Справа номер 237/5480/23
Номер провадження 3/237/614/24
Іменем України
05.06.24 м. Курахове
Суддя Мар'їнського районного суду Донецької області Ліпчанський С.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
На адресу Мар'їнського районного суду Донецької області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
протоколу про адміністративне правопорушення від 14 вересня 2023 року серії ААД № 574311 вбачається, що 14 вересня 2023 року о 10 годині 30 хвилин на 172 км а/ш Запоріжжя-Донецьк водій ОСОБА_1 керував авто Opel LAHRA днз НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з прожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук), від продуття газоаналізатору Драгер 6810 та від проходження медичного огляду у медичному закладі категорично відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги п. 2,5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, до суду не з'явився, подав до суду клопотання про закриття адміністративного матеріалу відносно нього, провину не визнає, повідомляє суд, що при складанні протоколу уповноваженою особою йому не було роз'яснено права , передбачені ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України, ст.268 КУпАП, що є порушенням його права на захист.
Всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінюючи докази з огляду на їх належність, допустимість, достовірність, кожного окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наданих доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновків про те, що справу необхідно закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими доказами, не може бути беззаперечним, тобто достатнім, доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, а також достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи, і не може вважатися беззаперечним доказом вини особи.
Крім того, як слідує з рішення ВС/КАС у справі № 524/5741/16-а від 20.05.2020 рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, а сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів.
В силу ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 2 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. п. 4 п. 1 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року (далі Інструкція), до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Згідно з п. 4 розділу Х Інструкції, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, до матеріалів справи долучений диск із відеозаписом події, який має фрагментарний характер, з якого не можна встановити обставини події саме від моменту зупинки транспортного засобу та керування транспортним засобом до складання протоколу на водія за ст. 130 КУпАП. Також, з долученого відеозапису не можливо встановити чи саме керував транспортним засобом ОСОБА_1 . Отже відеозапис долучений до матеріалів справи є неналежним та недопустимим доказом.
Порядок застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів, регулюється Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18 грудня 2018 року (далі Інструкція №1026).
Як визначено вимогами п. п. 2, 4, 5 Розділу ІІ Інструкції №1026, портативний відеореєстратор та карта пам'яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів. Під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. Дозволяється закріплення портативного відео реєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Крім того, як визначено в пп.2 п.1 розділу VII Інструкції №1026 під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.
Таким чином, засобами що мають функції відеозапису та використовуються працівниками поліції під час виконання ними своїх повноважень є портативний відеореєстратор, який має відображати дату та час, а відеозйомка має вестися безперервно до її завершення, примусове виключення відеореєстраторів заборонено.
Оглянувши відеозапис, доданий до даних матеріалів, вбачається, що на відеозаписі відсутня необхідна інформація, притаманна для відеофайлів, знятих на портативні відеореєстратори працівників поліції.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, вважаю, що відеозапис, який міститься в матеріалах справи, не може вважатися належним доказом, оскільки працівниками поліції були порушені вимоги ст.266 КУпАП та Інструкції №1026 від 18 грудня 2018 року при здійсненні відеозапису. Тому, даний відеозапис, долучений до матеріалів справи не носить інформаційного характеру та є недопустимим доказом при розгляді справи.
Оскільки працівники поліції не мали можливості застосування спеціальних технічних засобів відеозапису під час проведення огляду ОСОБА_1 , тому згідно із вимогами ч.2 ст.266 КУпАП огляд мав проводитися у присутності двох свідків. Однак свідків не було залучено, у протоколі таких свідків не зазначено.
Отже огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП і такий вважається недійсним.
Отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Також, не вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу (руху транспортного засобу з допомогою двигуна), незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Під керуванням транспортним засобом розуміється вчинення технічних дій, пов'язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічними можливостями транспортного засобу, що не було встановлено в діях ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи не містять відомостей, що ОСОБА_1 , як водієм, були вчинені дії, пов'язані з приведенням транспортного засобу в рух, відповідно до призначення і технічними можливостями транспортного засобу. При цьому матеріали справи не містять доказів на підтвердження цього факту.
Жодними матеріалами справи, не доводиться той факт, що ОСОБА_1 взагалі знаходився за кермом автомобіля.
Враховуючи зазначене, дії ОСОБА_1 не можна вважати порушенням Правил дорожнього руху України, а саме п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Також, ст. 35 Закону України Про Національну поліцію передбачений виключний перелік підстав для зупинки транспортного засобу.
Відповідно до ч. 1 вказаної статті поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Відповідно до частини другої вказаної статті поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Проте матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять передбачені законом підстави для такої зупинки.
Огляд водія з метою виявлення чи перебуває останній у стані сп'яніння, з точки зору ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», не може бути підставою для зупинки транспортного засобу, так як не може бути візуально встановлено поліцейським під час руху транспортного засобу.
Обставини, визначені законом, які давали поліцейському право вимагати від ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, були відсутні.
Згідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12,2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим cт. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого при розгляді справ судами в обов'язковому порядку використовується як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Так, у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкове не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Крім того, в своєму рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року ЄСПЛ визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
Відповідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, яке є обов'язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.
В роз'ясненнях, що містяться в п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з наступними змінами, звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Відповідно до практики ЄСПЛ, висловленою у рішеннях "Енгель та інші проти Нідерландів", "Карелін проти Російської Федерації", "Гурепка проти України", "Швидка проти України" та інших чисельних рішеннях, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП повинне проводитись за процедурою кримінального провадження, а протокол про адміністративне правопорушення фактично за своєю суттю відповідає обвинуваченню у кримінальному провадженні.
Згідно з положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
З урахуванням наведеного, виходячи з презумпції невинуватості, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (п.1 ст.247 КУпАП).
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З врахуванням наведеного, суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП не знайшов свого підтвердження під час розгляду матеріалів адміністративної справи в суді, а тому провадження в даній справі необхідно закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1 ст. 247, 283-285 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги до Мар'їнського районного суду Донецької області.
Суддя Сергій Миколайович Ліпчанський
Дата документу 05.06.2024