Справа № 950/1678/24
Провадження № 2/950/532/24
про залишення позовної заяви без руху
10 червня 2024 року м. Лебедин
Суддя Лебединського районного суду Сумської області Косолап В.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 у якому просить визнати за нею право власності: на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами; та 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 5910500000:01:0400:0503 площею 0,0647 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд залишає позовну заяву без руху як таку, що подана з порушенням ст. 177 ЦПК України.
У своєму позові ОСОБА_1 зазначає про те, що «на її думку» вартість садиби становить 240000,00 грн.
Так, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Натомість, жодних відомостей щодо вартості спірного майна до позовної заяви не додано.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Однак, відповідного звіту про оцінку спірного майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності до позовної заяви також не додано.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до п. п. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При зверненні до суду позивачем сплачено 1211,20 грн. судового збору, що підтверджується фіскальним чеком від 30.05.2024.
Враховуючи відсутність даних про дійсну вартість спірного майна, суд позбавлений можливості оцінити суму сплаченого судового збору на предмет її достатності та відповідності положенням п. п. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закон України «Про судовий збір».
Крім того, позивач просить визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 5910500000:01:0400:0503 площею 0,0647 га. На підтвердження вимог в цій частині позивачем надано державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯЗ № 364876 від 29.05.2009.
Однак, відповідно до указаного акту, власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 2 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до ч. 9, 10 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів, координат поворотних точок, геометричних параметрів, назв, адрес будівель, споруд та інженерних мереж, ідентифікаторів об'єктів будівництва та закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; відомості про заходи щодо охорони земель і ґрунтів; нормативна грошова оцінка; частину земельної ділянки, на якій може проводитися гідротехнічна меліорація; відомості про назву, код (номер) меліоративної мережі, яка забезпечує гідротехнічну меліорацію відповідної земельної ділянки; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку; відомості про земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами.
Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
При цьому відомості із Державного земельного кадастру та/або Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5910500000:01:0400:0503 площею 0,0647 га, до позовної заяви не додано.
Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:
- акт оцінки (звіт про оцінку) спірного майна, а саме житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами та земельної ділянки.
В разі зміни вартості спірного майна в бік його збільшення по відношенню до указаної позивачем вартості, позивачу необхідно вирішити питання щодо зміни (доплати) розміру сплаченого судового збору.
- відомості із Державного земельного кадастру та/або Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5910500000:01:0400:0503 площею 0,0647 га.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 185 ЦПК України
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу усунути недоліки поданої заяви у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що у разі неусуненя недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню позивачу.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Вадим КОСОЛАП