04 червня 2024 року
м. Харків
Справа № 638/10915/23
Провадження № 2/638/1531/24
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Яковлевої В.М.,
за участю секретарів судового засідання: Гасана М.С., Поддубкіної А.В., Кріцак А.М., Сікорського А.С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Борівська селищна рада Ізюмського району Харківської області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Богуславка, Ізюмського району, Харківської області померла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, до якої входить земельна ділянка, площею 4,91 га., кадастровий номер 6321080500:01:007:0034, розташована на території Богуславської сільської ради, Борівського району, Харківської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належна померлій відповідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії номер ХР № 146504, яку вона, відповідно до заповіту від 03 серпня 2010 року заповідала ОСОБА_1 . На момент смерті ОСОБА_2 була зареєстрована одна, її чоловік - ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 зверталася до нотаріуса з питанням оформлення спадщини, однак їй було повідомлено, що у зв'язку з тим, що вона пропустила строк на прийняття спадщини має право звернутися до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Зауважила, що строк на прийняття спадщини пропустила з поважних причин у зв?язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, село Богуславка, Ізюмського (Борівського) району, Харківської області, де вона мешкає, було окупованим у період з березня по вересень 2022 року. Зазначила, що строк на прийняття спадщини пропустила з поважних причин, оскільки не окупованій території не працював жодний нотаріус, були відсутні засоби поштового зв'язку, виїхати на територію підконтрольну Україні, окупаційна влада не дозволяла.
Позивачка ОСОБА_1 просила суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у два місяці з дня набрання законної сили рішенням суду.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 лютого2024 року підготовче судове засідання у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку.
Через канцелярію суду позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.
У судове засідання представник відповідача Борівської селищної ради не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку.
Через канцелярію суду представник відповідача Борівської селищної ради подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, не заперечує проти позову.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1статті 4 ЦПК України). Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1статті 13 ЦПК України). Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Борівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління юстиції від 27 жовтня 2021 року, актовий запис № 298. (а.с. 8)
Відповідно до статті 1220 ШК України, підставою відкриття спадщини є смерть фізичної особи.
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на майно, а саме земельну ділянку, площею 4,91 га., кадастровий номер 6321080500:01:007:0034, розташовану на території Богуславської сільської ради, Борівського району, Харківської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належна померлій відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, серії номер ХР № 146504. (а.с. 17)
Згідно з довідки Центру надання адміністративних послуг Борівської селищної ради від 31 липня 2023 року за № 04/529, спадкодавець ОСОБА_2 на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті за вказаною адресою була зареєстрована одна. (а.с. 18)
Після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка звернулася до приватного нотаріуса Ізюмського районного округу Харківської області Стрельцової О.О. з заявою про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .
Однак, як вбачається з відповіді приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцової О.О. від 10 серпня 2023 року № 663/02-14 приватний нотаріус відмовила позивачці ОСОБА_1 у прийнятті заяви про прийняття спадщини та відкритті спадкової справи після померлої ОСОБА_2 .
У своїй відмові приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцова О.О. повідомила, що чинним законодавством не передбачено можливість подання спадкоємцем заяви про прийняття спадщини та відкриття спадкової справи після спливу строку для прийняття спадщини, а тому нотаріус відмовила у прийнятті заяви позивача про прийняття спадщини, вважаючи спадщину не прийнятою.
У зв?язку з цим, нотаріус зазначила, що факт пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини є самостійною підставою для звернення спадкоємця до суду і не передбачає обов'язкового прийняття нотаріусом постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
На підставі викладено, приватний нотаріус рекомендувала позивачці ОСОБА_1 звернутися суду із позовом про встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини, що в подальшому дозволить позитивно вирішити питання про прийняття нотаріусом заяви про прийняття спадщини, заведення спадкової справи і видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті 1220, 1222 ЦК України).
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (частина 1 статті 1221 ЦК України).
Згідно з частиною 1, 2 статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (1270 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Отже, згідно з цією статтею поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
Тобто суд, розглядаючи такі позови встановлює саму по собі наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, та оцінює їх з точки зору поважності.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2021 року у справі № 369/6254/19-ц, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Водночас, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено.
3 урахуванням веденого в Україні воснного стану, у позивача виникли об?єктивні та істотні труднощі для своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини.
Суд встановив, що шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 закінчився 27 квітня 2022 року, а до нотаріуса із заявою про роз'яснення порядку подачі заяви про прийняття спадщини позивачка ОСОБА_1 звернулася 10 серпня 2023.
Суд виходить з наступних обставин, що ОСОБА_1 є мешканкою смт Борова Борівської селищної територіальної громади, що було окуповане РФ 13.04.2022 і деокуповане Україною 03.10.2022, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за № 309 (з відповідними змінами та доповненнями), - тобто вже після закінчення строку на прийняття спадщини.
Суд встановив, що матеріали справи не містять відомостей, що нотаріус повідомляв спадкоємця про відкриття спадщини, здійснював виклики спадкоємця за заповітом, тому позивачка не знала про складений заповіт спадкодавцем.
Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру 73516593 від 09.08.2023, спадкова справа після ОСОБА_2 не відкривалася.
Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Отже, за змістом наведених нормативних актів приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцова О.О. мала вжити заходів із повідомлення спадкоємця про заповіт саме у межах строку для прийняття спадщини, проте, як встановлено у межах розгляду цієї справи, такі дії не були вчинені взагалі, що об'єктивно позбавило позивача ОСОБА_1 можливості подати заяву до нотаріальної контори у встановлений законом строк.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Вищевикладене відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17. Ця судова практика залишається незмінною й у практиці Верховного Суду, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18, від 17 березня 2021 року у справі № 308/4272/19 (провадження № 61-17072св20), від 15 квітня 2021 року у справі № 591/1271/18 (провадження № 61-195св21), від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19 (провадження № 61-18000св20), від 21 жовтня 2021 року у справі № 643/13260/19 (провадження № 61-9552св21) та багатьох інших.
Неповідомлення приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцовою О.О. спадкоємця ОСОБА_1 про заповіт свідчить про те, що позивачка не знала про нього, а, отже, є підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах: від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, і у подальшому підтримана Верховним Судом у постановах: від 26 липня 2021 року у справі №405/7058/19 (провадження № 61-18000св20), від 22 грудня 2021 року у справі № 703/4978/19 (провадження № 61-13783св21), від 19 липня 2023 року у справі 570/5553/19 (провадження № 61-20213св21), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачка ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини з наступних причин: у зв'язку із введенням на території України воєнного стану та веденням бойових дій у країні, а саме внаслідок окупації села Богуславка Борівської селищної територіальної громади у період з 13.04.2022 до 04.10.2022, мешканці міста були змушені адаптуватися до нових умов, змінювати свою життєдіяльність, коли всі зв'язки та процеси порушені, організовувати умови для збереження життя та здоров'я свого та своїх рідних; неповідомлення приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцовою О.О. спадкоємця про заповіт саме у межах строку для прийняття спадщини.
Отже всі зазначені обставини у сукупності, на думку суду, мали своїм наслідком пропущення строку для подачі позивачкою заяви про прийняття спадщини в період строку, визначеного законом, тобто існували об'єктивні, істотні труднощі, що перешкоджали їй своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Завданням цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».
З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що в позові наведено причини, які пов'язані з об'єктивними, істотними труднощами для позивачки ОСОБА_1 щодо подачі заяви про прийняття спадщини, зокрема, неповідомлення приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцовою О.О. спадкоємця про заповіт у межах строку для прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 у два місяці, який є достатнім строком, перебіг якого рахується з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Керуючись статтями 265, 268, 268, 273 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 22 березня 1996 року Борівським РВ МВС України в Харківській області, РНОКПП: НОМЕР_3 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у два місяці з дня набрання законної сили рішенням суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2
Відповідач - Борівська селищна рада, код ЄДРПОУ 04397939, адреса місцезнаходження: 63801, вул. Центральна, 1, смт. Борова, Ізюмський р-н, Харківська обл.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст судового рішення виготовлено 10 червня 2024 року.
Суддя В. М. Яковлева