Справа № 583/2602/24
3/583/957/24
07 червня 2024 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Яценко Н.Г., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , її неповнолітнього сина ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами, що надійшли від Охтирського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 20.05.2024 приблизно о 20.00 год. ухилилася від виконання належним чином свої батьківські обов'язки щодо неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилося у не приділенні належної уваги його дозвіллю, внаслідок чого останній проник до приміщення, де зберігається гуманітарна допомога, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та пошкодив продукти харчування.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення визнала, підтвердила обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, пояснила, що провела з неповнолітнім сином ОСОБА_3 виховну бесіду з метою недопущення вчинення ним адміністративних правопорушень у подальшому.
У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3 підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, врахувавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доходжу наступного висновку.
Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, доходжу наступного висновку.
Відповідальність за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Положеннями ст. 150 Сімейного Кодексу України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: 1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов'язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків є невиконання обов'язків чітко передбачених законодавством.
Факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, окрім визнання нею вини, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 191277 від 21.05.2024; свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 14.03.2012 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому матір'ю дитини записана ОСОБА_1 .
Суд приймає зазначені вище докази до уваги, вважає їх належними та допустимими, будь-яких сумнівів у їх достовірності у суду не виникає.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення є такими, що узгоджуються між собою, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення та зібрані у порядку, встановленому законом.
Аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в скоєному доведена у судовому засіданні поза розумним сумнівом, так як наведені вище докази в їх сукупності є вагомими, чіткими і узгодженими між собою.
При призначенні стягнення, суд враховує характер скоєного, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність та вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статті за вказане правопорушення у виді попередження. В даному випадку така міра покарання буде відповідати тяжкості та наслідкам скоєного правопорушення, забезпечить недопущення скоєння правопорушень на подальше.
З огляду на викладене, враховуючи майновий стан ОСОБА_1 , яка не працює, виховує неповнолітнього сина, що перебуває на її утриманні, вважаю за можливе звільнити її від сплати судового збору.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 184, ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді попередження.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко