Первомайський міськрайонний суд Харківської області
Справа № 2030/4158/12
провадження № 2-а/2030/159/12
Категорія 93
26 грудня 2012 р. Первомайський міськрайонний суд Харківської області
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Лозівському районі Харківської області про визнання дій неправомірними мотивуючи свій позов тим, що він є суддею Лозівського районного суду Харківської області у відставці. При виході у відставку йому було призначено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді з правом наступного перерахунку грошового утримання в сторону збільшення. В теперішній час, відповідно до ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» заробітна плата судді першої інстанції значно збільшилась. У зв'язку з чим позивач 26.10.2012 року звернувся до відповідача по справі з заявою про перерахунок пенсії, але йому у цьому було відмовлено. Вищевикладене і змусило позивача звернутися до суду з позовом, в якому він просить визнати неправомірними дії УПФУ в Лозівському районі Харківської області про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання виходячи із суддівського утримання суддів, працюючих на відповідній посаді з 01.01.2012 року, зобов'язавши відповідача по справі здійснити перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80% грошового утримання суддів, працюючих на відповідній посаді, виходячи з розміру 12017 грн. 60 коп., згідно довідки Державної судової адміністрації України в Харківській області № 1260 від 12.06.2012р., починаючи з 01.01.2012 року до надання нової довідки про підвищення суддівського утримання, працюючого на відповідній посаді судді.
Позивач у судове засідання не з'явився.
Від відповідача до суду надішли заперечення проти адміністративного позову з посиланням на ч.4 ст. 138 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» з поясненнями, що вищевказаним законом не передбачено проведення перерахунків щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, крім суддів Конституційного Суду України. Просить повністю відмовити позивачу у задоволенні позову.
Враховуючи неявку в судове засідання повідомлених сторін, які беруть участь у справі, суд приймає рішення за наявними у справі доказами, без фіксування судового засідання технічним засобом з підстав визначених ч. 1 ст. 41 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 є суддею Лозівського районного суду у відставці, на підставі Указу Президента України від 19.12.2003 року № 1463/2003 та Наказу державної судової Адміністрації України у Харківській області від 14.01.2004 року № 02-05/01(а.с.6,8). При виході у відставку позивачу було призначено та виплачувалось щомісячне довічне грошове утримання згідно ст. 43 ЗУ «Про статус суддів» від 15.12.1992 року у розмірі 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. Таким чином позивач вийшов у відставку 14.01.2004 року в період дії ЗУ «Про статус суддів» від 15.12.1992 року з правом перерахунку грошового утримання в сторону збільшення(а.с7). З червня 2012 року позивач отримує пенсію відповідно до ЗУ «Про державну службу».
А у зв'язку з тим, що згідно ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року заробітна плата працюючих суддів була значно підвищена, у тому числі і суддям 1-ї інстанції з 01.01.2012 року, позивач 26.10.2012 року звернувся з заявою до відповідача про перерахунок його довічного грошового утримання з виплатою 80% суддівської винагороди, працюючого судді на відповідній посаді виходячи з розміру 12017 грн. 60 коп., що підтверджується заявою позивача до УПФУ у м. Лозова та Лозівському районі Харківської області про перерахунок довічного утримання від 26.10.2012 року (а.с.10), та довідкою № 1260 від 12.06.2012 року виданою начальником територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (а.с.9), однак йому було незаконно відмовлено відповідачем по справі у перерахунку довічного утримання, що і змусило позивача звернутись до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.
Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою ст. 126 Основного Закону України закріплено положення, згідно з яким незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України. Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у ч.1 ст.126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.
Правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів урегульовані ЗУ "Про судоустрій і статус суддів"від 07.07 2010 року. Гарантії незалежності суддів закріплені, зокрема, у ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.
Частиною 1 ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 ЗУ "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Згідно з п. 3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
У разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок (ч.4 ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
А відповідно до ст. 129 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці. Таким чином, розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов'язаний із розміром заробітної плати суддів відповідних судів.
Матеріалами справи підтверджено, що згідно довідки ТУ ДСА в Харківській області № 1260 від 12.06.2012 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання суддям у відставці з 01.01.2012 року, складає 12017,60 грн., в т.ч. оклад - 8584,00 грн., щомісячна доплата за вислугу років 40% - 3433,60 грн. (а.с.9).
Щодо тверджень відповідача про те, що Законом України "Про судоустрій і статус суддів" проведення перерахунку довічного грошового утримання судді передбачено виключно для суддів Конституційного Суду України, то суд вважає їх незаконними та необґрунтованими.
Оскільки відповідно до ст.3 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Як встановлено положеннями ч.4 ст.17 вказаного Закону, єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується, зокрема: єдиними засадами організації та діяльності судів; єдиним статусом суддів; єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів; фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України.
Статтею 51 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.
Згідно ч.5 ст.109 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" за суддею, звільненим за його заявою, про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.
Враховуючи викладене, суд вважає, що судді, що працюють або працювали у системі судів загальної юрисдикції, не повинні ставитись у менш вигідне становище в питаннях пенсійного забезпечення, а саме нарахування та виплати довічного грошового утримання судді у відставці, порівняно із суддями Конституційного Суду України.
Тому на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі, встановленому ст.138 ЗУ "Про судоустрій та статус суддів".
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем по справі не доведено правомірності прийнятого ним рішення про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці згідно ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з розміру суддівської винагороди, визначеного довідкою ТУ ДСА України в Харківській області № 1260 від 12.06.2012 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача є незаконними, тому заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись 26 Конституції України, ст. ст.3, 17, 47, 51, 109, 129, 138 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст. 2, 9,ч.1 ст.41,71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про визнання дій неправомірними - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України у Лозівському районі Харківської області, щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання виходячи з суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, з 01.01.2012 року.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Лозівському районі Харківської області провести ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80% грошового утримання судді працюючого на відповідній посаді, виходячи з розміру 12 017 грн. 60 коп., згідно довідки Державної Судової Адміністрації України в Харківській області № 1260 від 12.06.2012 року починаючи з 01.01.2012 року до надання нової довідки про підвищення суддівської винагороди, працюючого на відповідній посаді судді.
Стягнути з Державного бюджету України в особі Управління пенсійного фонду у Лозівському районі Харківської області, юридична адреса: Харківська область, м. Лозова, 4 м-н, буд.73, № 22681992 на користь ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі - 32,19 грн.
Постанова може бути оскаржена в Харківській апеляційний адміністративний суд через Первомайський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення (отримання копії).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя А. В. Росоха