Справа №: 164/151/24
п/с: 2/164/346/2024
07 червня 2024 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Ониска Р.В.,
за участю: секретаря судового засідання Наумик Н.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Свої вимоги обґрунтував тим, що 04 листопада 2001 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклав шлюб з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вони зареєстрували 04.11.2001 року у Оконській сільській раді, Маневицького району, Волинської області, про що зроблений актовий запис № 7. Маневицьким районним судом у справі №164/1859/20 прийнято рішення про їхнє розлучення, яке 02.04.2021 р. набрало законної сили. У шлюбі у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , 19 серпня 2014 року. Діти проживають разом з ОСОБА_1 і перебувають на його повному утриманні що підтверджується постановою Верховного Суду від 26 січня 2023 року справа №164/812/21 та актами обстеження умов проживання відділу „Служби у справах дітей виконавчого комітету Маневицької селищної ради" складені 02 березня 2021 року, 21 квітня 2021 року, 28 вересня 2021 року, 31 березня 2023 року. Після розлучення відповідач живе окремо від дітей. За весь термін з моменту розлучення жодних коштів та іншої допомоги на утримання дітей позивач не одержував. Відповідач весь час жила окремо від дітей але при цьому отримала аліменти від позивача в розмірі 118149,40 гривень, що підтверджується довідкою з Маневицького відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області від 27.02.2023 №03-07/196. Позивачем неодноразово було зареєстроване звернення до відділу Служби у справах дітей виконавчого комітету Маневицької селищної ради про здійснення контролю за цільовим витрачанням аліментів. Відповідь від даної служби була така що діти з відповідачем не проживають і витрачені кошти не можуть бути перевірені. Заробітна плата, яку позивач отримує, не дає йому можливість повністю забезпечити фізичний, духовний розвиток дітей, розвитку творчих та пізнавальних здібностей, уподобань дітей, розвитку обдарувань. Його неодноразові прохання надати матеріальну допомогу є без результативними. Просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на його користь за минулий час (за останні три роки) та стягувати в подальшому до досягнення дітей повноліття, у розмірі частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити, при цьому підтримав імперативну вимогу Закону, про те що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим за 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнала та просила відмовити в позовних вимогах, пояснила, що всіляко надавала дітям матеріальну допомогу в міру можливостей, тривалий час лікувалась, а також проживає з хворою матір'ю, подала до суду докази у виді квитанцій про придбання продуктів харчування та одягу для дітей та виписки з медичної документації. Підтвердила факт проживання дітей з позивачем ОСОБА_1 , при цьому вказала, що дуже б хотіла, щоб діти проживали з нею.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши і оцінивши всі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстровано 04 листопада 2001 року Оконською сільською радою Маневицького району Волинської області, про що складено відповідний актовий запис № 7.
У шлюбі у них народилося дві дитини: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 17 липня 2007 року, та донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 19 серпня 2014 року.
Рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 28 січня 2021 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
Постановою Верховного Суду від 26.01.2023 залишено в силі постанову Волинського апеляційного суду від 18.04.2022 року. Вказаними рішеннями відмовлено у встановленні місця проживання дітей з ОСОБА_2 . Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Маневицької селищної ради за № 3224 від 07.05.2021, діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають за місцем проживання позивача ОСОБА_1 . Вказане підтверджується актами обстеження умов проживання відділу „Служби у справах дітей виконавчого комітету Маневицької селищної ради" складені 02 березня 2021 року, 21 квітня 2021 року, 28 вересня 2021 року, 31 березня 2023 року.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 180 СК України обов'язок утримання дітей до досягнення ними повноліття, є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Частиною першою ст. 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, проте такої домовленості сторони, як встановлено в ході дослідження матеріалів справи, не досягли.
У відповідності до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно з нормою ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
З урахуванням віку та потреб спільних дітей сторін, враховуючи матеріальне положення та стан здоров'я відповідача, суд вважає за доцільне позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з 22 січня 2024 року та до досягнення ними повноліття.
Що стосується вимог позивача щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за минулий період, а саме за період з 22.01.2021 по 22.01.2024 то суд приходить до наступного.
Відповідно до положень ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Аналіз наведеної норми закону дає підстави для висновку, що для стягнення аліментів за минулий час позивач повинен довести: (а) вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача; (б) ухилення відповідача від надання утримання дитині.
Положеннями ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Чинним законодавством саме на позивача покладено обов'язок доведення суду того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, а також того, що відповідач ухилявся від їх сплати.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи наведене, а також те, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ним вживалися заходи, щодо одержання аліментів з відповідача, але він не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останньої від їх сплати, суд приходить до висновку, що вимога щодо стягнення аліментів за минулий час, а саме за період з 22.01.2021 по 22.01.2024 задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведена.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягають стягненню судові витрати у справі, що складаються з судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 180 - 183, 191 СК України, ст.ст. 81, 141, 263-265 ЦПК, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 22 січня 2024 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), на рахунок ГУК у Волин.обл/смт Маневичі/22030101 (рахунок отримувача: UA188999980313191206000003560, код отримувача 38009371, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування суду - Маневицький районний суд Волинської області, платник - ОСОБА_2 ) 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 копійок судового збору.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 , що він має право звернутись до суду з позовом про зміну розміру аліментів.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Суддя Маневицького районного суду
Волинської області Ониско Р.В.