірних приміщень, господарських приміщень, за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення електронно-обчислюваної техніки, а саме: стаціонарних комп'ютерів, ноутбуків, планшетів, мобільних телефонів, модемів, стаціонарних GSM шлюзів, електронних носіїв інформації, які могли використовуватись у вчинені даного кримінального правопорушення, банківських карток, на які остання отримувала грошові кошти.
З протоколу обшуку від 07.06.2024 вбачається, що за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: банківську картку АТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_1 ; мобільний телефон "Redmi A2" з сім-картою (мобільний номер НОМЕР_2 ), IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 ; сім-картку біло-червоного кольору з написом НОМЕР_5 .
В подальшому, постановою дізнавача від 07.06.2024 вилучене майно визнано речовими доказами.
Клопотання дізнавача про накладення арешту на тимчасово вилучені предмети відповідає вимогам частини 2 статті 171 Кримінального процесуального кодексу України.
Дізнавач ОСОБА_3 у клопотанні, погодженому прокурором ОСОБА_4 , обґрунтовано зазначила, що вилучене майно щодо якого вимагається накладення арешту, має доказове значення у цьому кримінальному провадженні, що вимагає заходів для забезпечення його збереження.
Наданими доказами підтверджується наявність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених статтею 132 Кримінального процесуального кодексу України, а також, що майно щодо якого вимагається арешт, відповідає критеріям, визначеним у статті 98 Кримінального процесуального кодексу України, та не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.
За таких обставин, клопотання дізнавача підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, на яких і покладено обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.
На підставі викладеного і керуючись статтями 131, 132, 170-173, 175, 236 Кримінального процесуального кодексу України,
1. Клопотання задовольнити.
2. Накласти арешт, який полягає у забороні відчуження, користування та розпорядження, на наступне майно, яке вилучене у ОСОБА_5 під час обшуку 07.06.2024:
- банківську картку АТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_1 ;
- мобільний телефон "Redmi A2" з сім-картою (мобільний номер НОМЕР_2 ), IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 ;
- сім-картку біло-червоного кольору з написом НОМЕР_5 .
3. Ухвала про арешт тимчасово вилученого майна підлягає виконанню негайно дізнавачем СД відділу поліції №2 Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 , на яку покладено обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна, щодо якого застосовано арешт.
4. Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів зі дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1