Справа № 22ц - 789 Суддя суду 1 -ої інстанції Вострікова Л.В.
Суддя-доповідач апеляційного суду Вовненко Г.Ю.
21 березня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Вовненко Г.Ю., судців Галущенка О.І., Колосовського С.Ю., при секретарі судового засідання Соколовій Н.М., за участю представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 лютого 2007 року, постановлену за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Вознесенського нотаріального округу ОСОБА_5, Першої Вознесенської державної нотаріальної контори про визнання недійсними заповіту, свідоцтва про право на спадщину за заповітом та скасування державної реєстрації права власності на жилий будинок,
встановила:
19 лютого 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Вознесенського нотаріального округу ОСОБА_5, Першої Вознесенської державної нотаріальної контори про визнання недійсним заповіту від 27 вересня 2001 року, свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 вересня 2003 року та скасування державної реєстрації права власності відповідачів на жилий будинок АДРЕСА_1 в м. Вознесенську.
Позивач зазначав, що в спірному будинку він проживає з 1956 року. В травні 2004 року йому стало відомо, що за життя його мати ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, склала заповіт про передачу на випадок її смерті належного їй на праві власності жилого будинку спадкоємцям ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Посилаючись на те, що заповіт та свідоцтва про право власності на жилий будинок за заповітом не відповідають вимогам закону, оскільки заповіт підписаний не заповідачем, на підставі ст. 48 ЦК УРСР позивач просив про задоволення свого позову.
Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 лютого 2007 року відмовлено у відкритті провадження по справі з тих підстав, що є таке, що набрало законної сили рішення Вознесенського міськрайонного суду від 2 лютого 2005 року, яким відмовлено позивачу в задоволенні таких самих вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду від 2 лютого 2005 року постановлено у спорі, який заявлявся з інших підстав, а тому суд не вправі був відмовити у відкритті провадження у справі. Просить ухвалу судді скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для вирішення по суті.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили рішення у спорі між тими ж самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Матеріали справи свідчать, що рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 2 лютого 2005 року постановлено у спорі між тими ж самими сторонами, предмет, але з інших підстав, передбачених ст. 55 ЦК УРСР. Тому суддя неправомірно відмовив у відкритті провадження по цивільній справі.
Оскільки оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, то на підставі п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України вона підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 303,307, 312,315 ЦПК України, колегія судців
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 лютого 2007 року скасувати, а матеріали позовної заяви передати до суду першої інстанції для розгляду питання про відкриття провадження у цивільній справі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але з цього часу протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.