Справа № 632/33/23
провадження № 1-кп/632/24/24
23 квітня 2024 року м. Первомайський
Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
учасників судового провадження: прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_5 , представника потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу та клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12022220000000333 від 30 червня 2022 року щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Первомайський Харківської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
якому висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України, -
У провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебувало кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 , якому висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України.
Під час судового розгляду захисником ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 із цілодобового домашнього арешту на особисте зобов'язання. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 жодного разу не порушив обов'язків, які було покладено на нього під час обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Крім того, обвинувачений на сьогодні потребує негайного лікування, зокрема, згідно консультативного висновку ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева Національної академії медичних наук України», ОСОБА_5 має загострення хвороби (захворювання кишківника), питання госпіталізації підлягає вирішенню після дообстеження, проживає разом із матір'ю похилого віку, яка потребує догляду та утримання, має намір працювати.
Крім того, сторона захисту просила суд врахувати дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий за злочини вчиненні із погрозою застосування насильства, є волонтером, має постійне місце проживання в АДРЕСА_3 , за місцем мешкання характеризується позитивно, виховує доньку, стороною обвинувачення фактів неналежної процесуальної поведінки обвинуваченим суду надано не було.
Разом з цим, під час судового розгляду прокурором подано до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно із ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27 лютого 2024 року, з покладанням на нього ряду обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, з огляду на те, що на даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершено, ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані суддею при зміні запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт не зникли. Зокрема, на думку прокурора, обвинувачений ОСОБА_5 , може переховуватись від суду, оскільки розуміючи, що за злочин, за яким йому висунуто обвинувачення можливо покарання у виді позбавлення волі, що може його спонукати переховуватися як на території України, так і за її межами. Наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України (вчинення іншого кримінального правопорушення) то його існування, на думку прокурора, підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_5 у минулому засуджувався, а саме, за вчинення злочинів проти громадської безпеки та проти основ національної безпеки України, та через незначний проміжок часу після відбуття покарання у виді позбавлення волі, йому знову висунуто обвинувачення. Крім того, прокурор не виключає наявність ризику впливу обвинуваченого на потерпілого та свідків, допит яких судом проведений, але після зміни обвинувачення можливо виникне необхідність у їх повторному допиті. На думку прокурора, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та не зможуть забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Під час судового розгляду сторона захисту підтримала клопотання щодо зміни запобіжного заходу на особисте зобов'язання. Проти задоволення клопотання прокурора заперечували, зауваживши, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту перешкоджатиме обвинуваченому в отриманні медичної допомоги та стаціонарному лікуванню у закладах охорони здоров'я. Також обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що, дільничний поліцейський постійно перевіряє дотримання ним обов'язків, покладених на нього ухвалою про обрання запобіжного заходу, жодного разу він їх не порушив, завжди знаходиться вдома разом із сім'єю.
Відтак, сторона захисту просила змінити запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов'язання
Під час судового розгляду прокурор, враховуючи дані, які надані стороною захисту щодо необхідності лікування обвинуваченого ОСОБА_5 вважав за можливим змінити час домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_5 та застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з метою надання йому можливості проходити лікування. Проти зміни запобіжного заходу на особисте зобов'язання заперечував.
Представник потерпілого підтримав думку прокурора.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали судової справи та оцінивши доводи заявлених клопотань, суд доходить подальших висновків.
За змістом ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Частинами 1, 5, 7 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, окрім інших: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Обґрунтованість висунутого обвинувачення перевіряється судом на стадії судового розгляду шляхом дослідження доказів, на яких може ґрунтуватися, або якими може спростовуватися обвинувачення, яким за результатами судового розгляду суд надає оцінку, як кожному окремо, так і в сукупності, в нарадчій кімнаті, ухвалюючи остаточне рішення у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, суд на даній стадії судового провадження не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри (обвинувачення) шляхом надання оцінки доказам у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується.
Разом із цим, відповідно до п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» суд зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Таким чином, суд виходить з того, що на даному етапі розгляду кримінального провадження суд не вправі визнавати особу винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Суд також враховує, що за своєю правовою природою ризик вчинення підозрюваними, обвинуваченими дій, перелік яких визначений у ч. 1 ст. 177 КПК України, є твердженням, яке ґрунтується на доказах про ймовірність протидії підозрюваного, обвинуваченого кримінальному провадженню у один із способів, зазначених в указаній нормі закону. Така протидія може мати місце як у майбутньому, так і нинішньому чи минулому.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Суд частково погоджується з доводами прокурора, що зазначені ним ризики при продовженні 27 лютого 2024 року запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту певною мірою продовжують існувати. Так, обвинувачений ОСОБА_7 , який хоча і має постійне місце проживання, однак на даний час не має на території України міцних соціальних зв'язків, усвідомлюючи обсяг висунутого йому обвинувачення та покарання, яке може бути йому призначене у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, може вдатися до переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування). До того ж суд зазначає, що даний ризик, в умовах воєнного стану, який діє в Україні, є досить вагомим. Крім того, проаналізувавши наявні дані, що характеризують обвинуваченого, його соціальні зв'язки та майновий стан, у сукупності з обставинами інкримінованого йому кримінального правопорушення, враховуючи те, що ОСОБА_7 раніше притягався до кримінальної відповідальності, суд доходить висновку, що наведені обставини об'єктивно вказують на наявність ризику продовження ОСОБА_7 кримінально-протиправної діяльності та вчинення ним інших кримінальних правопорушень, тобто на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене суд доходить висновку про певну ступінь існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про дію запобіжного заходу судом оцінюються в сукупності обставини, визначені статтею 178 КПК України, а саме: 1) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 , у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки санкцією ч. 2 ст. 355 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, що вже само по собі може підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватися від суду; 2) вік та стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_5 , який під час судового розгляду повідомив, що має гостре захворювання (кишківника) та потребує невідкладного лікування; 3) репутацію обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше судимий; 4) відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
На переконання суду, застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є достатнім для запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Разом із цим, суд вважає за можливе змінити час домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_5 з метою надання йому можливості проходити лікування.
При вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання суд враховує, що стороною захисту не надано жодних переконливих доказів які свідчать про неможливість перебування обвинуваченого під домашнім арештом та зменшення наявних ризиків до такого ступеню, що їм можливо запобігти шляхом застосування інших біль м'яких запобіжних заходів.
Зокрема, стороною захисту не надано доказів щодо необхідності постійного невідкладного стаціонарного лікування, яке унеможливлювало перебування обвинуваченого під нічним домашнім арештом, зокрема, на даний час стороною захисту надано документи щодо необхідності амбулаторного лікування обвинуваченого. Крім того, стороною захисту не надано документів щодо офіційного працевлаштування обвинуваченого та необхідності відвідування робочого місця у нічний час.
Суд звертає увагу, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час стосовно обвинуваченого спрямований саме на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього та належного виконання ним процесуальних обов'язків.
Правових підстав для зміни щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу на менш суворий на теперішній час не вбачається.
З огляду на встановлені під час розгляду цього клопотанні обставини, на даній стадії судового розгляду жоден більш м'який запобіжний захід, ніж запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, на переконання судді, не забезпечить належного виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків і не зможе запобігти ризикам, які передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню, а клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання задоволенню не підлягає.
З метою позбавлення можливості обвинуваченого ОСОБА_5 переховуватись від суду, а також для забезпечення його належної процесуальної поведінки, суд вважає, що також існує необхідність у продовженні покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатись із населеного пункту, у якому він мешкає, за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу суду, за винятком випадків необхідності забезпечення особистої безпеки, у зв'язку з запровадженням правового режиму воєнного стану, а також, необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та його стаціонарного лікування у закладах охорони здоров'я;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, контактних номерів мобільного телефону;
- утримуватись від спілкування зі потерпілим ОСОБА_8 та свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 331, 369 372, 376, 392 КПК України, суд
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , якому висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України, на особисте зобов'язання - відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , якому висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України - задовольнити частково.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а саме: заборонити обвинуваченому в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , строком до 21 червня 2024 року, включно, за виключенням надання обвинуваченому ОСОБА_5 невідкладної медичної допомоги та необхідності його стаціонарного лікування у закладах охорони здоров'я, а також, необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Повітряна тривога».
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатись із населеного пункту, у якому він мешкає, за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу суду, за винятком випадків необхідності забезпечення особистої безпеки, у зв'язку з запровадженням правового режиму воєнного стану, а також, необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та його стаціонарного лікування у закладах охорони здоров'я;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, контактних номерів мобільного телефону;
- утримуватись від спілкування зі потерпілим ОСОБА_8 та свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися у житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на обвинуваченого зобов'язань.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід, зокрема, тримання під вартою.
Копію ухвали негайно вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на територіальний підрозділ Національної поліції за місцем відбуття домашнього арешту, направивши на його адресу копію цієї ухвали.
Строк дії ухвали суду до 21 червня 2024 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Суддя:ОСОБА_1