Ухвала від 07.06.2024 по справі 420/7387/24

Справа № 420/7387/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про закриття провадження у справі №420/7387/24, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 04.03.2024 року №1978-п про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 .

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

До суду надійшла заява представника відповідача про закриття провадження по справі, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. В обґрунтування заяви представник відповідача, посилаючись на висновки Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 року по справі №816/228/17 зазначив про те, що у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Дослідивши заяву представника відповідача про закриття провадження по справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі пп. 19-1.1.4, пп. 19-1.1.8 п. 19-1 ст. 19-1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України видано наказ №1978-п від 04.03.2024 року «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 ».

За наслідками реалізації наказу Головного управлінням ДПС в Одеській області №1978-п від 04.03.2024 року відповідачем проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт №13604/15/03/РРО/ НОМЕР_1 від 05.04.2024 року.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно із ч. 1 ст. 2, п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Адміністративна справа», а саме, що це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно висновків Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеному рішенні дійшла висновку, що спір про протиправність наказу щодо призначення перевірки не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03.02.2022 у справі №640/19884/19.

Враховуючи висновки Верховного Суду у зазначених вище справах, суд дійшов висновку, що даний спір щодо оскарження наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 04.03.2024 року №1978-п не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та закриття провадження у цій справі на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України.

При цьому, питання правомірності дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки на підставі наказу від 04.03.2024 року №1978-п може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Керуючись ст.ст. 238, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі №420/7387/24- задовольнити.

Провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 04.03.2024 року №1978-п про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 - закрити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Леонід СВИДА

.

Попередній документ
119592720
Наступний документ
119592722
Інформація про рішення:
№ рішення: 119592721
№ справи: 420/7387/24
Дата рішення: 07.06.2024
Дата публікації: 10.06.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю