Справа № 615/472/24
Провадження № 2/615/194/24
05 червня 2024 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Токмакової А.П.,
секретаря судового засідання - Клименко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Валки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг Восток», про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,
встановив:
20.03.2024 представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 6,4636 в умовних кадастрових гектарах із земель колективної власності колишнього КСП «Восток» - агрофірми «Восток» на території Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області, що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_2 . Після її смерті спадкова справа не відкривалась. За життя 26.03.1979 та 15.08.1984 померла склала заповіти, якими заповідала усе своє майно доньці ОСОБА_3 . Її чоловік ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, але не оформила свої спадкові права, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Її єдиним спадкоємцем першої черги за законом є донька - позивач у справі, яка фактично прийняла спадщину на підставі ч. 3 ст.1268 ЦК України.
Звернувшись до нотаріальної контори з метою оформлення спадщини на право на земельну частку (паї) у колишньому КСП «Восток», що належала померлій бабі ОСОБА_2 , позивач дізналась про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на це майно через відсутність оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай).
На думку представника, ОСОБА_2 за життя набула право на отримання у пайовому фонді земель агрофірми «Восток» земельної частки (паю), оскільки включена до уточненого переліку громадян-працівників та пенсіонерів колишнього реформованого КСП «Восток»-агрофірма «Восток», що мають право на земельну частку (пай), складений в уточнення Переліку, що є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю агрофірми «Восток» серії ХР №06-00-000661 під №338, але сертифікат на її ім'я не реєструвався та не видавався, що унеможливлює оформлення позивачем спадкових прав на це майно та порушує її право на спадкування.
Після виконання вимог ст.187 ЦПК України на підставі ухвали суду від 21.03.2024 відкрито провадження у цивільній справі, з урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та роз'яснено сторонам про порядок та строки виконання ними вимог цього Кодексу.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить задовольнити.
Представник відповідача міський голова ОСОБА_5 надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника міської ради, просить прийняти рішення згідно закону на підставі наявних доказів.
Представник третьої особи ТОВ «Агрохолдинг Восток» правом надання пояснень у встановлений судом строк не скористався.
У відповідності до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Оскільки відповідач визнав пред'явлений позов, суд враховуючи положення ч.3 ст.200 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.
Будь-які інші заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що батьками позивача є ОСОБА_6 та ОСОБА_3 за даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 73 від 07.10.1974
30.06.1995 позивач зареєструвала шлюб, після чого їй присвоєно прізвище ОСОБА_7 , що підтверджується даними свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , актовий запис №36 від 30.06.1995.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис №610 від 13.09.2022.
Зі змісту інформації Валківської державної нотаріальної контори Харківської області №289/01-16 від 18.03.2024, спадкова справа щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не відкривалась, що підтверджується даними Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 76252598 від 18.03.2024. Будь-які заяви про прийняття спадщини чи про відмову від неї станом на 18.03.2024 до нотаріальної контори не надходили. Відомості про заповіт відсутні, про що свідчать дані Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 76252615 від 18.03.2024. Свідоцтва про право на спадщину на майно спадкодавця станом на 18.03.2024 не видавались.
Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 19.10.2023 у справі № 615/1837/23 за позивачем визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 на інше майно, яке спадкодавець фактично прийняла після смерті ОСОБА_2 , але не оформила спадкові права.
За даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №22 від 15.02.2000.
Згідно довідки Старомерчицької селищної ради №2-19/205 від 20.04.2001, ОСОБА_3 дійсно фактично прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , так як була зареєстрована та проживала разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , проводила поточний ремонт, догляд за присадибною ділянкою, сплачувала податкові платежі.
За життя 26.03.1979 ОСОБА_2 у Старомерчицькій селищній раді посвідчила заповіт за р.№ 18, а 15.08.1984 - у Валківській державній нотаріальній конторі за р.№ 1321, якими все належне їй майно заповідала доньці ОСОБА_3 .
Зі змісту інформації Валківської державної нотаріальної контори Харківської області №289/01-16 від 18.03.2024, після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не відкривалась, про що свідчать дані Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 76252681 від 18.03.2024. Будь-які заяви про прийняття спадщини чи про відмову від неї станом на 18.03.2024 до нотаріальної контори не надходили, свідоцтва про право на спадщину на майно спадкодавця не видавались. ОСОБА_3 спадщину фактично прийняла, але не оформила свої спадкові права.
Дід позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , актовий запис №36 від 20.07.1972.
20.03.1996 у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №103, зареєстрований державний акт на право колективної власності на землю серії ХР №06-00-000661, відповідно до якого агрофірмі «Восток» передано у колективну власність для ведення сільськогосподарського виробництва 4627,6 га землі.
Згідно з уточненим переліком громадян-працівників та пенсіонерів колишнього реформованого КСП «Восток» - агрофірма «Восток», що мають право на земельну частку (пай), що є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХР №06-00-000661, ОСОБА_2 значиться під №338.
За даними архівної довідки 01-36/44 Богодухівської РДА Харківської області від 14.03.2024, та за даними Головного управління Держгеокадастру у Харківській області сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_2 не реєструвався та не видавався.
За інформацією Богодухівської РДА Харківської області №01-24/1671 від 11.06.2021, згідно затвердженого загальними зборами членів колишнього реформованого КСП «Восток» - агрофірма «Восток» проекту землеустрою щодо організації території земельних часток ((паїв) рілля, сіножаті, пасовища) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (КВЦПЗ 01.01), громадянам власникам земельних часток (паїв) із земель колишнього реформованого КСП агрофірми «Восток», що розташовані на території Старомерчицької селищної ради Богодухівського (Валківського) району Харківської області розмір середньої частки (паю) в умовних кадастрових гектарах складає: рілля 5,7716 га, пасовища 0,4991 га, сіножаті 0,1929 га.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).
Ст.41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.
Ч.2 ст.14 Конституції України та ч.2 ст.1 ЗК України гарантується право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.
Згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Об'єктом відносин спадкування виступають права та обов'язки спадкодавця у їх сукупності, що належали йому на момент смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ст.1268 ЦК).
Ч.1 ст.1266 ЦК встановлено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов'язання встановлено законодавством у зв'язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.
Відповідно до пп.4.16 п.4 глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Право власності на земельну ділянку, згідно положень ст.1225 ЦК України, переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Відповідно до ст.125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Відповідно до ст.2 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
П.17 Перехідних положень ЗК України передбачає, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п.7 Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Слід зазначити, що ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», який згідно п.1 розділу II Прикінцевих положень набрав чинності з 1 січня 2019 року, внесені зміни до законодавчих актів України, зокрема у ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".
Згідно ч.2 ст.13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (в нинішній редакції) невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).
Відповідно до ст.3 Закону підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).
За положеннями ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також втрати ним документа, який посвідчує право власності.
Згідно роз'яснень Міністерства юстиції України №19-32/319від 21.02.2005, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку. В даному випадку звернутися з заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно за померлою особою мають право її спадкоємці.
Оцінивши надані докази в їх сукупності, враховуючи, що незаконність набуття померлою права на спадкове майно судом не встановлено, позивачка у справі є єдиною спадкоємицею за законом, яка прийняла спадщину у встановлені законом строки, суд вважає обґрунтованими вимоги позивачки щодо визнання права на земельну частку (пай), що входить до спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_8 , так як досліджені докази свідчать про неможливість оформити спадщину в нотаріальному порядку через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу.
На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , право на земельну частку (пай) розміром 6,4636 в умовних кадастрових гектарах із земель колективної власності колишнього КСП «Восток» - агрофірми «Восток» на території Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області, яке належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 10.06.2024.
Суддя А.П. Токмакова