про залишення позовної заяви без руху
07 червня 2024 року м. Рівне№460/5965/24
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Нор У.М., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними та скасування наказів,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати п.46. наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.02.2024 №54 в частині самовільного залишення військової частини або місця служби з 21.02.2024 сержанта ОСОБА_1 та його зняття з всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.03.2024року №478/ «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення місця військової служби сержантом ОСОБА_1 » в частині пониження військового звання на один ступінь та позбавлення виплати грошового забезпечення.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), враховуючи наступне.
Частиною 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За приписами частин 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За приписами п.17 ч.1 ст.4 КАС України, військова служба є публічною службою.
З аналізу вказаних норм слідує, що для звернення до суду у справах щодо проходження та звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, а перебіг строку звернення до суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це підтверджений доказами день, коли вона дізналася про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. При цьому строк в один місяць визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах про проходження публічної служби особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує п.46. наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.02.2024 №54 в частині самовільного залишення військової частини або місця служби з 21.02.2024 сержанта ОСОБА_1 та його зняття з всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 та наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.03.2024року №478/ «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення місця військової служби сержантом ОСОБА_1 » в частині пониження військового звання на один ступінь та позбавлення виплати грошового забезпечення.
Таким чином, даний спір стосується проходження позивачем публічної служби, тому для звернення до суду встановлюється місячний строк, визначений ч. 5 ст. 122 КАС України.
Проте, позивач звернувся до суду 04.06.2024, тобто з пропуском місячного строку, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Разом з тим, позивачем до суду не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважності причин пропуску строку та відповідних доказів.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя У.М. Нор