Справа № 522/9646/14-ц
Провадження номер 6/522/295/24
21 травня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючої судді Шенцевої О.П.,
при секретарі Міщенко О.В.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа по справі № 522/9646/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 через свого представника адвоката Чирка О.О., звернулася до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа, виданого на підставі рішення Приморського районного суду м.Одеси від 20 червня 2014 року у справі №522/9646/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 та відповідач, ОСОБА_2 , перебували у шлюбі, що зареєстрований 26.09.2009 року Другим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис 499 та розірваний рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06.03.2024 року, ведення між сторонами спільного господарства та сумісне проживання припинено.
Від шлюбу сторони мають двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 ).
Рішенням Приморського районного суду від 20.06.2014 року (справа 522/9646/14-ц) з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 матеріально позивачу та дітям не допомагає, участі у вихованні дітей не приймає, внаслідок чого позивач змушена сама утримувати та виховувати дітей, працювати за для матеріального забезпечення себе та діточок. Оскільки батько ніяк не приймає участі у вихованні та утриманні дітей, ОСОБА_1 була змушена звернутися до суду з наявною заявою про видачу дублікату виконавчого листа, оскільки оригінал втрачений не з вини стягувача. Так, на початку березня 2022 року в зв'язку з початком збройної агресії російської федерації проти України, а саме 03.03.2022 року, через пункт пропуску «Паланка», ОСОБА_1 з двома дітьми виїхали в Литву. На кожному прикордонному пункті пропуску на шляху до Литви співробітники прикордонної служби проводили повний огляд особистих речей та документів, та оригінал виконавчого листа по даній справі скоріш за все втрачений в дорозі.
Посилаючись на наведене, враховуючи, що виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі, а неповнолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не досягла повноліття, просила задовольнити заяву.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце була повідомлена у встановленому законом порядку. 21 травня 2024 року представник подала заяву про розгляд справи без їх участі.
21 травня 2024 року боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце був повідомлений у встановленому законом порядку.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20 червня 2014 року Приморським районним судом м. Одеси було винесено рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини від його заробітку (доходу), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову, тобто з 30.05.2014 року і до досягнення повноліття ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60 гривень.
В подальшому, Приморським районним судом м. Одеси на виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.06.2014 року було видано виконавчий лист № 522/9646/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини від його заробітку (доходу), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову, тобто з 30.05.2014 року і до досягнення повноліття ОСОБА_3 , тобто до 24.01.2029 року та стягнення з ОСОБА_2 на користь держави витрат по сплаті судового збору в розмірі 243,60 гривень.
Однак, відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження з офіційного сайту Міністерства юстиції вбачається, що відомості про виконавче провадження, де боржником було б зазначено ОСОБА_2 та стягувачем ОСОБА_1 за виконавчим листом по справі 522/9646/14-ц - відсутні.
Встановлено, що на даний час виконавче провадження відсутнє, а виконавчий лист втрачено. Даний виконавчий лист на виконанні у органах ДВС не перебував та не перебуває на даний час.
При цьому, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не закінчився, оскільки дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якої присуджено стягнення аліментів, на даний час не досягла повноліття.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершена стадія судового провадження та примусове виконання рішень.
Згідно з пунктом 9 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Втрата виконавчого листа по цивільній справі №522/9646/14-ц унеможливлює виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2014 року.
Відповідно до вимог п. 17 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: оформлення і видача виконавчих документів здійснюється в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу; у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершена стадія судового провадження та примусове виконання рішень.
В силу вимог ч. 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, втрати годувальника тощо може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Крім того, частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 419/310/12 зазначив, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
У постанові від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11 (провадження № 14-308цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що виходячи з положень частини шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», частини першої статті 433 ЦПК України та підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку.
Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв'язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На підставі наведеного, слід дійти до переконання про те, що стягувачем доведено факт втрати виконавчого листа, оскільки докази щодо його пред'явлення до виконання відсутні, а про втрату останнього зазначає стягувач, що боржником не спростовано.
За таких обставин, враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, приймаючи до уваги, що виконавчий лист у стягувача відсутній, строк пред'явлення його до виконання не закінчився, та той факт, що рішення не виконано і не втратило своєї законної сили, суд вважає, що заява про видачу дублікату виконавчого листа підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 260, 368, 433, п. 9, п.п. 17, 17.4 Перехідних Положень ЦПК, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа, виданого на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.06.2014 року (справа 522/9646/14-ц) за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Видати дублікат виконавчого листа у справі № 522/9646/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів згідно з рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2014 року, а саме про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини від його заробітку (доходу), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову, тобто з 30.05.2014 року і до досягнення повноліття ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного тексу судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складений 27 травня 2024 року.
Суддя: