Справа № 761/2247/23 Головуючі у суді І інстанції Притула Н.Г., Калініченко О. Б.
Провадження № 22-ц/824/12168/2024 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження
05 червня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Голуб С.А., суддів: Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року та на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 08 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про визнання дій нечесною підприємницькою діяльністю, визнання звіту нікчемним та скасування, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди,
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 січня 2023 року позовну заяву передано за підсудністю на розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 08 березня 2023 року позовну заяву залишено без руху.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, 31 березня 2023 року позивач звернувся з апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 травня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення її недоліків, а саме: подання належним чином оформленої редакції (оригінал) апеляційної скарги.
На виконання вимог зазначеної ухвали 31 травня 2024 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про виконання ухвали, до якої додано належним чином оформлена редакція (оригінал) апеляційної скарги та її копія з додатками.
Згідно із вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
У відповідності до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В апеляційній скарзі позивач порушив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи його тим, що копію ухвали від 24 січня 2023 року було доставлено на його неофіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 07 лютого 2023 року, проте у паперовому вигляді копії оскаржуваної ухвали він не отримував, а ознайомився з її змістом лише 23 березня 2023 року в приміщенні суду. Копію ухвали від 08 березня 2023 року він взагалі не отримував, а ознайомився з її змістом також 23 березня 2023 року під час ознайомлення з матеріалами справи.
За статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року таке право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Для того, щоб доступ до суду був ефективним особа повинна мати чітку практичну можливість подання скарги, а тлумачення законодавства не повинно бути надто суворим, не порушувати саму сутність права.
Європейський суд з прав людини у § 34 рішення у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, зауважив, що норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, §§ 22,23).
Зважаючи, що наведені вище обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та узгоджуються з процесуальними нормами закону, апеляційний суд, з огляду на принцип забезпечення права на апеляційний перегляд судового рішення, вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої та частини п'ятої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
В апеляційній скарзі позивач вказав, що у даному випадку на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» він звільнений від сплати судового збору.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Зі змісту апеляційної скарги та оскаржуваних ухвал районних судів випливає, що скаржник не погоджуються з висновками судів про направлення матеріалів позовної заяви за підсудністю до іншого суду та залишення позовної заяви без руху у зв'язку з необхідністю сплати судового збору, оскільки, як вважали суди, до спірних правовідносин не підлягає застосуванню положення Закону України «Про захист прав споживачів», а позивач не звільняється від такої сплати.
Тобто, якщо визнати, що скаржник звільнений або не звільнений від сплати судового збору відповідно до вказаного Закону, то це може призвести до ситуації, коли вже на стадії відкриття апеляційного провадження опосередковано може бути вирішено питання щодо незаконності чи законності ухвал суду першої інстанції, які є предметом апеляційного оскарження, що є неприпустимим.
Для того, щоб запобігти цьому, з огляду на відсутність об'єктивних підстав вимагати від скаржника сплати судового збору та звільняти його від сплати цього платежу, беручи до уваги вимоги закону про обов'язок сплати судового збору за подання апеляційної скарги, за умови, коли не встановлено пільг для звільнення від його сплати, апеляційний суд вважає, що у даній правовій ситуації правильним і прийнятним буде відстрочити позивачу сплату судового збору за подання апеляційної скарги до дати розгляду апеляційної скарги і вирішення питання про правомірність ухвал суду першої інстанції.
Наведене вище відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
У рішенні у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Таким чином, з огляду на предмет апеляційного оскарження та підстави, з яких суди першої інстанції постановили оскаржувані ухвали, наявні обґрунтовані підстави для відстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.
За наведених обставин, при оскарженні ухвал суду першої інстанції буде дотримано належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами скаржника стосовно можливості звернення до суду апеляційної інстанції у даній справі.
Щодо дотримання решти процесуальних вимог до поданої апеляційної скарги, необхідно зазначити, що за формою і змістом апеляційна скарга відповідає статті 356 ЦПК України, вона подана із дотриманням встановленого строку і порядку особою, яка має право на апеляційне оскарження.
Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, а так само відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до вимог статті 358 ЦПК України.
За змістом положень частини першої, третьої статті 359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, в якій зазначає строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 136, 359 - 361 ЦПК України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року та ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 08 березня 2023 року.
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити частково.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року та на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 08 березня 2023 року до ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції у справі № 761/2247/23.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року та на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 08 березня 2023 року у справі № 761/2247/23.
Надіслати учасникам справи разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, роз'яснивши їх право подати відзив на апеляційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 360 ЦПК України, у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання даної ухвали.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: С.А. Голуб
Т.А. Слюсар
Д.О. Таргоній