Апеляційне провадження № 22-ц/824/9901/2024
Справа № 362/1001/24
Іменем України
05 червня 2024 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області, постановлену у складі судді Кравченко Л.М. в м. Васильків 12 лютого 2024 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_1 , третя особа Публічне акціонерне товариство «Національна Акціонерна Страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди в порядку суброгації, -
В лютому 2024 року позивач ПрАТ «СК «Провідна» в особі представника Мисюкевич К.В. звернувся до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача на користь ПрАТ «СК «Провідна» 23857,51 грн. матеріальної шкоди в порядку суброгації, покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2024 року позовну заяву ПрАТ «СК «Провідна» повернуто позивачу.
Позивач ПрАТ «СК «Провідна» в особі представника Мисюкевич К.В., не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та права позивача на судовий захист, просив скасувати ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2024 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вказував, що представник позивача у позові наводила зміст ч. 3 ст. 58, ч. 1 ст. 62 ЦПК України щодо повноважень представника. Довіреність № 24/09 від 01 січня 2024 року підписана т.в.о. голови правління ПрАТ «СК «Провідна» Бабічем П.П., якою Мисюкевич К.В. було уповноважено представляти інтереси товариства, була подана разом з позовом.
Наводив також зміст ч. 2 ст. 60, ч. 6 ст. 19 ЦПК України, вказуючи, що ціна позову в цій справі складає 23857,51 грн., що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому цей спір є малозначним.
Посилався на правові висновки Верховного Суду в ухвалі від 15 січня 2019 року в справі № 761/23962/17, згідно яких тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою у силу своїх властивостей, незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.
Вказував також, що суд в оскаржуваній ухвалі мотивує повернення позову п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, де вказано, що позовна заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, процесуальне становище якої не вказано.
Пояснював, що представник ПрАТ «СК «Провідна» Мисюкевич К.В. не є працівником позивача та здійснює представництво позивача виключно на підставі довіреності № 24/09 від 01 січня 2024 року, тому в довіреності не зазначено і не могло бути зазначено посаду представника позивача. Крім того, законодавством України не встановлено імперативної норми щодо представництва інтересів юридичних осіб виключно їх працівниками. Отже, в цій справі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України не може бути підставою для повернення позову, оскільки повноваження представника підтверджені наданою до суду довіреністю та повністю підтверджують наявність повноважень для звернення до суду.
Крім того, суд в ухвалі зазначив, що позовну заяву в системі «Електронний суд» сформовано через електронний кабінет фізичної особи Мисюкевич К.В. , а не через електронний кабінет останньої як представника чи безпосередньо позивача - юридичної особи та за наявності довіреності, підписаної кваліфікованим електронним підписом. З даним твердженням суду не може погодитись, оскільки при формуванні позовної заяви Мисюкевич К.В. авторизувалась у особистому кабінеті підсистеми Електронного суду шляхом підтвердження особи електронним цифровим підписом, та позовна заява була сформована та подана як представником з додаванням копії паперової довіреності на представництво, а не особисто як фізична особа.
Наводив зміст ч. 3 ст. 62 ЦПК України, відповідно до якої довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Отже, зазначена в ухвалі інформація не відповідає дійсності, що призвело до безпідставного повернення позовної заяви.
Вказував, що постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції порушив права та інтереси ПрАТ «СК «Провідна», які повинен захищати, здійснюючи правосуддя, а саме позбавив права на звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові) віднесена до п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в лютому 2024 року представник ПрАТ «СК «Провідна» - Мисюкевич К.В. звернулась до суду першої інстанції із позовом до ОСОБА_1 , ПАТ «НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди в порядку суброгації, відповідно до змісту заявлених вимог просила стягнути з відповідача на користь товариства 23857,51 грн. матеріальної шкоди та 3028 грн. судового збору. Обґрунтовуючи наявність повноважень на подання позовної заяви, посилалася на малозначність позову та наводила зміст ч. 1 ст. 274, ч. 6 ст. 19, ч. 2 ст. 60, ч. 3 ст. 58, ч. 1 ст. 62 ЦПК України.
Документ сформовано в системі «Електронний суд», до нього додано паперову копію довіреності ПрАТ «СК «Провідна» № 24/09, підписану т.в.о. ПрАТ «СК «Провідна» Бабічем П.П., з терміном дії до 31 грудня 2024 року, згідно якої Мисюкевич К.В. уповноважена представляти інтереси Товариства з питань, що стосуються стягнення сум виплаченого страхового відшкодування в порядку права вимоги, зокрема в судах загальної юрисдикції (а. с. 8).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2024 року позовну заяву ПрАТ «СК «Провідна» повернуто позивачу (а. с. 55 - 56).
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви ПрАТ «СК «Провідна», суд першої інстанції керувався п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України та виходив із того, що з доданої до позову Довіреності № 24/09 від 01 січня 2024 року т.в.о. Голови Правління Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» останній уповноважив Мисюкевич К.В. представляти інтереси Товариства. При цьому, особа Мисюкевич К.В. підтверджена паспортом громадянина України. Жодних документів, що підтверджують її статус адвоката або посадове становище, до позову не додано. Крім того, позовну заяву в системі «Електронний суд» сформовано через електронний кабінет фізичної особи Мисюкевич К.В. , а не через електронний кабінет останньої як представника чи безпосередньо позивача - юридичної особи та за наявності довіреності, підписаної кваліфікованим електронним підписом.
За висновками суду першої інстанції, оскільки до позовної заяви підписаної представником позивача та поданої через електронний кабінет фізичної особи не додано довіреності чи іншого документа, що відповідає вимогам ЦПК України та надає право беззаперечного представлення інтересів, суд вважав позов таким, що підлягає поверненню позивачу.
Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Аналогічні правові висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах містяться в постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до частини 2 статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до частини 7 статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина 1 статті 58 ЦПК України).
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина 3 статті 58 ЦПК України).
Згідно з частиною 1 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною другою статті 60 ЦПК України передбачено, що під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України (в редакції, чинній станом на час подання позову) малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року у розмірі 3028 грн.
Отже, на час подачі цього позову до суду малозначною вважалася справа, ціна позову якої не перевищувала 302800 грн.
Оскільки ціна позову у цій справі становить 23857,51 грн., то ця справа є малозначною за законом.
Отже, у справі, яка переглядається, представником ПрАТ «СК «Провідна» може бути не тільки адвокат чи уповноважена особа в порядку самопредставництва, відповідно до положень частини третьої статті 58 ЦПК України, як вважав суд першої інстанції, а й особа, яка досягла вісімнадцяти років, та має цивільну процесуальну дієздатність.
Згідно з частиною 1 статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина 3 статті 62 ЦПК України).
З матеріалів даної справи вбачається, що довіреність ПрАТ «СК «Провідна» № 24/09 від 01 січня 2024 року, надана на підтвердження представництва Мисюкевич К.В., підписана т.в.о. ПрАТ «СК «Провідна» Бабічем П.П. в паперовій формі, що відповідає положенням ч. 3 ст. 62 ЦПК України.
Оскільки суд першої інстанції не врахував зазначених особливостей представництва в малозначних справах, відтак дійшов передчасних та помилкових висновків про необхідність зазначення в довіреності посади представника позивача Мисюкевич К.В. або підтвердження її адвокатських повноважень, формування позовної заяви в системі «Електронний суд» через особистий кабінет безпосередньо юридичної особи або її представника за наявності довіреності, підписаної кваліфікованим електронним підписом.
Аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального права, апеляційний суд вважає, що підстави для повернення позовної заяви були відсутні, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про повернення заявнику позовної заяви з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст.185 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2024 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст. 7, 367, 374, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» задовольнити.
Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.