07 червня 2024 року Справа № 480/42/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Садівської селищної ради Сумського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Садівської селищної ради Сумського району Сумської області, у якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Садівської сільської ради Сумського району Сумської області восьмого скликання від 20.12.2023 «Про дострокове припинення повноважень депутата Садівської сільської ради VIII скликання ОСОБА_1 ».
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає про те, що вона одночасно перебуваючи на посаді депутата Садівської селищної ради Сумського району Сумської області та старости Низівського старостинського округу Садівської сільської ради, 25.12.2023 дізналася, що відповідачем було прийнято рішення «Про дострокове припинення повноважень депутата Садівської сільської ради VIII скликання ОСОБА_1 ».
Позивач, оскаржуючи вказане рішення, зазначає, що воно прийнято з численними процедурними порушеннями, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 08.01.2024 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву. Окрім того, вказаною ухвалою було зобов'язано відповідача надати докази.
Відповідач повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав.
Ухвалою суду від 30.04.2024 повторно витребувано у Садівської селищної ради Сумського району Сумської області докази.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач з 2020 року є депутатом Садівської сільської ради, округ №6, що підтверджується посвідченням №17, яке видане 25.11.2020 (а.с.8). Вказане посвідчення дійсне до 25.11.2025.
Також, рішенням Садівської сільської ради від 22.12.2021 «Про затвердження старости», сільська рада вирішила (окрім іншого), затвердити на посаду старости Низівського старостинського округу Садівської сільської ради ОСОБА_1 (а.с.43).
Тобто, починаючи з грудня 2021 року, позивач обіймала одночасно дві посади, а саме: депутата та старости.
20.12.2023 Садівська сільська рада, враховуючи рішення Садівської сільської ради від 22.12.2021 "Про затвердження старости", яким на посаду старости Низівського старостинського округу Садівської сільської ради затверджено ОСОБА_1 , депутата Садівської сільської ради в багатомандатному виборчому окрузі № 6, керуючись пунктом 14 частини 1 статті 26, частиною 2 ст. 54-1, частиною 4 ст.12, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пунктом 4 частини 1 статті 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», прийняла рішення від 20.12.2023 «Про дострокове припинення повноважень депутата Садівської сільської ради VIII скликання ОСОБА_1 », вказаним рішенням відповідач вирішив:
1. Достроково припинити повноваження депутата Садівської сільської ради VIII скликання ОСОБА_1 , обраної в багатомандатному виборчому окрузі № 6, у зв'язку з призначенням її на посаду, зайняття якої згідно із законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень,
2. Вивести депутата Садівської сільської ради ОСОБА_1 зі складу постійної комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин, охорони навколишнього природнього середовища, житлово-комунального господарства та комунальної власності.
3. Рішення Садівської сільської ради направити Садівській сільській територіальній виборчій комісії Садівської сільської ради.
4. Оприлюднення та організацію виконання цього рішення доручити секретарю сільської ради ОСОБА_2 .
5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань прав людини, законності, депутатської діяльності та етики, промисловості, підприємництва, транспорту, зв'язку та сфери послуг.
Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно було прийнято з процедурними порушеннями, а саме:
1. порушення порядку скликання сесії на 20.12.2023, відсутні будь-які повідомлення на офіційному сайті відповідача про проведення сесії 20.12.2023, до відома населення вказана інформація не доводилося;
2. проект оскаржуваного рішення не було оприлюднено заздалегідь до засідання сесії 20.12.2023, що унеможливило ознайомлення з ним, та взагалі усвідомлення того, що таке питання буде винесено на розгляд сесії, оскільки не було проекту рішення, то воно не пройшло необхідне візування, не було предметом дослідження жодною депутатською комісією та обговорення, окрім того оскаржуване рішення не містить вказівки на часткову втрату чинності рішення Садівської сільської ради «Про утворення постійних комісій Садівської сільської ради та затвердження Положення про Постійні комісії» від 04.12.2020;
3. з наявного у позивача порядку денного засідання сесії відповідача 20.12.2023, позивачем не було встановлено, що оскаржуване рішення було у порядку денному;
4. також позивач зазначає, що в період з 18.12.2023 по 22.12.2023 вона хворіла.
Вважаючи дії відповідача протиправними та такими, що порушують права та законні інтереси, позивач звернулася з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Згідно з частиною 4 статті 141 Конституції України статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.
Частиною 1 статті 143 Конституції України визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР).
Відповідно до ч. 4 ст.12, п. 14 ч.1 ст. 26, ч. 2 ст. 54-1 Закону №280/97-ВР, сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.
Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом.
Староста працює на постійній основі в апараті відповідної ради та її виконавчого комітету, а в разі обрання членом цього виконавчого комітету - у виконавчому комітеті ради.
На старосту поширюються вимоги щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені цим Законом для сільського, селищного, міського голови.
Пунктом 4 частини 1 статті 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» визначено, що повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі обрання або призначення його на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень.
З аналізу вище вказаних норм, суд робить висновок, що позивач не має права обіймати посаду депутата та одночасно перебувати на посаді старости (у вище вказаних спірних праовідносинах), а тому у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» її повноваження підлягають припиненню, на що і послався відповідач, приймаючи оскаржуване рішення.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Разом з тим, суд зазначає, що позивач у позовній заяві не заперечує та не оскаржує спірне рішення з фактичних підстав його прийняття (наявності заборони суміщення посад), а посилається виключно на процедурні порушення при прийнятті оскаржуваного рішення.
З урахуванням викладеного суд розглядає даний спір в межах, визначених позивачем у позовній заяві підстав та доводів.
Так, щодо процедурних порушень, викладених позивачем у позовній заяві, суд зазначає наступне.
Щодо доводів позивача про перебування її у період з 18.12.2023 по 22.12.2023 на лікуванні, суд зазначає, що спірні правовідносини врегульовані вище вказаними спеціальними нормативно-правовими актами та на спірні правовідносини не поширюються норми КЗпП України, а тому сам факт перебування позивача у вказаному періоді на лікарняному не може бути підставою для задоволення позову.
Щодо доводів позивача про порушення порядку скликання сесії на 20.12.2023, завчасне не оприлюднення проекту оскаржуваного рішення та відсутність спірного рішення у порядку денному сесії, суд зазначає наступне.
Так, на вимогу суду відповідачем надано суду протокол сесії відповідача від 20.12.2023.
З вказаного протоколу судом встановлено, що на сесії були присутні 14 депутатів з 22 обраних.
Відповідно до змісту вказаного протоколу другим питанням порядку денного було вирішено питання про дострокове припинення повноважень депутата Садівської сільської ради 8 скликання ОСОБА_1 .
За вказане рішення проголосувало «за» - 12 осіб, «проти» - 2 особи, «утрималися» - 1 особа.
Вирішили: прийняти оскаржуване у даній справі рішення.
Також з дослідженого протоколу, судом встановлено відсутність у переліку затвердженого порядку денного питання щодо прийняття оскаржуваного рішення.
Окрім того, відповідачем було надано суду розпорядження сільського голови від 12.12.2023 №179-ОД «Про скликання тридцять шостої сесії сільської ради», разом з тим, порядок денний не містить питання прийняття (розгляду) оскаржуваного рішення.
Доказів завчасного оприлюднення проекту оскаржуваного рішення відповідач суду не надав.
З аналізу вище викладеного судом не встановлено обставин, які б спростовували процедурні порушення, описані позивачем у позовній заяві.
Разом з тим, суд зазначає, що порушення процедури може бути підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.
Позивач, оскаржуючи спірне рішення, жодним чином не спростовує (не заперечує) нормативні та фактичні підстави його прийняття, наявності заборони суміщати посади, які обіймав позивач на момент прийняття рішення.
Зазначаючи про вище вказані процедурні порушення, допущені відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення, позивач не наводить жодних аргументів, які б вказували, що вказані нею порушення вплинули на правильність оскаржуваного рішення, а судом вказані підстави не встановлені.
Відтак, з наведених вище мотивів, у суду відсутні підстави для задоволення позовної заяви з підстав, зазначених позивачем.
Відповідно до ст.139 КАС України, з огляду на відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для стягнення на користь позивача судових витрат.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Садівської селищної ради Сумського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько