Справа № 420/12609/24
07 червня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі ГУ НП) в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Наказ №881 від 05.04.2024 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області» в частині дисциплінарного стягнення до нього - ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ №553 о/с від 17.04.2024 року «По особовому складу» про звільнення його - ОСОБА_1 , зі служби в Національній поліції;
- поновити його - ОСОБА_1 , на посаді старшого спеціаліста-криміналіста сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділу Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області;
- стягнути з ГУ НП на його - ОСОБА_1 , користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.04.2024 року по день поновлення на посаді.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що проходив службу в ГУ НП та займав посаду старшого спеціаліста криміналіст сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділу Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області. Оскаржуваним наказом №881 від 05.04.2024 року його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за розголошення адміністратору одному із телеграм-каналів службової інформації з підсистеми «СО» ІКС «ІПНП» за винагороду в розмірі 1000 грн.
ОСОБА_1 у позові визнає факт вчинення ним дисциплінарного проступку, проте вважає, що застосоване до нього дисциплінарне стягнення є неспівмірним із вчиненим проступком. Так, дисциплінарною комісією не враховано обставини, що пом'якшують відповідальність, зокрема отримання ним 05.03.2024 року статусу учасника бойових дій. Також 22.10.2010 його нагороджено нагрудним знаком «За відзнаку в службі» та 10.12.2013 медаллю « 10 років сумлінної служби». Крім того, в його трудовій книжці в період з 08.08.2002 по 06.11.2015 внесені записи про п'ять заохочень.
На вказаних підставах вважає накази ГУ НП №881 від 05.04.2024 «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області» та №553 о/с від 17.04.2024 року «По особовому складу» протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 29.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 07.06.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Представник відповідача подав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити в задоволенні позову, в обґрунтування чого вказав, що застосування дисциплінарного стягнення було правомірним та співмірним, оскільки позивач допустив розголошення службової інформації у власних потребах. Додатково зазначено, що дисциплінарною комісією враховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, попередню його позивача, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
Таким чином, оскаржувані накази прийняті з дотриманням норм чинного законодавства, без жодних порушень, службове розслідування проведено повно, всебічно та з вірним встановленням всіх обставин, у зв'язку з чим представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Справа розглянута в письмовому провадженні.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з питань проходження публічної служби, а саме проходження служби позивачем в Національній поліції України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон №580-VIII (у редакції від 29.03.2024 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №580-VIII Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 3 Закону №580-VIII визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (ч.3 ст.11 Закону №580-VIII).
Згідно з ч.1 ст.59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Статтею 18 Закону №580-VIII визначено обов'язки поліцейських. Зокрема, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків.
Статтею 19 Закону №580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 (а.с.7), є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 25.03.2024 року (а.с.16) та проходив публічну службу в ГУ НП, зокрема з 25.02.2021 року на посаді старшого спеціаліста криміналіста сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділу Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області.
На підставі доповідної записки заступника начальника УГІ ГУ НП Філатьєва Л. від 06.03.2024 №55/665 (а.с.110-114), якою повідомлено про встановлення критичної публікації в телеграм-каналі щодо діяльності працівників поліції, наказом ГУНП від 20.03.2024 №703 призначено службове розслідування та затверджено склад дисциплінарної комісії (а.с.105-106).
03.04.2024 року дисциплінарною комісією за результатами проведеного службового розслідування затверджено висновок за фактом порушень службової дисципліни посадовими особами Білгород-Дністровського РВП ГУНП, згідно з яким дисциплінарною комісією встановлено, що 16.02.2024 року під час моніторингу соціальної мережі «Telegram» на предмет наявності критичних публікацій щодо діяльності працівників поліції, зокрема телеграм-каналу «Ху*вая Одесса» працівниками УГІ ГУНП в Одеській області виявлено публікацію (доступно за посиланням http://t.me/xydessa/39298), яку опубліковано о 16:03 год про доставлення до відділу поліції трьох жінок, які під час перебування у підрозділі поліції були сфотографовані на планшетний пристрій працівників УПП. У свою чергу, зазначене фото було завантажено до підсистеми «ЄО» ІПНП, а згодом фото було опубліковано у телеграм-каналі «Ху*вая Одесса».
В ході перевірки витоку службової інформації з підсистеми «ЄО» встановлено, що перевірку відомостей в підсистемі «ЄО» 16.02.2024 року о 15:51 год здійснив майор поліції ОСОБА_1 , тобто за 12 хвилин до публікації інформації адміністратором телеграм-каналу. Тієї ж доби, близько 18:00 год на зазначену позивачем платіжну картку «Монобанк», яка зареєстрована на дружину поліцейського ОСОБА_2 , надійшов безготівковий переказ у розмірі 1000 грн.
В ході опитування позивач повідомив комісії, що в 2023 році, за допомогою відповідного скрипту (чат-боту) телеграм-каналу він звернувся до адміністратора телеграм-каналу та повідомив про наявність «цікавої інформації». На запитання чи містила вказана інформація відомості службового характеру, майор поліції ОСОБА_3 відповів, що не містила. За вказану інформацію він отримав 300 чи 500 грн, точної суми не пам'ятає.
Щодо подій 2024 року в процесі опитування майор поліції ОСОБА_1 зізнався, що адміністраторові телеграм-каналу достовірно відомо про його професійну приналежність та 16.02.2024 він особисто звернувся до нього з проханням надати інформацію та за можливості світлини за фактом затримання жінок. На це позивач погодився та здійснив перевірку ІКС ІПНП «ЄО», скопіювавши інформацію шляхом фіксації за допомогою фото-камери власного мобільного телефону та надіславши відповідну світлину.
Окрім того, ОСОБА_1 повідомив, що адміністратор телеграм-каналу звертався до нього ще декілька разів з приводу надання інформації службового характеру, однак поліцейський відмовляв.
Також комісією досліджено здійснений на портативний відеореєстратор поліцейського УГІ ГУНП відеофайл під назвою «DSJ_0000000_000000», згідно якого під час опитування 21.02.2024 року ОСОБА_1 працівниками УГІ ГУ НП позивач зізнається у розголошенні службової інформації та отриманні 1000 грн винагороди шляхом безготівкового переказу на карту дружини.
Комісія дійшла висновку, що позивач дійсно розголосив службову інформацію з підсистеми «ЄО» ІКС «ІПНП», яка стала відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, поширив 16.02.2024 отримані відомості у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналі «Ху*вая Одесса», за що отримав грошові кошти у сумі 1000 грн.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.19 Конституції України, п.1, 2, 3, 4,8,9,13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, п.1, 2, 5 ч.1 ст.18, ст. 64 Закону №580-VIII, ч.1 ст.22, ч.1 ст.38, ч.1 ст.43, п.1, 2 ч.3 ст.61 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII, п.2 розділу III, п.6 розділу IV Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 03.08.2017 №676, абз.2, 3, 6, 12 п.1, абз.5 п.2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.2.1 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку ГУ НП, затверджених наказом ГУНП від 24.04.2023 №1000, п.п.2 п.2 наказу ГУНП від 03.01.2023 №7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», п.16,26,28, 34 розділу ІІ посадових обов'язків від 12.01.2024 №3/1337.
Відповідно до п.3 висновку службового розслідування від 03.04.2024 дисциплінарна комісія вважала необхідним за вчинення дисциплінарного проступку до старшого майора поліції ОСОБА_1 , старшого спеціаліста криміналіста сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділу Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с.293-324).
Пунктом 1 наказу ГУ НП №881 від 05.04.2024 року за скоєння дисциплінарного проступку до старшого майора поліції ОСОБА_1 , старшого спеціаліста криміналіста сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділу Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с.331-336).
Наказом ГУ НП №553 о/с від 17.04.2024 року «По особовому складу» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с.65).
Позивач у позовній заяві визнає факт вчинення ним дисциплінарного проступку, проте вважає, що дисциплінарною комісією неспівмірно застосовано дисциплінарне стягнення та не враховано обставини, що пом'якшують відповідальність за вчинення дисциплінарного проступку, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Дослідивши заяви по суті та надані учасниками справи докази, суд дійшов наступного висновку.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.1 та 2 ст.19 Закону №580-VIII).
Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно із ч.2 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст.18 Законом №580-VIII, зобов'язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень (ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту).
Таким чином, проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Частиною 3 ст.13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно з ч.1-2 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до ч.5 ст.26 розділу V Дисциплінарного статуту за результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок.
Згідно з ч.3 ст.19 розділу ІІ Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника (ч.4 ст.19 розділу ІІ Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч.5 ст.19 розділу ІІ Дисциплінарного статуту для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості (ч.6 ст.19 розділу ІІ Дисциплінарного статуту).
Згідно з ч.12 ст.19 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
За змістом ч.2 ст.29 розділу V Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
Таким чином, обираючи той чи інший вид стягнення у порядку, запропонованому законодавцем, від незначного - зауваження до найсуворішого - звільнення зі служби, керівник, ураховуючи характер відповідного проступку, застосовує саме той вид дисциплінарного стягнення, який відповідає суті цього проступку і є йому співмірним.
Згідно з висновком за результатами службового розслідування від 03.04.2024 дисциплінарною комісією встановлено обставину, які пом'якшує відповідальність майора поліції ОСОБА_1 - усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку (а.с.313). Також дисциплінарною комісією враховано позитивну службову характеристику позивача (а.с.294, 251).
Разом з цим, дисциплінарною комісією встановлено і обставину, що обтяжує відповідальність поліцейського - вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення у вигляді зауваження, оголошеного наказом ГУНП від 17.02.2024 №439 (а.с.294, 313).
Досліджуючи прийнятий дисциплінарною комісією висновок від 03.04.2024 та оскаржуваний наказ №881 від 05.04.2024 року, суд дійшов висновку, що комісією та суб'єктом призначення враховані всі обставини вчинення проступку позивачем, його позитивну характеристику, усвідомлення та визнання своєї провини, а також повторне вчинення дисциплінарного проступку при наявності діючого дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження, оголошеного наказом ГУНП від 17.02.2024 №439.
Суд погоджується з висновком дисциплінарної комісії, що вчинений позивачем дисциплінарний проступок полягає у діях, які не сумісні з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських.
Суд вважає, що дисциплінарна комісія, обираючи до позивача такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції, врахувала характер вчиненого проступку, та застосоване стягнення відповідає суті цього проступку і є співмірним до нього.
При цьому, факт отримання статусу учасника бойових дій, а також попередні нагородження позивача 22.10.2010 року нагрудним знаком «За відзнаку в службі», 10.12.2013 року медаллю « 10 років сумлінної служби», та заохочення в період з 08.08.2002 по 06.11.2015 не нівелюють вчинений ОСОБА_1 у 2024 році дисциплінарний проступок.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд дійшов висновку, що відповідачем ГУ НП доведена обґрунтованість і правомірність оскаржуваних наказів.
Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.ст.73,74,75,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів №881 від 05.04.2024 і №553 о/с від 17.04.2024, а також задоволення похідних позовних вимог про поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 6, 7, 9, 242-246, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014 код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправними та скасування наказів №881 від 05.04.2024 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області» та №553 о/с від 17.04.2024 року «По особовому складу», поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва
.