Справа № 308/9571/24
06 червня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого Шостого слідчого (з дислокацією у місті Ужгород) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №62024140160000226
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням у якому зазначає, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у місті Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №62024140160000226 відомості про яке 25.05.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 25.05.2024 надійшло повідомлення про кримінальне правопорушення, відповідно до якого вбачається, що інспектор прикордонної служби 1 категорії - старший оператор (засобів протидії безпілотним повітряним суднам) відділення повітряної розвідки та протидії безпілотним повітряним суднам відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » сержант ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 25.05.2024 здійснив незаконне переправлення через державний кордон України трьох осіб призовного віку, серед яких був також ОСОБА_6 , відносно яких діє заборона виїзду у зв'язку із обмеженням на період дії правового режиму воєнного стану, в межах ділянки відповідальності на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на напрямку 245 прикордонного знаку.
В ході проведення допиту свідка ОСОБА_6 , крім іншого, було встановлено, що 25.05.2024 близько 05:00, ОСОБА_7 на автомобілі марки «ВАЗ» зеленого кольору забрав його з центру н.п. Вишково та повіз в напрямку н.п. Яблунівка. В автомобілі, також, знаходились ще 2 (дві) невідомі йому особи. Прибувши до державного кордону, вони всі вийшли з автомобіля, та почали слідувати за ОСОБА_8 в пішому порядку. Пройшовши близько 50 метрів вони натрапили на прикордонний наряд, після чого ОСОБА_7 втік, однак його наздогнали та він, разом із ОСОБА_6 були затримані працівниками Держприкордонслужби.
В ході слідчого експерименту проведеного 27.05.2024 зі свідком ОСОБА_6 крім іншого, було встановлено, що ОСОБА_5 , перевозив ОСОБА_6 та інших осіб, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України, поза встановленими пунктами пропуску, на автомобілі ВАЗ з д.н.з. НОМЕР_1 .
Того ж дня, тобто 27.05.2024 було проведено огляд автомобіля марки ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , зеленого кольору, який в ході його огляду було вилучено, а також вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 з д.н.з. НОМЕР_1 серії та номеру НОМЕР_3 , відповідно до якого власником вказаного транспортного засобу являється ОСОБА_9 .
Таким чином, вказаний автомобіль є знаряддям кримінального правопорушення, а також може містити на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
А тому на підставі викладеного з метою забезпечення збереження речових доказів слідчий просить клопотання задовольнити.
Слідчий на розгляд клопотання не з'явився, хоча про час та місце розгляду такого був повідомлений. Подала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі.
ОСОБА_5 та ОСОБА_9 на розгляд клопотання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду клопотання були повідомлені, що убачається із заяви слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_3 від 06.06.2024 року.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Як встановлено в ході розгляду клопотання, Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024140160000226 від 25.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 332 КК УкраїниКК України.
З долученого до матеріалів клопотання протоколу огляду від 27.05.2024 року вбачається, що в ході вказаного огляду виявлено та вилучено автомобіль марки ВАЗ 2106 з д.н.з. НОМЕР_1 , який поміщено на спец майданчик Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ НОМЕР_4 з д.н.з. НОМЕР_1 серії та номеру НОМЕР_3 , відповідно до якого власником вказаного транспортного засобу являється ОСОБА_9
Згідно постанови слідчого Шостого слідчого (з дислокацією у місті Ужгород) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_3 від 28.05.2024 року вищезазначені речі, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №62024140160000226, у зв'язку з тим, що такий є знаряддям кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 332 КК України, та може містити на собі його слідичи інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вилучені, згідно протоколу огляду від 27.05.2024 року, речі, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, та матимуть доказове значення у кримінальному провадженні, а тому клопотання по накладення арешту на вищезазначений автомобіль та свідоцтва про його реєстрацію, є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене в ході огляду 27.05.2024 року майно, а саме: автомобіль марки ВАЗ 2106 з д.н.з. НОМЕР_1 , який поміщено на спец майданчик Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області та свідоцтво про його реєстрацію серії та номеру НОМЕР_3 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1