Справа № 583/2064/24
3/583/777/24
07 червня 2024 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Яценко Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами, що надійшли від Охтирського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої
за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 станом на 26.03.2024 повторно протягом року не виконувала належним чином свої батьківські обов'язки щодо свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який пропускає заняття у Відокремленому навчальному підрозділі м. Тростянець ДНЗ «Охтирський центр ПТО» без поважних причин. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 , не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, вину визнала.
Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, доходжу наступного висновку.
Відповідальність за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Диспозицією ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Положеннями ст. 150 Сімейного Кодексу України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: 1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов'язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків є невиконання обов'язків чітко передбачених законодавством.
Факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, окрім визнання нею вини, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 192131 від 28.03.2024; свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 16.12.2023 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому матір'ю дитини записана ОСОБА_3 ; листом ДНЗ «Охтирський центр ПТО» від 26.03.2024 за № 12, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснює пропуск занять без поважних причин у Відокремленому навчальному підрозділі м. Тростянець ДНЗ «Охтирський центр ПТО»; карткою обліку адміністративного правопорушення, відповідно до якої постановою Великописарівського районного суду Сумської області від 15.11.2023 по справі № 575/1235/23 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд приймає зазначені вище докази до уваги, вважає їх належними та допустимими, будь-яких сумнівів у їх достовірності у суду не виникає.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення є такими, що узгоджуються між собою, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення та зібрані у порядку, встановленому законом.
Аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в скоєному доведена у судовому засіданні поза розумним сумнівом, так як наведені вище докази в їх сукупності є вагомими, чіткими і узгодженими між собою.
При призначенні стягнення, суд враховує характер скоєного, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність та вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статті за вказане правопорушення у виді штрафу. В даному випадку така міра покарання буде відповідати тяжкості та наслідкам скоєного правопорушення, забезпечить недопущення скоєння правопорушень на подальше.
Крім того, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в доход держави в розмірі, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме (3028 грн. х 0,2)=605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 2 ст. 184, ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок в прибуток держави, що підлягає сплаті на рахунок: отримувач: ГУК Сумської області/Охтирський район/21081100, код отримувача: 37970404, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок UA928999980313050106000018013, код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, що підлягає сплаті на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), рахунок UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір п. 5.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко