Шаргородський районний суд
Вінницької області
07 червня 2024 року
м. Шаргород
Справа № 152/676/24
Провадження № 3/152/305/24
Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області Соколовська Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Янчука Андрія Васильовича про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, інші дані ідентифікуючі особу відсутні,
- за ч.5 ст. 126, ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 27.04.2024 о 22 годині 42 хв. в с. Плебанівка Жмеринського району Вінницької області по вул. Соборна, повторно протягом року керував автомобілем «ВАЗ 2111», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом та з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.1, п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.5 ст. 126, ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказані адміністративні матеріали оформлені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв'язку з чим, на підставі вимог ст. 36 КУпАП підлягають об'єднанню в одне провадження.
У судові засідання, призначені на 20.05. та 07.06.2024 ОСОБА_1 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (а.с. 26-28). Про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.
Таким чином ОСОБА_1 не виконує процесуальні обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про розгляд справи у суді, на виклик повторно не з'явився. Причини неявки ОСОБА_1 суд визнає неповажними і розцінює як спробу уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Європейський суд з прав людини у п.41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, а тому, враховуючи вищевказане, принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам…
Відповідно до приписів ч.2 ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачені ч. 2 ст.130, ч.5 ст. 126 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є необов'язковою.
З огляду на обставини, викладені вище, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на підставі наявних у ній доказів.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП доведена доказами, що містяться у матеріалах справи, зокрема: протоколами про адміністративні правопорушення серії ААД №396389, серії ААД №396377 від 27.04.2024 (а.с.1, 17); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння від 27.04.2024 (а.с.2), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.04.2024 (а.с.3), довідкою ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, із якої вбачається, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував(а.с.5), копією постанови Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13.03.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.6-8).
Вказані докази суддею приймаються до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи, відповідно до ст.280 КУпАП, зокрема, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.2 ст.130 КУпАП, його винуватість у вчиненні адміністративних правопорушень.
Згідно ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Вимогами ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Факту керування транспортним засобом і його руху перед складанням протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 не заперечував, дії працівників поліції не оскаржував.
Відповідно до вимог п.п.2.5, 2.9 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин, а також під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу; водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП настає за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пленум Верховного Суду України в п. 27 постанови від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зазначив, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Правопорушник ОСОБА_1 не оспорював факту відмови від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з вимогами п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Адміністративна відповідальність за ч. 5 ст.126 КУпАП настає за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Отже, аналіз перевірених і оцінених доказів переконують суддю, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП, тобтоповторна протягом року відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, винуватість його доведена і він повинен нести адміністративну відповідальність за ч.2 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП.
З довідки ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області вбачається, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України та підсистеми «ГСЦ - Посвідчення водія» гр. ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував (а.с.5).
Відповідно до правової позиції, висловленої Об'єднаною палатою ККС ВС 04.09.2023 у справі №404/2081, у випадку, коли санкцією відповідної частини статті передбачено можливість призначення особі додаткового стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи особа обіймала певну посаду або займалася певною діяльністю на час вчинення правопорушення.
Санкції ч.2 ст.130, ч.5 ст. 126 КУпАП не передбачають альтернативного виду стягнення, виключно штраф з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відтак додаткове адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами призначається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності незалежно від того чи мала така особа це право на час вчинення правопорушення.
На підставі ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Частиною 1 ст.33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Підстав звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності не встановлено.
Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета (ст. 28 КУпАП).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААд №396377 від 27.04.2024, транспортний засіб: автомобіль марки «ВАЗ 2111» державний номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 (а.с.17).
Враховуючи вищевикладене, особу правопорушника, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання за ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 34000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки; за ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу, так як згідно вимог ст. 28 КУпАП оплатне вилучення предмету як стягнення може застосовуватися лише до власника предметів.
Відповідно до частини другої та третьої статті 30 КУпАП позбавлення наданого ОСОБА_1 права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Враховуючи положення статті 30 КУпАП до призначеного покарання слід приєднати невідбуту частину стягнення за постановою Слов'янського міськрайонного суду Вінницької області від 13.03.2024 у справі №243/1488/24, та остаточно визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк дев'ять років 9 місяців сімнадцять днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 28, 36, 40-1, 283, 284, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суддя, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк дев'ять років дев'ять місяців сімнадцять днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України, отримувач коштів - ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу про адміністративні правопорушення України.
Скаргу щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні.
У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.
Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Суддя: Т.О. Соколовська