04 червня 2024 року
м. Київ
провадження №22-з/824/941/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),
судді: Желепи О. В., Немировської О. В.,
за участю секретаря Марченка М. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення
у цивільній справі №756/9623823
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_3 ,
третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації,
про зміну способу участі у спілкуванні батька з дітьми,
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 31 січня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.
22 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.
31 травня 2024 року від ОСОБА_3 надійшли заперечення на заяву про відшкодування витрат.
В обґрунтування заперечень ОСОБА_3 посилався на те, що визначений адвокатом позивачки розмір витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн є необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам процесуального законодавства, оскільки матеріали справи не містять документального та конкретного опису послуг і робіт, які виконав саме адвокат у справі, скільки він витратив часу та їх вартісного розрахування.
Зазначав, що даний спір не є складним та виключає необхідність адвоката дослідження нових питань, предмет позову не потребує значного досвіду.
Звернув увагу, що за приписами цивільного процесуального законодавства, у разі часткового задоволення позову судові витрати розподіляються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Представник позивачки - ОСОБА_2 в судовому засіданні в режимі відеконференцзв'язку заяву підтримав та просив задовольнити.
Відповідач, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву за відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали справи разом та заслухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_2 , колегія суддів приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що в апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_2 просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції - 21 травня 2024 року представник позивачки ОСОБА_2 заявив, що позивачкою понесено витрати на правничу допомогу, докази чого будуть надані протягом п'яти з дня винесення апеляційним судом постанови.
Так, протягом п'яти днів з дня постановлення постанови від 21.05.2024 про часткове задоволення апеляційної скарги позивача, а саме 22.05.2024, надано докази понесення витрат на правничу допомогу.
Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, надано наступні докази: Ордер про надання правничої (правової) допомоги Серія АА №1403009 від 05.02.2024; Договір про надання правової допомоги №б/н від 11.02.2022 (далі - Договір) та Додаткову угоду №б/н від 01.02.2024 (том 1, а. с. 159; том 2, а. с. 7-9).
Відповідно до п. 1.1. Договору, укладеного між авдкатом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , адвокат надає клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах цього Договору.
В пункті 4.1. Договору сторони погодили, що гонорар є формою винагороди адвоката за надання правової допомоги клієнту. За правову допомогу, передбачену цим Договором клієнт сплачує адвокату гонорар, розмір якого передбачений додатковим договором.
В Додатковій угоді від 01.02.2024 сторони погодили, що адвокат здійснює представництво інтересів ОСОБА_1 у Київському апеляційному суді із розгляду апеляційної скарги на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 31.01.2024 у справі №756/9623/23. Адвокат зобов'язується підготувати усі необхідні процесуальні документи у справі, що включає в себе, але не обмежуючись, апеляційну скаргу на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 31.01.2024 у справі №756/9623/23 та забезпечити участь у судових засіданнях із розгляду апеляційної скарги у зазначеній справі (пункти 1, 2 Додаткової угоди).
Пунктом 3 Додаткової угоди визначено, що сторони дійшли згоди встановити фіксований розмір гонорару у сумі 10 000 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
Як вже вказувалося вище, не погодившись із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, відповідач подав заперечення, які просив врахувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Зокрема, в запереченнях зазначив, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не є співрозмірним із складністю справи, не надано детального опису виконаних адвокатом робіт. Також просив врахувати, що апеляційну скаргу задоволено частково, то й судові витрати повинні стягуватися пропорційно розміру задоволених вимог.
Щодо доводів відповідача про відсутність детального опису виконаних адвокатом послуг колегія суддів зазначає, що відсутність такого детального опису не є перешкодою для визначення судом понесених позивачкою витрат на правничу допомогу, з огляду на наступне.
Велика Палати Верховного Суду в постанові від 16.11.202 у справі №922/1964/21 дійшла висновку, що саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Велика Палата Верховного Суду також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Як вже вказувалося вище, у даній справі, що переглядається сторони Договору про надання правничої допомоги визначили фіксований розмір гонорару - 10 000 грн, а також погодили, що такий розмір витрат на правничу допомогу визначено за складання апеляційної скарги на рішення суду та забезпечення участі адвоката в судових засіданнях.
Таким чином, заперечення відповідача про не надання детального опису виконаних адвокатом послуг не є перешкодою для визначення судом апеляційної інстанції розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.
Разом з тим, колегія суддів вважає слушними заперечення відповідача, що розмір витрат на правничу допомогу необхідно визначати пропорційно до розміру задоволених вимог.
Так, за приписами статей 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат та у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 просила позов задовольнити та змінити спосіб участі ОСОБА_3 у спілкуванні із дітьми, яке визначено в рішенні Подільського районного суду міста Києва від 11.06.2021 року, а саме на: необмежене спілкування засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та дітьми, починаючи з понеділка по п'ятницю з 23 год. 00 хв., протягом 30 хв. (за київським часом, враховуючи різницю в часі 7 год.), а щосуботи та неділі - з 20 год. 00 хв., протягом 1 години (за київським часом, враховуючи різницю в часі 7 годин) за умови бажання дітей та з врахуванням стану здоров'я дітей до моменту повернення дітей на територію України.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково та скасовано рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, позов задоволено частково, а саме змінено спосіб участі батька у спілкуванні з дітьми на необмежене спілкування засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та дітьми, починаючи з понеділка по п'ятницю з 23 години 00 хвилин, протягом 30 хвилин (за київським часом), а щосуботи та неділі - з 20 години 00 хвилин протягом 1 години (за київським часом).
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 апеляційним судом задоволено частково.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що понесені позивачкою витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції підлягають задоволенню, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Підсумовуючи все вищевикладене, а також беручи до уваги, що спір немайнового характеру, позовні вимоги не містять грошового виразу та враховуючи кількість підготовлених адвокатом позивачки ОСОБА_2 процесуальних документів в суді апеляційної інстанції (складання апеляційної скарги), участь в двох судових засіданнях, загально тривалістю 1 година, колегія суддів приходить до висновку, що розмір витрат на правничу допомогу необхідно визначити у розмірі 8 000 грн, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Положеннями пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню та з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 141, 268, 270, 389 ЦПК України
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн 00 коп.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повний текст додаткової постанови складено 06 червня 2024 року.
Головуючий О. Ф. Мазурик
Судді О. В. Желепа
О. В. Немировська