Первомайський міськрайонний суд Харківської області
Справа № 2030/2849/12
провадження № 2/632/32/13
Іменем України
"18" березня 2013 р. м. Первомайський
Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого: судді Библів С.В. при секретарі Новиковій В.О., Первушиній Г.С., Кузьменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Орількалатінвенст» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання передати земельну ділянку власникові, -
У серпні 2012 року позивачка звернулася до суду з позовом до ТОВ «Орількалатінвест» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання передати земельну ділянку власникові, посилаючись на таке: ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_2 , якій на праві власності належала земельна ділянка (пай) відповідно до Державного акту IV-ХР № 057795. Після смерті бабусі право власності на земельну ділянку перейшло до неї - ОСОБА_1 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 526404, виданим 27.07.2009 року. Після одержання акту вирішила самостійно обробляти земельну ділянку, проте дізналася, що вона перебуває в оренді у ТОВ «Орількалатінвест». Вивчивши договір оренди від 23.06.2007 року, укладений між її бабусею та відповідачем у справі, встановила, що договір не є укладеним, бо: по-перше, підписаний 23.06.2007 року договір набирає чинності з дня його державної реєстрації, яка була здійснена лише 28.02.2008 року, хоча на той час, а саме - 30.11.2007 року її бабуся вже померла; по-друге відповідно до діючого законодавства орендар не має права користування земельною ділянкою до державної реєстрації договору оренди землі; по-третє, акт приймання-передачі земельної ділянки складено 28.02.2008 року - також після смерті бабусі.
В судовому засіданні представник позивачки підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав повністю та просив у його задоволенні відмовити. Так послався на те, що договір оренди земельної ділянки є укладеним і на спадкоємця ОСОБА_1 розповсюджуються обов'язки та права за договором оренди від 23 червня 2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «Орількалатінвест». ОСОБА_2 свідомо та з власної волі укладала договір і у той же день, тобто 23.06.2007 року підписала акт приймання-передачі належної їй земельної ділянки. Таким чином, сторонами виконано всі істотні умови договору і здійснено дії, направлені на його виконання, як то, наприклад, отримання орендної плати.
Суд, вивчивши позовну заяву, заслухавши пояснення сторін та показання свідка, встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини: відповідно до ст. 638 ЦК України договір є у кладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до ст.18 Закону України «Про оренду землі», договір оренди набуває чинності лише після його державної реєстрації, яка відповідно до Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України є підтвердженням виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.
Матеріали справи свідчать, що 23.06.2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Орількалатінвест» було укладено договір оренди земельної ділянки розміром 13,4459 га. в територіальних межах Верхньоорільської сільської ради Первомайського району Харківської області терміном на 15 років (а.с.7). Як встановлено судом та неоспорюється сторонами, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і позивачка стала єдиною спадкоємицею після померлої бабусі. На підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 03.09.2008 року за позивачкою визнано право власності на земельну частку (пай) після померлої в порядку спадкування, а 27.07.2009 року позивачка отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 526404 загальною площею 13,4459 га. Пленум Верховного Суду України в п. 8 постанови від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що відповідно до частини 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинений. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент правочину (ст.ст. 205-210,640 ЦК України, тощо). Зокрема не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору, не отримано акцепт стороною, що направила оферту, не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібні його передача, тощо). Згідно зі ст. 210, 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.
З матеріалів справи вбачається, що договір був зареєстрований у відділі державної реєстрації Первомайського району Харківської області 28 лютого 2008 року, тобто через три місяці після смерті ОСОБА_2 , що свідчить про те, що вказаний договір оренди є не укладеним і на позивача не можуть розповсюджуватися вимоги ст. 770 ЦК України та п.12.5 договору оренди щодо переходу до ОСОБА_1 прав та обов'язків орендодавця за договором оренди землі.
Відповідно до ст.ст.125, 126 ЗК України право на використання земельної ділянки, крім власника чи постійного землекористувача, яке посвідчене державним актом, може виникнути в інших осіб після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Використання земельної ділянки відповідачем до одержання документа, що посвідчує право на земельну ділянку та державної реєстрації забороняється законом, так як вказаний правочин підлягає державній реєстрації і вважається дійсним лише з моменту державної реєстрації на підставі ч.1 ст.210 ЦК України.
Таким чином, суд не приймає доводів представника відповідач, а також показань свідка ОСОБА_3 щодо передання земельної ділянки у користування товариству під час підписання договору оренди 23.06.2007 року, бо, враховуючи викладене вище, така передача мала б місце лише після державної реєстрації договору у лютому 2008 року, що також знайшло своє відображення у п.6.3. договору. Проте, через смерть ОСОБА_2 , остання фізично не могла б підписати акт приймання-передачі, а це свідчить, що на момент державної реєстрації договору була відсутня воля на передачу у користування земельної ділянки її власниці. Тому, наявність прогалини у законодавстві, а саме необов'язковість присутності орендодавця під час державної реєстрації договору, надала можливість відповідачеві звернутися до реєстраційного органу з такою вимогою. Натомість, суд зазначає, що оскільки на час державної реєстрації договору оренди була відсутня воля орендодавця щодо передання землі у користування, вказаний договір є неукладеним, а тому не може породжувати будь-яких правовідносин між сторонами. Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_2 одержуючи орендну плату, підтверджувала укладеність та дійсність договору, суд також не може прийняти як за довід на користь відповідача. Так, як вже зазначалося, відповідач не мав права використовувати земельну ділянку ОСОБА_2 до державної реєстрації договору оренди, а тому, вести мову про якусь орендну плату до державної реєстрації договору неможна, бо орендодавець померла ще до такої реєстрації.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд визнав установленими ті обставини, на які посилається сторона позивачки, натомість, доводи сторони відповідача у судовому засіданні своє підтвердження не знайшли. Тому, суд вважає, що оскільки відповідач без належних на те правових підстав, утримуючи у своєму користуванні земельну ділянку, належну позивачці, перешкоджає останній користуватися нею, порушує її прав, то вказані права необхідно захистити шляхом зобов'язання відповідача повернути землю власниці.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог та про їхнє задоволення.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України необхідно вирішити питання щодо розподілу судових витрат на користь позивачки. Проте, слід зазначити, що позивачка за подання позову сплатила судовий збір у розмірі 2788,36 грн., вважаючи вказаний позов таким, що має майновий характер і визначивши ціну позову згідно вартості землі, з чим суд погодитися не може. Так, вказаний спір виник не з приводу набуття права власності чи його оспорення, поділу майна чи відшкодування шкоди, стягнення боргу тощо, а з приводу неправомірного утримання земельної ділянки позивачки у користуванні відповідачем, який помилково вважає, що договір оренди укладений. Право власності на земельну ділянку позивачки не оспорюється, а в наявності лише є перешкоджання останній користуватися землею з боку відповідача. Тому, вказаний позов носить немайновий характер, а це означає, що позивачка за подання вказаного позову мала сплатити на час його подання 107,30 грн., проте фактично переплатила на 2681,06 грн., які необхідно їй повернути відповідно до п.1 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір», а 107,30 грн. стягнути на користь позивачки з відповідача.
Керуючись ст.ст. 210, 321, 391 ЦК України, ЗУ «Про оренду землі» ст. ст. 3, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою № 168-169 площею 13,4459 га, що розташована в територіальних межах Верхньоорільської сільської ради Первомайського району Харківської області, шляхом зобов'язання ТОВ «Орількалатінвест» передати земельну ділянку власнику - ОСОБА_1 .
Стягнути з ТОВ «Орількалатінвест», 64100, Харківська область, Первомайський район, с. Верхня Орілька, вул. Кірова, б.73, код 35027361, рр НОМЕР_1 , МФО 350589 ХОД «Райфайзен Банк Аваль» м.Харків на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.
Повернути ОСОБА_1 надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 2681 грн. 06 коп., сплачену нею згідно квитанції № 4721.1094.1 від 25.07.2012 року Приватбанку на р/р 31215206700019, одержувач Первомайське управління Державної казначейської служби України Харківської області, код одержувача 37327442, Банк одержувача ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПО суду 22705741.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Первомайський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: С. В. Библів