07 червня 2024 року м. Рівне №460/1486/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ФОП ОСОБА_1
доЗахідного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
про визнання протиправною та скасування постанови, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЗХ/РВ/27579/131/НП-ФС від 02.11.2023.
Обґрунтовуючи позов, позивач заперечив порушення законодавства про працю. Вказав на безпідставність врахованої відповідачем адреси місця провадження ним господарської діяльності: АДРЕСА_1 , ствердивши, що до цієї адреси він жодного відношення не має. Вважає неправомірним покликання відповідача на те, що до 17 год. 00 хв. 25.09.2023 р. ФОП ОСОБА_1 не надано копій документів, необхідних для проведення заходу державного контролю. При цьому позивач наполягає, що перебував поза межами Рівненської області й офіційно не був попереджений про необхідність подання документів, а вимогу про надання документів він не отримував. Також зауважив, що на месенджери "вайбер" та "телеграм" йому надходили лише зображення з нечитабельним текстом, встановити зміст тексту не було можливим.
Таким чином, позивач заперечив факти недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, а також фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.
Крім цього, позивач вказав, що в порушення Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. №509 (зі змінами), йому не було надіслано постанову про накладення штрафу протягом трьох днів з дня складення, як суб'єктові господарювання.
Ухвалою суду від 13.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач позов заперечив повністю з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що у зв'язку зі зверненням фізичної особи ОСОБА_2 про порушення його трудових прав, уповноважені посадові особи відповідача, після отримання погодження центрального органу виконавчої влади та оформлення розпорядчих документів, що є необхідними для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю), здійснили спробу проведення перевірки позивача. Звернув увагу на те, що позивач не заперечує про спілкування та отримання на застосунок Viber та Telegram направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 21.09.2023 №ЗХ/1/10489-23 та вимоги про надання документів №ЗХ/РВ/257579/131/ НД від 22.09.2023. Твердження позивача щодо нечитабельності надісланих документів спростовуються наданими копіями скріншотів з телефону вказаних вище документів. На зазначену у вимозі дату та час суб'єктом господарювання не надано копій документів, необхідних для проведення заходу державного контролю, чим порушено вимоги статті 259 КЗпП України, а саме: створено перешкоди для проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю.
Вказав, що за адресою місцезнаходження суб'єкта господарювання згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача повідомлено листом від 06.10.2023 №ЗХ/2/11068-23 щодо розгляду справи про накладення штрафу від 06.10.2023 № ЗХ/РВ/27579/131/НП/Р, однак поштове відправлення повернулося без вручення за закінченням терміну зберігання. Згідно з трекінгом відстеження поштового відправлення з ідентифікатором № 7900829536990, 03 листопада 2023 року поштове відправлення, яким скеровано Постанову про накладення штрафу від 02.11.2023 №ЗХ/РВ/27579/131/НП-ФС за юридичною адресою ФОП ОСОБА_1 , прийняте АТ «Укрпошта» для відправлення, однак відправлення не вручене під час доставки та повернулось за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання. Отже, Міжрегіональним управлінням на вимогу п. 3 Порядку №509 було надіслано повідомлення про дату отримання документів, рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу та постанову про накладення штрафу, що підтверджуються поштовими листами та трекінгами поштових відправлень АТ «Укрпошта». Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Аналогійний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19.
Тому, відповідач вважає, що оскаржена постанова прийнята відповідно до вимог чинного законодавства та фактичних обставин, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, види діяльності: 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт (основний), 52.29 - Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована юридична адреса фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_2 .
20 вересня 2023 року Західне міжрегіональне управління державної служби з питань праці видало наказ №165/ЗХ-ЗК «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки ФОП ОСОБА_1 », відповідно до якого внаслідок отримання звернення фізичної особи, а саме ОСОБА_2 про порушення його прав, вирішено провести позаплановий захід зі здійснення державного контролю у формі перевірки на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, оплати праці та звільнення працівника у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), юридична адреса: АДРЕСА_2 .
Позаплановий захід державного контролю вирішено провести з 22 вересня по 25 вересня 2023 року.
21 вересня 2023 року Західним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці видано головним державним інспекторам з питань праці Управління інспекційної діяльності у Рівненській області Савчуку Юрію Володимировичу та ОСОБА_3 направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
22 вересня 2023 року відповідачем сформована Вимога про надання документів №ЗХ/РВ/27579/131/НД про необхідність подання до 09 год. 00 хв. 25 вересня 2023 року переліку документів.
У Вимозі вказано, що у зв'язку з неможливістю особистого вручення один примірник вимоги направлено на застосунки Viber та Telegram на номер НОМЕР_2 .
25 вересня 2023 року Західним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці складений Акт про неможливість проведення заходу державного контролю №ЗХ/РВ/27579/131/НП, в якому зазначено, що інспекторами праці ОСОБА_4 та ОСОБА_3 о 16 год. 30 хв. 25 вересня 2023 року здійснено спробу проведення заходу державного контролю фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ).
В Акті зазначено, що захід державного контролю неможливо провести у зв'язку з ненаданням інформації, необхідної для проведення заходу державного нагляду (контролю).
Крім того, в Акті вказано, що «з метою здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю, головними державними інспекторами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 22.09.2023 об 11 год. 40 хв. здійснено виїзд за місцем провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , ФОП ОСОБА_1 не виявлено. Також, за місцем реєстрації АДРЕСА_2 , ФОП ОСОБА_1 не виявлено. За номером телефону, який зазначений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань НОМЕР_2 ФОП ОСОБА_1 повідомлено про початок позапланового заходу державного нагляду (контролю) 22.09.2023. У зв'язку з неможливістю особистого отримання направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №ЗХ/1/10489-23 від 21.09.2023 та вимоги про надання документів №ЗХ/РВ/27579/131/НД від 22.09.2023 (строк виконання вимоги до 09 год. 00 хв. 25 вересня 2023 року), направлені ФОП ОСОБА_1 через застосунок Viber та Telegram на номер НОМЕР_2 . У строк до 09 год. 00 хв. 25 вересня 2023 року необхідні документи для проведення заходу державного нагляду (контролю), перелічені у пункті 2 вимоги про надання документів № ЗХ/РВ/27579/131/НД від 22.09.2023, документів згідно даної вимоги, що стосуються предмету здійснення заходу державного нагляду (контролю) надано не було.»
02 листопада 2023 року Західним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЗХ/РВ/27579/131/НП-ФС, в якій зазначено про порушення вимог статті 259 КЗпП України, застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ; місце провадження господарської діяльності: АДРЕСА_1 ) на підставі статті 265 КЗпП України штраф у розмірі 107200 гривень.
Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.
При вирішенні цього публічно-правового спору суд виходить з такого.
Повноваження, правові відносини суб'єктів владних повноважень та суб'єктів господарювання у сфері дотримання законодавства про працю, питання нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, відповідальність за порушення законодавства про працю врегульовуються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509), Податковим кодексом України (далі - ПК України), а також положеннями статті 265 Кодексу законів про працю України.
Так, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).
Статтею 1 Закону №877-V визначено, що заходи державного контролю - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом, в тому числі інспектувань. Згідно положень частини 4 статті 2 Закону України №877-V, заходи контролю здійснюються, серед іншого, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Статтею 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Згідно з п.7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до Положення про Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 23.09.2022 №169, Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці є міжрегіональним територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Таким чином, Міжрегіональне управління є органом, що здійснює повноваження та виконання функцій, визначених Положенням про Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженим наказом Державної служби України з питань праці від 23.09.2022 №169, та іншим нормативно-правовими актами, з 06 грудня 2022 року.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан, який Указами Президента України продовжується і по теперішній час.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану.
Підставою здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) стала стаття 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі - Закон № 2136), яка набула чинності з 19 липня 2022 року.
Перелік підстав для здійснення позапланових перевірок Держпраці під час воєнного стану включає додержання вимог Закону №2136, виявлення неоформлених трудових відносин, питання законності припинення трудових договорів. У ході позапланової перевірки можуть перевірятися лише ті напрями, які спричинили таку перевірку (ч. 1 ст. 6 Закону №877). Випадки позапланових перевірок обмежуються ч. 1 ст. 6 Закону №877. Цей перелік вичерпний.
До підстав позапланової перевірки належать: звернення фізичних осіб про порушення їх прав, перевірка виконання припису з минулої перевірки (невиконання роботодавцем припису, виданого після 1 травня 2022 року. Така часова межа чітко прописана в ч. 3 ст. 16 Закону №2136), подача недостовірних даних і невиправлення помилки у встановлений строк, звернення самого роботодавця. Позапланові заходи державного нагляду (контролю) в період дії воєнного стану також здійснюються: за дорученням Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя і здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання; за зверненням посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства; за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Згідно з частиною другої статті 7 Закону №877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Частиною третьою статті 7 Закону №877-V визначено, що в посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Тобто, даною нормою законодавцем визначено вимоги, яким повинно відповідати посвідчення (направлення) контролюючого органу на проведення перевірки.
Відповідно до частини п'ятої статті 7 Закону №877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Вказаний обов'язок органу державного нагляду (контролю) щодо надання суб'єкту господарювання копії посвідчення (направлення) кореспондується з визначеним частиною першою статті 10 Закону правом суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу.
З аналізу вказаної норми висновується, що обов'язковою умовою для здійснення заходу (перевірки) є пред'явлення посадовими особами органу державного нагляду (контролю) керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надання їх копії суб'єкту господарювання.
Наявність повноважень контролюючого органу на безперешкодний доступ до об'єкта відвідування, у тому числі щодо одержання усіх необхідних матеріалів та робочого місця, не може нівелювати права суб'єкта господарювання, у тому числі щодо одержання копії направлення на проведення інспекційного відвідування, надання пояснень та одержання письмової вимоги інспектора, додержання інспектором праці чинного законодавства, тобто правом на обізнаність із конкретними вимогами інспектора праці та порядком їх виконання.
Відповідно до абзацу 7 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України, визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509.
Відповідно до положень Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються, зокрема, на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування (пункт 2).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку (пункт 10 Порядку № 509).
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №ЗХ/1/10489-23 від 21.09.2023 та вимога про надання документів №ЗХ/РВ/27579/131/НД від 22.09.2023 (строк виконання вимоги до 09 год. 00 хв. 25 вересня 2023 року) не були направлені рекомендованими поштовими відправленнями, а були скеровані ФОП ОСОБА_1 через застосунок Viber та Telegram на номер НОМЕР_2 , що не може вважатися повідомленням про здійснення заходу державного контролю належним чином.
В подальшому, як вказано в Акті про неможливість проведення заходу державного контролю №ЗХ/РВ/27579/131/НП від 25.09.2023, «здійснено виїзд за місцем провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , ФОП ОСОБА_1 не виявлено, і за місцем реєстрації АДРЕСА_2 , ФОП ОСОБА_1 не виявлено».
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована юридична адреса фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_2 .
Отже адреса АДРЕСА_3 не є адресою місцезнаходження суб'єкта господарювання. Будь-яких належних та допустимих доказів, що за такою адресою позивач здійснює господарську діяльність, матеріали судової справи не містять, а позивач такі обставини заперечує. Не зазначена така адреса ні в наказі, ні в направленні на проведення контрольного заходу.
Таким чином, позаплановий захід державного контролю здійснювався без попередження суб'єкта здійснення позапланового заходу, про здійснення працівниками управління Держпраці позапланового заходу фізична особа-підприємець не повідомлявся завчасно належним чином, такий захід був проведений, в тому числі, не за адресою позивача.
З матеріалів справи судом встановлено, що в день здійснення позапланового заходу державного нагляду позивач перебував поза межами Рівненської області.
Відповідачем під час розгляду справи не заперечувався факту відсутності підприємця або іншої уповноваженої ним особи на місці здійснення позапланового заходу державного нагляду.
Суд зазначає, що однією з умов для настання відповідальності за порушення вимог законодавства про працю, передбаченої абз. 7 ч. 2 статті 265 КЗпП України, є створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці при проведенні інспекційного відвідування, яке може виражатись в ненаданні інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а також у перешкоді в реалізації інших прав.
В свою чергу, створення перешкод передбачає активну поведінку посадової особи об'єкта відвідування, направлену на перешкоджання інспектору під час здійснення інспекційного відвідування у його проведенні, отриманні необхідної інформацію чи активних дій по недопуску до об'єкта перевірки, тобто у реалізації своїх повноважень, що є підставою для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Водночас, саме по собі складання посадовими особами Держпраці акту про неможливість проведення інспекційного відвідування через відсутність посадових осіб об'єкта інспектування за своїм місцезнаходженням станом на час виходу посадових осіб Держпраці на місце для проведення такого інспектування, без виявлення ознак реального перешкоджання об'єктом відвідування проведенню інспекційного відвідування, не може вважатись достатньою самостійною підставою для притягнення до відповідальності за частиною другою статті 265 КЗпП України.
З огляду на викладене, посилання відповідача на свідоме створення позивачем перешкод інспектору Держпраці у проведенні інспекційного відвідування позивача є необґрунтованими та безпідставними.
Відповідач під час розгляду справи не надав належних доказів вручення позивачу вимоги про надання документів.
Крім того, судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій зазначив, що під час його відсутності в межах Рівненської області в період з 21 вересня по 26 вересня 2023 року, йому надійшли нечитабельні копії документів на застосунки Viber та Telegram.
Тобто, фізична особа-підприємець добросовісно намагався з'ясувати зміст документів, що свідчить про відсутність будь-якого створення перешкод для проведення інспекційного відвідування, уникнення зв'язку чи контакту з відповідачем.
Дана заява була подана фізичною особою-підприємцем 28 вересня 2023 року, що підтверджено відміткою Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, тобто до прийняття оскаржуваної постанови.
З огляду на встановлені обставини, суд зазначає, що при відсутності доказів належного повідомлення суб'єкта відвідування про витребування відповідних документів неможливо кваліфікувати дії позивача як створення перешкод у процесі інспекційного відвідування.
Водночас невиконання вимоги в зазначений у ній строк не може бути підставою для притягнення до відповідальності, оскільки позивач не отримав вимогу про надання документів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 22 жовтня 2020 у справі № 804/4215/17, від 01 грудня 2020 року у справі № 520/8842/18, від 13 квітня 2022 року у справі № 580/682/20, від 28 липня 2023 року у справі № 520/13603/19, від 23 лютого 2024 року у справі № 620/18849/21.
За таких обставин, посилання інспектора праці у акті про неможливість інспекційного відвідування на створення позивачем йому перешкод у проведенні інспекційного відвідування є безпідставними, оскільки вказані твердження не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, спростовуються дослідженими судом у ході судового розгляду справи документами, а також фактом того, що позивач взагалі не був обізнаний у встановленому порядку про проведення інспектування інспектором праці. У зв'язку з цим відсутні обґрунтовані підстави стверджувати, що позивачем свідомо створювались перешкоди інспектору праці у інспекційному відвідуванні, що виключає правові підстави для винесення відповідачем оскаржуваної постанови.
При цьому, суд критично оцінює посилання позивача на неотримання постанови про накладення штрафу, оскільки матеріалами справи підтверджено, що Міжрегіональним управлінням листом від 06.10.2023 № ЗХ/2/11068-23 направлено на адресу позивача рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу від 06.10.2023 № ЗХ/РВ/27579/131/НП/Р. Лист повернувся у зв'язку із закінченням терміну зберігання, не вручене під час доставки. 03 листопада 2023 року поштове відправлення, яким скеровано Постанову про накладення штрафу від 02.11.2023 №ЗХ/РВ/27579/131/НП-ФС за юридичною адресою ФОП ОСОБА_1 , не вручене під час доставки та повернулось за закінченням терміну зберігання.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Під час розгляду справи відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами обґрунтованості постанови про накладення на позивача штрафу та не спростовано доводів позивача щодо недотримання відповідачем основних принципів адміністративного судочинства, зокрема урахування відповідачем усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), неупередженості та дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір в розмірі 1211 грн 20 коп, сплачений відповідно до квитанції від 12.02.2024, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЗХ/РВ/27579/131/НП-ФС від 02 листопада 2023 року.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 грн 20 коп за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 07 червня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (пл. Міцкевича, буд. 8, м. Львів, Львівська обл.,79000, ЄДРПОУ/РНОКПП 44778105)
Суддя Н.О. Дорошенко