справа № 619/4058/24
провадження № 1-кс/619/655/24
іменем України
07 червня 2024 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
старшого слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області
майора поліції ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дергачі клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221230000637 від 06 червня 2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, військовозобов'язаного, з профільною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України,
До Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погодженепрокурором Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 06 червня 2024 року, близько 09 години 20 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов до раніше знайомого йому громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 де також знаходились інші особи.
Під час подальшої розмови на території ділянки між ОСОБА_6 і ОСОБА_8 виникла сварка на ґрунті особистих неприязних відносин, під час якої ОСОБА_8 зробив зауваження ОСОБА_6 щодо його поведінки, на що той продовжив поводитись агресивно, не реагуючи на отримані зауваження, після чого у останнього виник прямий умисел, направлений на заподіяння смерті ОСОБА_8 , розуміючи що внаслідок його протиправних дій може створитися реальна небезпека позбавлення життя інших осіб, які перебували поруч з ОСОБА_8 на території дачного кооперативу.
Реалізуючи свій прямий умисел, з мотивів раптово виниклого конфлікту, маючи на меті протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті, діючи з цією метою, усвідомлюючи, що застосовує такий спосіб убивства, який є небезпечним для життя не тільки ОСОБА_8 , а й інших людей, ОСОБА_6 дістав з кишені дві бойові гранати, та усвідомлюючи, що вказані предмети є вибухонебезпечними і можуть спричинити смерть не тільки ОСОБА_8 а й іншим особам, витягнув запобіжник у вигляді кільця кинув одну із гранат у ОСОБА_8 , а потім, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, почав голосно висловлювати погрози про здійснення вибуху іншого боєприпасу, який тримав у руці, і витягнувши запобіжне кільце теж кинув у бік ОСОБА_8 .
В подальшому, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, намагаючись довести його до кінця, дістав з кишені бойову гранату, продовжуючи реалізовувати умисел, направлений на заподіяння смерті ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що вказаний предмет є вибухонебезпечними і може спричинити не тільки смерть ОСОБА_8 , а й створити небезпеку позбавлення життя інших осіб, які перебували на території дачного кооперативу, витягнув запобіжник у вигляді кільця кинув її під автомобіль марки «Toyota Land Cruiser» д.н.з. НОМЕР_1 за яку сховався ОСОБА_8 .
Таким чином, ОСОБА_6 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення свого умислу до кінця, проте даний злочин не було завершено з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_8 та інші особи встигли втекти та сховатися у безпечне місце.
06 червня 2024 року о 12 год 17 хв ОСОБА_6 затримано, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України.
07 червня 2024 року ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України.
В клопотанні зазначається, що вина ОСОБА_6 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, які додані до матеріалів клопотання.
Метою і підставами застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою згідно з пп. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримала, просила його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний у судовому засіданні не оспорював обставини вчинення кримінального правопорушення, встановленого органом досудового розслідування, суду пояснив, що були підстави для таких дій відносно ОСОБА_8 .
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечувала проти клопотання.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, слідчий суддя доходить до наступного.
Так, в провадженні слідчого відділення ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221230000637 від 06 червня 2024 року, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України.
Законодавчі підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою .
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваної; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, складено і підписано 07 червня 2024 року та вручено останньому 07 червня 2024 року.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є причетність останнього до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів:
-протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , відкрита ділянки місцевості за координатами: широта 50.074474 довгота 36.199891;
-протоколом додаткового огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , відкрита ділянки місцевості за координатами: широта 50.074474 довгота 36.199891;
-протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 ;
-протоколом додаткового огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 ;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 06.06.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 06.06.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 06.06.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 06.06.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 06.06.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 06.06.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 07.06.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 07.06.2024;
-протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України від 06.06.2024.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_6 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_6 дій, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 177 КПК, а саме: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Останній підозрюється у вчиненні особливотяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, за який законом передбачено максимальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років позбавлення волі або довічним позбавленням волі, що може свідчити про реальні спроби уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та суду.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що на цей час досудове розслідування кримінального провадження триває, вирішується питання про проведення низки слідчих дій, з метою отримання доказів, з урахуванням механізму злочинної діяльності підозрюваного, знищення доказів даного кримінального провадження полягає у можливості знищення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,оскільки будучи особою, що раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, обізнаний з методами роботи правоохоронних органів.
Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані підчас допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Покази свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_6 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні якого йому може загрожувати покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.
Наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, у зв'язку з наявністю встановлених у судовому засіданні ризиків слідчий суддя переконаний, що застосування більш м'яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов'язання, особиста порука або ж домашній арешт не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків з урахуванням обставин інкримінованих злочинів, а також даних про особу підозрюваного.
Вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою строком на 60 діб.
Альтернативний запобіжний захід.
Враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливотяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, з урахуванням підстав та обставин, передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України, які викладені у мотивувальній частині ухвали, слідчий суддя вважає за можливе розмір застави у кримінальному провадженні не визначати.
Висновки за результатами розгляду клопотання.
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого злочину, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених пп. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Слідчим суддею розглядалась можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам. Крім того, фактичні обставини інкримінованого йому умисного злочину, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків.
Слід також зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят днів), тобто до 04 серпня 2024 включно, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 обчислювати з моменту затримання, тобто з 06 червня 2024 року з 12 год 17 хв.
Строк дії ухвали встановити по 04 серпня 2024 року (включно).
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Зобов'язати слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_6 про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити під розпис ОСОБА_6 , захиснику ОСОБА_5 , прокурору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляції до суду апеляційної інстанції, а підозрюваним в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали оголошений учасникам судового провадження в приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області 10 червня 2024 року о 10 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1