Харківський районний суд Харківської області
04 червня 2024 року
смт Покотилівка Харківської області
Справа № 635/4470/24
Провадження № 1-кп/635/794/2024
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62024170020001984 від 31 березня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України,
До Харківського районного суду Харківської області 18.08.2023 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62024170020001984 від 31 березня 2024 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями кримінальне провадження №62024170020001984 від 31 березня 2024 року передано судді ОСОБА_1 .
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 29.04.2024 вказане кримінальне провадження прийнято до провадження судді та призначене підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив про можливість призначення справи до судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту не заперечував.
Прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 днів з раніше визначеною сумою застави.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши доводи поданого клопотання, суд дійшов до наступних висновків.
Щодо можливості призначення справи до судового розгляду
Суд, виконавши вимоги статей 342-345 КПК України, ознайомившись з обвинувальним актом, дійшов висновку, що кримінальне провадження підсудне Харківському районному суду Харківської області, обвинувальний акт відповідає формальним вимогам процесуального закону щодо форми і змісту, підстав для його повернення прокурору, судом не встановлено.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України, провівши підготовку до судового розгляду і вирішивши питання, передбачені частиною 2 статті 315 КПК України, суд дійшов висновку про закінчення підготовчого провадження і призначення судового розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 316 КПК України вбачається, що після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Ураховуючи наведене, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України.
Щодо запобіжного заходу, застосовані норми права та мотиви суду
У підготовчому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 днів з раніше визначеною сумою застави, посилаючись на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, можливість переховування від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку і речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчинення умисного тяжкого кримінального правопорушення передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Прокурор зазначає, що з урахуванням наявності обґрунтованого обвинувачення та існування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, характеру та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та даних особи обвинуваченого, відносно останнього, має бути продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з раніше визначенням розміром застави у 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти продовження відносно нього строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з раніше визначеною сумою застави.
Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду
Вислухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого, дослідивши клопотання та додани до нього докази, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виходячи з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статті 177 КПК України.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів(ч.1 ст.197 КПК України).
Згідно вимог статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вимогами статті 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язки, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Так, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 11.04.2024 стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 09.06.2024 з правом внесення застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів в сумі 60 560,00 гривень.
Таким чином, суд вважає, що обґрунтованість підозри була врахована саме слідчим суддею при обранні запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 . Питання обґрунтованості пред'явленого, обвинувачення з огляду на стадію цього кримінального провадження(підготовка до судового розгляду) наразі не вирішується, оскільки докази, які на думку сторони обвинувачення його підтверджують, підлягають дослідженню в порядку глави 4 КПК України, і лише за наслідком судового розгляду буде вирішено питання обґрунтованості чи необґрунтованості пред'явленого обвинувачення.
Суд надаватиме оцінку винятково питанню існування та зміни заявлених прокурором ризиків, які у своїй сукупності можуть слугувати підставою для продовження запобіжного заходу тримання під вартою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченими переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачені з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів можуть вдатися до відповідних дій.
Так, суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України.
Характер та фактичні обставини кримінального правопорушення свідчить про підвищену суспільну небезпеку ОСОБА_4 , оскільки інкримінований ОСОБА_4 злочин, згідно статті 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів.
Санкцією частини 5 статті 407 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Обвинувачений будучи обізнаним про тяжкість покарання та враховуючи обставини вчинення даного злочину, свідчить про те, що знаходячись на волі, ОСОБА_4 усвідомлюючи міру покарання, яка загрожує йому, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальну відповідальності.
При цьому, суд враховує, що ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Згідно з вимогами пунктів 3 та 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
В даному випадку, суд погоджується, що існує ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду.
Зважаючи на те, що судовий розгляд у провадженні ще не розпочатий, а ОСОБА_4 обізнаний про місце мешкання свідків, яким відомі обставини вчинення злочину, показання яких відкриті обвинуваченому, з зазначенням їх місця проживання, контактних номерів телефону, останній може вчинити дії, спрямовані на здійснення незаконного залякування, погроз на вказаних осіб, чим перешкоджатиме об'єктивному розгляду даного кримінального провадження. У разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, обвинувачений може здійснювати на них незаконний вплив з метою перешкоджання у наданні свідчень, які б підтверджували його причетність до вчинення злочину.
В даному випадку, суд вважає доведеним існування ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризик, передбачений пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України на даному етапі кримінального провадження підтверджується зокрема тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти порядку несення військової служби в період дії воєнного стану, що об'єктивно вказує на можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби, а тому даний ризик є актуальним на даний час.
Що стосується посилання прокурора, на наявність ризику щодо знищення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п.2 ч.1 ст.177 КПК України) та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином(п.4 ч.1 ст.177 КПК України), суд вважає їх не доведеним та не приймає до уваги.
Ураховуючи наведене, на думку суду, наразі існують підстави для продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 раніше обраного запобіжного заходу, оскільки підстави, які були на час обрання запобіжного заходу, продовжують існувати.
Об'єктивних даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою з раніше визначеною сумою застави, у судовому засіданні не встановлено.
Будь-яких доказів, які б свідчили про існування об'єктивних даних щодо можливості застосування інших, більш м'яких, запобіжних заходів, суду захисником та обвинуваченим не надано.
Суд зазначає, що наразі саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою з правом внесення раніше визначеної суми застави, відповідає особі обвинуваченого та встановленим обставинам - наявності ризиків, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки.
На підставі вищевикладеного, суд у підготовчому судовому засіданні, перевіривши обґрунтованість та доцільність застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 пов'язаного з обмеженням його прав на свободу та особисту недоторканість, дійшов висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави відповідає меті його застосування, є пропорційним заявленим прокурором ризикам та запобігає спробам вчинити дії, передбачені пунктам 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 197, 314, 315, 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із залишенням раніше визначеної суми застави - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів із залишенням раніше визначеної суми застави - до 02 серпня 2024 року включно.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України у відкритому судовому засіданні на 10 червня 2024 року о 09 годині 15 хвилин в приміщенні Харківського районного суду Харківської області за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Покотилівка, вулиця Сковороди, 18.
В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.
Строк дії ухвали визначити шістдесят днів, тобто до 02 серпня 2024 року включно.
Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_4 в той саме строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст ухвали буде оголошений учасникам судового провадження 07 червня 2024 року о 09 годині 30 хвилин.
Суддя ОСОБА_5