Справа № 592/16242/23
Провадження № 3/592/33/24
03 червня 2024 року м.Суми
Ковпаківського районного суду м. Суми Бичков Ігор Геннадійович, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , -
Згідно протоколу про адміністративні правопорушення серії ААД № 619166 від 19.10.2023 року ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за те, що 19.10.2023 року о 20 годині 10 хвилин в м. Суми по вул. Лугова, в районі ТРЦ “Євробазар” (м. Суим, вул. Засумська, 2) водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest 6810 ARAM-2261, результат 0,24 проміле, тест 2972, від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.9. а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а. п. 1) .
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав. Він пояснив про те, що, визнаючи ОСОБА_1 фактично винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України, поліцейський послався на тест № 2972 від 19.10.2023 року. , який був пройдений на газоаналізаторі Drager Alcotest 6810, результат якого виявився позитивним, оскільки прилад показав 0,24 ‰ концентрації алкоголю у видихуваному водієм повітрі. Відповідно до п. 7 розд. ІІ “Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції” , затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Згідно інструкції до приладу “Drager Alcotest 6810” , відомості щодо якої є загальнодоступними і містяться в мережі Інтернет, технічними характеристиками вищевказаного приладу передбачено похибку в залежності від температури: в діапазоні температури навколишнього середовища від -5,0 до +15,0 градусів Цельсія та діапазоні вимірювання концентрації етанолу 0-0,33 проміле абсолютна похибка вимірювання пристрою становить ± 0,05 проміле. Отже, в даному випадку прилад міг зробити похибку ± 0,05 проміле. Тобто, результат огляду ОСОБА_1 0,24 проміле, не може безумовно свідчити про його перебування у стані алкогольного сп'яніння, оскільки такий результат знаходиться в межах похибки технічного приладу, але дана обставина залишилась поза увагою поліцейського. Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У відповідності до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. Отже, враховуючи результати вищевказаного огляду (0,24 проміле) , які з урахуванням похибки технічного засобу (± 0,05 проміле) не перевищують цифровий показник 0,2 проміле алкоголю в крові, визначений приписами Інструкції для установлення стану алкогольного сп'яніння, поліцейський дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння 19.10.2023 року о 20 годині 10 хвилин в м. Суми по вул. Лугова в районі ТРЦ “Євробазар” (м. Суми, вул. Засумська, 2) . Окремо слід зазначити, що він об'єктивно вважав результат алкотестеру безспірним, оскільки поліцейські не запропонували йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі та можливість здати саме біологічні зразки, не роз'яснивши про те, що це є його правом, яке він може реалізувати, якщо не згоден з результатами огляду. Очевидним є те, що поліцейські не вважали за потрібне доставляти його до закладу охорони здоров'я. Отже, йому не було забезпечено можливість пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому порядку, зокрема, і в медичному закладі, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП. Крім того, він звернув увагу на те, що необізнаність особи в процедурі проведення огляду при відсутності з боку представника держави зрозумілого роз'яснення відповідних прав на оспорення результату огляду, вчиненого на місці події, може бути розцінена як порушення права на захист особи. Про це свідчить і те, що він, з огляду на свою юридичну необізнаність, в порівнянні з представником держави знаходився в уразливому стані, в зв'язку з чим не знав і не розумів сутність усієї процедури проведення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння. Також, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно нього не може бути визнаний належним доказом по даній справі, у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду. В той же час, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, у нього були наявні ознаки алкогольного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці, принаймні з відеозапису з нагрудної боді камери поліцейського дані ознаки у водія очевидно не спостерігаються і поліцейськими такі жодним чином не встановлювалися, а тому у них не було правових підстав зазначати вказані ознаки в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння. На підставі наведеного, він просив закрити провадження у справі відносно нього у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вислухавши пояснення та думку ОСОБА_1 , дослідивши докази, які містяться в матеріалах судового провадження, прихожу до наступного висновку.
Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Суд не є каральним органом. Суд потрібен для відновлення справедливості та встановлення вини особи, яка вчинила правопорушення. У разі встановлення такої вини - притягнення особи до відповідальності, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у винуватості особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, беручи до уваги те, що результат проведеного тесту встановив 0,24 проміле алкоголю в організмі ОСОБА_1 , що не перевищує гранично допустиму норму алкоголю в крові, враховуючи погрішності вимірювального приладу, приходжу до переконання, що його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена допустимими та достовірними доказами.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд відповідно з приписами ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення “поза розумним сумнівом” (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Авшар проти Туреччини” ) . Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Коробов проти України” № 39598/03 від 21.07.2011 року) , тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом” (рішення у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства” (“Ireland v.the UnitedKingdom” ) від 18.01.1978 року, п. 161, Series A заява № 25) .
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Виходячи з наведеного в організмі ОСОБА_1 з допомогою приладу Drager Alcotest 6810 було виявлено алкоголь на рівні технічної похибки, яка є допустима під час застосування зазначеного технічного засобу.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п/п “а” п. 2.9. Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення разом з протоколом про адміністративне правопорушення суду надано акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, чек-лист приладу Alcotest 6810 з результатом 0,24 проміле, а також відеозапис.
П. 1 розд. ІІ “Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції” визначено, що за наявності ознак, передбачених п. 3 розд. I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
П. 4 розд. ІІ вказаної Інструкції визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Виходячи з наведеного, в організмі ОСОБА_1 за допомогою приладу Alcotest 6810 було виявлено алкоголь на рівні технічної похибки, яка є допустимою під час застосування зазначеного технічного засобу та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У зв'язку з цим, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та протокол про адміністративне правопорушення не можуть бути прийняті як докази винуватості особи.
Інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 суду надано не було.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП) .
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
У відповідності до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
П. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” № 14 від 23.12.2005 року встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим cт. ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.
Ст. 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Водночас, суд звертає увагу, що згідно ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Таким чином, наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, не підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п/п “а” п. 2.9. Правил дорожнього руху та, відповідно, наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Верховний Суд в п. 39 своєї постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а, провадження № К/9901/21241/18 зробив наступний висновок про те, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (http://reyestr.court.gov.ua/Review/90264746) .
При ухваленні даної постанови була взята до уваги постанова Сумського апеляційного суду від 23.02.2024 року у справі № 592/10599/23, провадження № 33/816/185/24, яка набрала законної сили 23.02.2024 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117220404) .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 130, 247, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий І.Г. Бичков