Справа № 755/17388/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/7947/2024
Головуючий у суді першої інстанції: Гончарук В.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
05 червня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Шебуєвої В.А.
розглянувши в письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Романова Олександра Олексійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 січня 2024 року, ухвалене у складі судді Гончарука В.П., у цивільній справі № 755/17388/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину, -
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину. Зазначала, що з 21 січня 2003 року по 12 серпня 2020 року вона перебувала зі ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу вони мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 12 серпня 2020 року у справі № 755/7992/20 зі ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 03 червня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі вказаного рішення 23 вересня 2020 року отримано виконавчий лист № 755/7992/20 та 11 листопада 2020 року пред'явлено на виконання до Дніпровського районному ВДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ). З народження ОСОБА_3 має середньо важкий стан здоров'я та ряд прогресуючих захворювань. Однією із основних та постійних проблем у здоров'ї дитини з народження є лактозна і глютенова непереносимості. У дочки виявлено, також, додаткові проблеми зі здоров'ям, які вбачаються із аналізу медичної документації: серцево-судинна недостатність, серцеві тони глухі, брадикардія, систолічний шум на л. точках, ексудативний перикардит постковідного походження, пролапс мітрального клапана, додаткова хорда в лівому шлуночку; герпетична інфекція (ННУ 7) прогредіативний перебіг в стадії реплікації, міокардит; аномалія форми жовчного міхура, поліп в жовчному міхурі. Звичайні щоденні та додаткові потреби дитини змусили її кардинально змінити своє звичайне життя і повністю присвятити себе дитині. Після розлучення, вона із дочкою переїхала проживати в готель при комплексі «Магнат» із врахуванням інтересів дитини, яка у зв'язку зі станом здоров'я для лікування займається кінним спортом в кінно-спортивному комплексі «Магнат». Дитина отримувала платні освітні послуги за рівнем початкової загальної середньої освіти в ТОВ «Академія сучасної освіти» (450,00 грн. на місяць); освітні послуги у сфері позашкільної освіти у виді індивідуальних занять з гри на гітарі, вартістю 550,00 грн. за місяць. Вона систематично витрачає кошти в мережі аптек та інших платних медичних установ. Так в грудні 2021 року придбала дитині телефон «Ірhоnе» за 23 200,00 грн. із чохлом за 866,00 грн. Систематичні лікарські консультації, лабораторні та діагностичні дослідження є платними,. З 2021 року і на сьогодні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору зі щомісячною оплатою 13 000,00 грн., є ученицею 10-го класу приватного навчального закладу загальної середньої освіти ТОВ «Ліцей-Індеверсал», за навчання в якому в 2021 році вона сплатила 57 000,00 грн., в 2022 році - 38 000,00 грн., із січня по липень 2023 року - 20 000,00 грн., а всього: 115 000,00 грн. без врахування витрат на харчування. Дитина постійно проживає із нею, яка без допомоги батька вимушена виховувати дочку з малолітнього віку. Догляд за дитиною займає все більше і більше вільного часу, а стан здоров'я дитини зумовлює цілодобовий контроль перш за все за режимом її харчування, у зв'язку із чим вона із об'єктивних підстав не має можливості працювати в режимі 5-тиденного робочого тижня або за іншим графіком. Очевидно, що збільшенні витрат та відсутність додаткових матеріальних надходжень породжує погіршення як її майнового стану, так і дитини, якою остання цілодобово і самостійно опікується. Відповідач був суддею Вищого адміністративного суду у відставці та отримує довічне щомісячне грошове утримання в розмірі 66 402,00 грн., відповідно розмір аліментів, які він сплачує складає 16 600,00 грн. на місяць. Аналіз матеріалів виконавчого провадження № 63567154 свідчить про періодичну наявність заборгованості по сплаті аліментів. На сьогодні Відповідач виїхав за межі України, проживає за кордоном, що очевидно зумовлює понесення останнім необґрунтованих і надмірних витрат на забезпечення комфорту власного життя в той час, коли дитина із матір'ю продовжують проживати в Україні, навчатися, лікуватися та розвиватися в умовах воєнного стану і ракетних обстрілів. Надмірна і необґрунтована величина витрат відповідача на забезпечення власних забаганок повністю дозволяє йому утримувати дитину та збільшити розмір частки сплачуваних аліментів, а також оплачувати додаткові систематичні витрати на дитину. Сплачуваних щомісячно відповідачем аліментів на утримання дитини є не достатньо для покриття поточних щоденних витрат, а її щомісячні витрати на дочку майже перевищують розмір грошових коштів, які сплачує відповідач.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила збільшити розмір аліментів, які стягуються згідно рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 серпня 2020 року з ОСОБА_2 , на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із розміру 1/4 частини до розміру 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду із даним позовом і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнути з ОСОБА_2 на її користь на покриття додаткових витрат неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/6 частину з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з дня звернення до суду із даним позовом і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 25 січня 2024 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Романов О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Поведінка судді Гончарука В.П. який розглядав дану справу, вказує на те, що він є необ'єктивним та прихильним до сторони відповідача. Зазначає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання позивачки про витребування доказів, не надав належної оцінки її доводам та наданих нею доказам щодо підстав для збільшення розміру аліментів, які підлягають стягненню на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, та стягнення додаткових витрат на дитину в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, зокрема, щодо погіршення стану здоров'я дитини, що зумовило виникнення додаткових витрат, пов'язаних із її розвитком та лікуванням, погіршення матеріального стану позивачки, що також пов'язане із тим, що вона не може працювати, оскільки зобов'язана займатися вихованням та лікуванням дитини, а також поліпшення майнового стану відповідача, наявність у нього достатнього грошового забезпечення як судді Вищого адміністративного суду у відставці, іншого рухомого та нерухомого майна, за рахунок якого він може сплачувати як аліменти у збільшеному розмірі, так і додаткові витрати на дитину.
Адвокат Грязнова Л.М., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подала відзив на апеляційну скаргу. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заперечує проти доводів позивачки, вважає їх необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Представник ОСОБА_1 подав клопотання про призначення справи до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін, посилаючись на те, що ОСОБА_1 бажає озвучити свої аргументи перед судом, що на її думку, може вплинути на результати розгляду, а також на те, що дана справа не є малозначною для позивачки. Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення такого клопотання, оскільки з урахуванням ціни позову, розгляд апеляційної скарги судом апеляційної інстанції допускається без повідомлення учасників справи. Всі пояснення та доводи ОСОБА_1 викладені у письмовому вигляді, перегляд висновків суду першої інстанції в даній справі не вимагає особистої участі сторін у судовому засіданні. Тому у апеляційного суду відсутні підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 21січня 2003 року по 12 серпня 2020 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Від вказаного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 .
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 12 серпня 2020 року у справі №755/7992/20 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 03 червня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На виконання вказаного рішення Дніпровським районним судом м. Києвавидано виконавчий лист № 755/7992/20 від 23 вересня 2020 року,який 11 листопада 2020 року пред'явлено ОСОБА_1 до Дніпровського районного ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для примусового виконання.
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 послалася на те, що їх з відповідачем спільна донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має середньо важкий стан здоров'я та ряд прогресуючих захворювань, в які входять серцево-судинна недостатність, серцеві тони глухі, брадикардія, систолічний шум на л. точках, ексудативний перикардит постковідного походження, пролапс мітрального клапана, додаткова хорда в лівому шлуночку; герпетична інфекція (ННУ 7) прогредіативний перебіг в стадії реплікації, міокардит; аномалія форми жовчного міхура, поліп в жовчному міхурі, що підтверджується медичною документацією, яка долучена до матеріалів позовної заяви. Зазначала, що захворювання спільної дитини тягне за собою значні матеріальні витрати, які є виключно її тягарем. Після розлучення, вона із дочкою переїхала проживати в готель при комплексі «Магнат» із врахуванням інтересів дитини, яка у зв'язку зі станом здоров'я для лікування займається кінним спортом в кінно-спортивному комплексі «Магнат», отримує платні освітні послуги за рівнем початкової загальної середньої освіти в ТОВ «Академія сучасної освіти» вартістю 450,00 грн. на місяць, освітні послуги у сфері позашкільної освіти у виді індивідуальних занять з гри на гітарі, вартістю 550,00 грн. за місяць. В грудні 2021 року вона придбала для дочки телефон «Ірhоnе» за 23 200,00 грн. із чохлом за 866,00 грн. Також вона сплачує за систематичні лікарські консультації, лабораторні та діагностичні дослідження. З 2021 року їх дочка навчається у приватному навчальному закладі загальної середньої освіти ТОВ «Ліцей-Індеверсал» на підставі договору зі щомісячною оплатою 13 000,00 грн. За навчання в якому в 2021 році вона сплатила 57 000,00 грн., в 2022 році - 38 000,00 грн., із січня по липень 2023 року - 20 000,00 грн., а всього: 115 000,00 грн. без врахування витрат на харчування.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.
Відповідно до положень статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до положень ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Зі змісту ст. 27 Конвенції про права дитини та ч. 2 ст. 182 СК України вбачається, що при визначенні розміру аліментів суд має враховувати ряд обставин, як стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів. Разом з тим, визначальним при вирішенні питання про розмір аліментів є інтереси дитини.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями вищевказаної норми змінити раніше встановлений розмір аліментів можливо лише за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Звертаючись до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачкою ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами суттєвого погіршення стану здоров'я дитини з моменту ухвалення рішення про стягнення аліментів, погіршення її майнового стану,сімейного становища, та покращення майнового стану відповідача, які були б достатньою підставою для збільшення розміру аліментів з 1/4 частини до 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Зі змісту рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 серпня 2020 року у справі №755/7992/20 вбачається, що при визначенні розміру аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом було враховано, що вона була обстежена на переносимість глютену та лактози, дотримується безглютенової дієти, а також займається кінним спортом.
При цьому судом установлено, що відповідач ОСОБА_2 перебував на посаді судді Вищого адміністративного суду та наразі перебуває у відставці та отримує довічне щомісячне грошове утримання в розмірі 66 402,00 грн., відповідно розмір аліментів, які підлягає сплаті на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 16 600,00 грн. на місяць.
Заявляючи вимоги про збільшення розміру аліментів, позивачка не надала суду належних доказів на підтвердження того, що її звичайні витрати на утримання дочки набагато перевищують вказану суму, а також на підтвердження того, що розмір необхідних витрат на дитини вказує на необхідності збільшення розміру присуджених судом аліментів. Крім того, позивачкою не надано належних доказів на підтвердження того, що вона не має можливості працювати, у неї відсутнє рухоме та нерухоме майно, з якого вона може отримувати дохід або за рахунок якого можна забезпечити покриття або часткове покриття витрат на дитину.
Також, слід врахувати, що витрати позивачки, що пов'язані із особливими обставинами, розвитком її здібностей у музиці та спорті, не відноситься до звичайних витрат.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про відсутність достатніх підстав для збільшення розміру аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини до 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Оскаржуючи рішення суду першої інстанції в цій частині, представник ОСОБА_1 також не навів посилань на конкретні докази, які б підтверджували суттєве погіршення стану здоров'я дитини, зміни майнового стану позивачки чи відповідача, або сімейного становища, які потребують збільшення розміру аліментів.
Також, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину.
Відповідно до частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (частина друга статті 185 СК України).
Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини є індивідуальними, які підлягають доведенню у кожному конкретному випадку особою, яка пред'явила такий позов.
Крім того, за змістом ст. 185 СК України відшкодуванню як додаткові витрати на утримання дитини підлягають лише ті витрати, які були викликані особливими обставинами та були необхідними.
Також слід зазначити, що питання утримання дітей та понесення витрат, пов'язаних із особливими обставинами, батьки мають вирішувати спільно. Такі витрати мають бути погоджені з іншим із батьків, крім випадків, коли вони були понесені одним із батьків як вимушені.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» звернуто увагу на те, що до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Отже, розмір суми, що стягується з одного із батьків дитини, зобов'язаного брати участь у додаткових витратах на дитину, зумовлених особливими обставинами, повинен визначатися залежно від понесених або передбачуваних витрат і не може бути визначений у частці від заробітку (доходу) платника.
Разом з тим, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 не визначила чітко, які саме витрати вона понесла на дитину, що викликані особливими обставинами, та конкретні грошові суми, які вона просила стягнути з відповідача, як додаткові витрати.
Натомість, позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь на покриття додаткових витрат на дочку узагальнено - в розмірі 1/6 частину з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з дня звернення до суду із даним позовом і до досягнення дитиною повноліття, так само як і аліменти, що не відповідає вищенаведеним нормам СК України та роз'ясненням.
Ураховуючи викладене, у суду були відсутні підстави для задоволення таких вимог ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга адвоката Романова О.О., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Романова Олександра Олексійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді