Справа № 420/36334/23
07 червня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 від 24.05.2024 року (вх.№93337/24) у справі №420/36334/23,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20.05.2024 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідок про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії №№1075,1076,1077, 1078 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 29.01.2020 року, на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року, відповідно, виданих Управлінням Служби безпеки України в Одеській області.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року, 01.02.2021 року, 01.02.2022 року, 01.02.2023 року на підставі довідок Управління Служби безпеки України в Одеській області №№1075,1076,1077, 1078 виданих станом на 29.01.2020 року, на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року, відповідно, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою від 08.05.2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України по справі №420/36334/23.
24.05.2024 року до суду від позивача надійшла заява «про усунення брехливої інформації в ухвалі суду від 08.05.2024 року».
Вивчивши заяву позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення її заявнику без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до частин другої та третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Стаття 167 КАС України регламентує загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Так, вказаною статтею визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Заява не відповідає вищевказаним вимогам.
Згідно з частиною другою статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Крім того, незрозумілим для суду є зазначення позивача про наявність «брехливої інформації в ухвалі суду від 08.05.2024 року» щодо видачі судом виконавчих листів.
На думку позивача, дата видачі судом виконавчого листа та дата його отримання позивачем є рівнозначними поняттями.
При цьому суд звертає увагу, що виконавчі листи видано саме 22.04.2024 року. Отримання позивачем виконавчих листів для пред'явлення їх до примусового виконання судового рішення не є датою їх видачі.
Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (п. 1 ч.5 ст.44 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Застосування позивачем образливих висловлювань в тексті позовної заяви, які дискредитують судові органи України та їх посадових осіб, суд розцінює, як зловживання процесуальними правами.
Згідно із ч.3 ст.45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зазначає, що з метою уникнення дискредитації суду та суддів учасники процесу повинні утримуватися від дій, які виражають неповагу до суду чи судді.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду
Залишаючи без змін ухвалу Верховного Суду від 22.01.2019 року про повернення позовної заяви на підставі ст.45 КАС України, Велика Палата Верховного Суду (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19) зазначила, що на її переконання нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих чи лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій, що свідчать про очевидну неповагу до суду та честі, гідності осіб, які беруть участь у розгляді справи, суперечить основним засадами (принципами) адміністративного судочинства, і є проявом грубого зловживання наданими процесуальними правами. Вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені ч.3 ст.45 КАС України.
Обґрунтування заяви та свого відношення до ухваленого судом рішення заявником з використанням образливих висловлювань на адресу суду виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, у розумінні Європейського суду з прав людини констатується як зловживання правом на подання заяви.
Відповідно до статті 185-3 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду.
Застосовуючи приписи ст.ст.45,167 КАС України, суд вважає необхідним повернути ОСОБА_1 заяву від 24.05.2024 року (вх.№93337/24).
Керуючись ст.ст.243, 248, 370, 382 КАС України, суд,
Заяву ОСОБА_1 від 24.05.2024 року (вх.№93337/24) у справі №420/36334/23 - повернути заявнику без розгляду.
Попередити заявника про можливість настання відповідальності за прояв неповаги до суду.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.
Суддя Г.П. Самойлюк