Справа № 522/7191/23
Провадження по справі № 1-кп/522/3133/24
(повний текст)
07 червня 2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Тирасполь Республіки Молдови, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023160000000109 від 17.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,-
24.10.1945 набув чинності Статут Організації Об'єднаних Націй, підписаний 26.06.1945, яким фактично створено Організацію Об'єднаних Націй (далі - ООН).
До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН, всі Члени вказаної організації утримуються в їхніх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об'єднаних Націй.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 21.12.1965 № 2131, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету від 24.10.1970 № 2625, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН від 16.12.1970 №2734, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та від 14.12.1974 № 3314, що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов'язок держав утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також в Заключному Акті наради з безпеки і співробітництва в Європі від 01.08.1975, який підписаний СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація.
У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація (далі рф.).
В розумінні положень ст. 2 Женевських конвенцій від 12.08.1949, ратифікованих Указом Президії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки від 03.07.1954, між державами рф та Україною із 20.02.2014 триває збройний конфлікт міжнародного характеру.
24.02.2022 року о 05:00 год., за наказом президента російської федерації збройні сили російської федерації незаконно, віроломно вторглись на територію Україну, здійснили широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад, застосовуючи всі види стрілецької, артилерійської, ракетної, іншої зброї, в тому числі засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, спричиняючи ураження і руйнування об'єктів військової і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров'я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти власності, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Крім цього, з метою дестабілізації суспільно-політичної обстановки в Україні, спонукання місцевого населення до співпраці з окупаційними військами, представники рф здійснюють розповсюдження через мережу інтернет, з використанням інтернет-ресурсів, соціальних мереж, телеграм-каналів, засобів ЗМІ, тощо, неправдиві та фейкові відомості та розповсюджують пропаганду, спрямовану на виправдовування, визнання правомірною розв'язаної РФ агресивної війни проти України, приховування вчинених військовими РФ злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також на глорифікацію осіб, які здійснюють збройну агресію російської федерації проти України.
Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_6 від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ введено військовий стан на всій території України, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
З 24.02.2022 після початку широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України у громадянина України ОСОБА_4 , який був невдоволеним чинною державною владою в Україні, сповідував антиукраїнську ідеологію, неприйняття державності України, був прихильником приєднання території України до російської федерації або створення на її території проросійських псевдодержавних утворень, схвалював збройну агресію російської федерації проти України, визнавав її правомірною і підшукував способи будь-яким шляхом сприяти їй, виник злочинний умисел, спрямований на виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році та формування у оточуючих його осіб, співрозмовників, хибного уявлення щодо законності дій російської федерації проти України в цілому.
Для реалізації вищевказаного умислу, ОСОБА_4 , 19.12.2023, у період часу з 14 год. 51 хв. по 15 год. 25 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , під час зустрічі з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у присутності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучі обізнаним щодо розпочатого 24.02.2022 відкритого воєнного нападу російської федерації на Україну, усвідомлюючи злочинність своїх дій, бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді формування хибного уявлення у своїх співрозмовників про законність злочинних дій держави агресора російської федерації, на підтримку російської федерації, розраховуючи що його висловлювання такого змісту будуть сприйняті ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , провів діалог щодо обговорення політичної ситуації в Україні, зокрема ведення бойових дій тощо. Під час цього діалогу, на питання ОСОБА_7 «Тут сидишь и думаешь правильно ли что эти русские напали или не правильно?» ОСОБА_4 відповів «Правильно». Потому что если бы русские не напали б, мы бы под Америкой были бы. 8 марта американцы должны были зайти в Украину. Намного сложнее выбить отсюда», «Потому что Ющенко и Зеленский продали всю землю туда…», «Потому что Америке нужна земля, Израилю нужна Одесская земля». Також, на питання ОСОБА_7 «А русские тут порядок наведут? Или они вот просто отобьют, развернуться и уйдут?» ОСОБА_4 відповів «Нет, наведут порядок. Тяжело будет», чим здійснив виправдування здійснення збройної агресії російської федерації проти України.
Продовжуючи зазначену злочинну діяльність, ОСОБА_4 , 26.12.2023, у період часу з 16 год. 18 хв. по 16 год. 48 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , під час зустрічі з ОСОБА_7 , у присутності ОСОБА_8 , зокрема обговорюючи політичну ситуацію в Україні, з метою закріплення у своїх співрозмовників хибного уявлення про законність злочинних дій держави агресора російської федерації, на підтримку російської федерації, на запитання ОСОБА_7 «Но русские солдаты хоть правильно все делают?» ОСОБА_4 відповів: «Да», чим здійснив виправдування здійснення збройної агресії російської федерації проти України.
03.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2 КК України.
Під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;
- п.5 ч.1 ст.177 КПК України, може вчинити нові кримінальні правопорушення.
У зв'язку із вищевикладеним, орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з наведених в ньому підстав, посилаючись на те, що існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому вчинити нові кримінальні правопорушення.
Підозрюваий ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання слідчого.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши прокурора, підозрюваного, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Мотиви суду.
З огляду на ч.3 ст.26, п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесено до його компетенції цим Кодексом, а слідчий суддя, суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.2 вказаного Кодексу, завданнями кримінального провадження, наряду, із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також те, щоб до кожного учасника кримінального провадження застосовувалась лише належна правова процедура.
Обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_4 в інкримінованому їй злочині підтверджується допустимими доказами у їх сукупності, долученими до клопотання, зокрема: висновком лінгвістичної експертизи № 76/2024 від 04.03.2024; протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 21.12.2023; протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 04.01.2024; поясненнями свідка ОСОБА_7 від 27.10.2023; листом ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області від 23.10.2023; листом ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області від 27.10.2023; повідомленням ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області від 08.05.2024; протоколом обшуку від 28.05.2024.
З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні не тяжкого кримінального правопорушення, раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, не одружений, має постійне місце проживання, що свідчить про наявність посередніх соціальних зв'язків останнього.
Ризик, який дає достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Ризик вчинення інших кримінального правопорушення, слідчий суддя до уваги не бере, через те, що прокурором не надано документів на підтвердження факту притягнення до кримінальної відповідальності раніше.
Відповідно до приписів ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Враховуючи, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 436-2 КК України, 03.06.2024 року, то досудове розслідування має бути закінченим до 03.08.2024 року, а тому саме до цього строку слідчий суддя може обрати запобіжний захід.
За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання слідчого обставини, а саме що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років, проте підозрюваний раніше не судимий, не одружений, не працює, має постійне місце проживання, що свідчить про наявність посередніх соціальних зв'язків підозрюваного, враховуючи його майновий стан, доведеність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, приходжу до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 22:00 до 06:00 години за адресою: АДРЕСА_1 , зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного під час проведення досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 179, 181, 205, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Одеській області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, - задовольнити.
Застосувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 22:00 до 06:00 години, за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 2 (двох) місяців в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.08.2024 року включно.
Покласти на підозрюваго обов'язки строком до 2 (двох) місяців в межах строку досудового розслідування, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1) не залишати місце постійного проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу із 22:00 по 06:00, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та/або у разі оголошення повітряної тривоги з метою перебування в укритті;
2) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
3) не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, залежно від стадії кримінального провадження;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обчислюється з моменту винесення ухвали слідчого судді, тобто з 07.06.2024 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Одеській області ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 07.06.2024 року о 15:45 годині в залі суду №131.
Слідчий суддя: ОСОБА_9
07.06.2024